готуючи на початку червня 1975 року чергову доповідну на ім’я керівника компартії УССР Щербицького, співробітниками КГБ було підготовлено список педагогів, до яких було багато нарікань якраз з ідеологічної точки зору. Саме ці матеріали, з розбивкою по областям України, й пропонуємо зараз нашим читачам.
Наскільки можна привітати міністерство за цю корисну і давно очікувану ініціативу, настільки доводиться пожалкувати за тираж видання – всього 1000 примірників. Зважаючи на глобальну англомовну авдиторію, то це не то що крапля в океані, ба навіть не атом в інформаційній атмосфері землі…
Очевидно, що комуністи та їх спецслужби в Україні, як ніхто, розуміли важливість опанування саме ідеологічними сферами життя. І молодіжне питання тут було на першорядних позиціях. Разом із тим, навіть тотальний контроль над усіма сферами життя не гарантував повного викорінення антирадянських, національно-визвольних рухів
значення Василя Стуса більше, аніж талановитого поета, публіциста, перекладача й літературознавця. Він був і залишається “голосом сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності
Військовий діяч; командир 12-ї сотні 1-го Українського (Київського) вартового полку, командир 1-го куреня 1-го Запорозького пішого ім. гетьмана Петра Дорошенка полку 1-ї Запорозької дивізії (11.04.1918), помічник командира 1-го Запорозького полку (06.1918), командир 1-го Запорозького полку (24.11.1918 – 6.12.1919), командир Збірного загону 6-ї Запорозької дивізії (січень 1920), 2-го Збірного запорозького кінного полку (01.1920), 2-ї бригади 1-ї Запорозької стрілецької дивізії Армії УНР (16.06.1920)
Саме наприкінці 80-х років з цим творчим колективом, який активно гастролював, в тому числі за океаном, були пов’язані перші паростки українського альтернативного естрадного мистецтва сучасності, духовного та національного відродження. Аншлагові вистави про українських Січових Стрільців, про Тараса Шевченка. А яке суцвіття виконавців тоді зібралося у цьому театрі: Віктор Морозов, Тарас Чубай, Василь Жданкін, Кость Москалець, Олег Лихач, Богдан Стельмах, Юрій Винничук, Богдан Рибка та інші.
Цьогоріч минають 80-ті роковини «Великого терору» в СССР — масових арештів та розстрілів людей. У 1937-1938 рр. на території Радянської України жертвами стало близько двохсот тисяч осіб, з них дві третини розстріляли
23 квітня 1990 року КГБ УССР доповідав до ЦК КПУ про антиленінські заходи, що мали місце 22 квітня, до дня народження «вождя світового пролетаріату». Основна увага була сконцентрована на діяльності Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ)
24 грудня 2017 року виповнюється 80-річчя від Дня народження В’ячеслава Максимовича Чорновола – державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України I – III скликань, одного із лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України
один із проектів Платформи Justice 2.0 має за мету виявити ще живих організаторів та виконавців комуністичних злочинів у країнах Східної та Центральної Європи у період після Другої світової війни, забезпечення порушення та розслідування кримінальних справ проти цих осіб та їх притягнення до відповідальності
Унікальне історично-літературне видання викликало жвавий інтерес не лише в читачів Галичини й Буковини, але й в інших регіонах нашої країни, про що свідчать публікації в засобах масової інформації з позитивною оцінкою
У цей день у 1917 році Українська Центральна Рада телеграфом отримала від петроградського Раднаркому за авторством Владіміра Лєніна, Іосіфа Сталіна і Лєва Троцкого ультиматум – «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради». Цей документ містив ряд маніпулятивних вимог до УНР. Міністри на засіданні уряду – Генерального Секретаріату – українського уряду розглянули ультиматум і розцінили вимоги Раднаркому як грубе втручання у внутрішні справи України й 18 грудня одностайно відкинули їх. У відповідь Раднарком ухвалив вважати Центральну Раду в стані війни з Радянською Росією
26 травня 1978 року ЦК КПУ отримав інформацію про вдало проведену комбінацію з підставлення Зінкевичу агентів КГБ «Ядвіга» та «Вісла» в якості представників «групи націоналістів» з Києва. Для зв’язків із цими «націоналістами» Зінкевич використовував зв’язкових, які прибували до України на щорічні семінари з удосконалення української мови при Київському держуніверситеті
У кінній битві під Сидоровим за участі 2500 шабель з обох сторін червону кавалерію повністю розбили. Командира більшовицької бригади вбили в бою, комісар застрелився, в полон попало кілька сотень кіннотників. Українці захопили 34 кулемети, 3 гармати, обози, в тому числі 11 возів медикаментів, багато коней. Окрема кінна дивізія генерала І. Омеляновича-Павленка розбила й відкинула за Збруч ударну групу більшовиків
Розуміючи, що виїзд за кордон великої кількості спортсменів та туристів намагатимуться використати еміграційні антирадянські організації та партії, радянські спецслужби посилили деякі напрямки роботи, як за кордоном, так і на території СССР
Самовідданість Олени Степанівни у волонтерській боротьбі за Українську державність надихає наших сучасників, які зараз стримують військову агресію на сході України. Незламність бранки ворожого полону та сталінського режиму, як і її сміливість її інтелектуального внеску в науку, утверджують наші духовні цінності
Приїздив у село Косіор і Чубар питати: “Чого селяни не ходять на роботу?” “Сімуліруют!!!” А вони, пухлі, не можуть ногу підняти, човгають… Усіх їх гнали на поле працювати.
Як завесніло, ми їли все, що зеленіло. Коли зацвіла біла акація, від її солодкого цвіту сильно блювали, а од жовтої – ні.
Ще 18 травня КГБ доповідав до ЦК КПУ, що проти Тихого проводяться оперативні заходи. Сам «фігурант» на той час працював пожежником у Костянтинівці Донецької області й, за визначенням кагебістів «займався написанням й поширенням націоналістичних й ідейно ворожих документів серед свого оточення»
загін Бея мав тісний зв’язок із іншими навколишніми антибільшовицькими загонами. В загоні були два його рідних брати: Артем і Олександр
Пам’ятник в Грушовичах, який можна вважати одним із найбільших пам’ятників воїнам УПА у Польщі від самого початку постійно потерпав від атак вандалів. 26 квітня цього року на сімдесяті роковини депортації українців в ході акції «Вісла» пам’ятник було повністю демонтовано правими націоналістами. Та вандалам не вдасться знищити історію Грушовичів увіковічену в «Літописі УПА»
