Національна пам’ять

Він був також сполучником поколінь, представником націоналістів серед політичних в’язнів на прикладі якого виростали нові покоління поетів письменників шести-десятників та дисидентів правозахисників

Тепер він біля своєї коханої Ніни. І сусіди в нього непогані. Поруч Василь Барка, Григорій Китастий і Дмитро Донцов

В роки дитинства Ігоря Карповича в краї зберігали і примножували кобзарські звичаї Віктор Сологуб із синами Володимиром, Миколою та Михайлом, якого двічі арештовували і судили за «економічний саботаж»

15 березня 1995 року Постановою Рівненського обласного суду він був визнаний таким, що засуджений обґрунтовано та не підлягає реабілітації

Він розумів, що Москва веде проти нас тотальну війну. Тому не припиняв боротьби: як військовий — на фронті та, як громадянин — в тилу

Через відсутність дозволу на оприлюднення конфіденційної та конспіративної інформації з боку зверхників Головного проводу багато важливого історичного матеріалу не увійшло до книжки «Споминів»

На його честь у Львові та Києві встановлені пам’ятники, названі вулиці, а рота спецпризначення батальйону оперативного призначення 27-ї бригади носить ім’я Кульчицького

В обласному центрі є вулиця сотника Чорноти (названа на його честь), а у Галичі по вулиці Коновальця, на будинку 25 відкрито та освячено меморіальну дошку

За період військової служби пройшов шлях від прапорщика до майора СБУ. Перебував на різних посадах

У Києві пройшла публічна дискусія за участі істориків та експертів з Чехії, Польщі та України про значення політики національної пам’яті для демократії

Станом на 15 лютого 1944 року до рук НКДБ вже потрапило 572 члени ОУН та 4 учасники товариства «Просвіта» (загальний рахунок вівся ще з осені 1943 року)

Безумовно, актуальність і вартісніть видання очевидні. З одного боку – це суттєве підґрунтя для подальших досліджень, з іншого – переконливий наочний документальний аргумент на користь доконаного факту всеукраїнського, соборницького характеру визвольних змагань

Добровольцем пішов воювати в ДУК ПС, згодом приєднався до інших закарпатців в нашій бригаді

Наполегливо рекомендую і придбати (при нагоді), і конче прочитати рецензовану книгу, хоча (за В.Винниченком) здійснити це «без брому» майже неможливо

Коли б ми жили у совєтській системі, без закордонних паспортів, а колгоспники взагалі не мали паспортів, то була б проблема задовольнити бажання п’ятої колони

Василь Гречка помер за місцем проживання. Він давно був звільнений з військової служби

Втіленню мрії дівчини вийти на волю у новому одязі, а не бридкій робі, допомагали усі табірні товаришки

Уродженець села Надорожна з Тлумацького району на війну пішов добровольцем – спершу служив у “Донбасі”, а згодом – у складі 93 бригади