Спецповідомлення розпочиналося з того, що ОУН, очолювана полковником Коновальцем, є «однією з активних українських закордонних організацій у справі ведення повстанської та диверсійної роботи на території УССР і в підготовці організації терористичних актів проти представників партії й совєтської влади в СССР та за кордоном»
Він не загинув для України як герой. Він для неї просто жив. Господнє Провидіння дало йому ласку довгого життя. Мені здається, що він віддав з себе все що міг і не змарнував цієї ласки
Навіть поодинокі осередки й підпільники та їхня діяльність, та й сам факт існування – надто сильно непокоїв совєтське та партійне керівництво України
Напередодні акції «Вісла» заарештований у 1947 році польськими органами влади, засуджений до 8-ми років
З 1944 р. у збройних відділах УПА, де в Славятинських лісах проходить вишкіл в підстаршинській школі ВО-3 «Лисоня» УПА-Захід
У липні 1978 року для зустрічі з цими агентами в Україну в якості туриста із США приїжджав представник ОУН-м М. Кий
Можна з упевненістю говорити, що олександрівська «Просвіта» проводила активну діяльність. Працювали комісії та бібліотека, залучалися нові члени до організації. Просвітяни влаштовували у міському саду платні гуляння на користь товариства, які мали величезний пропагандистський вплив на населення
На основі надісланих матеріалів Український інститут національної пам’яті планує створити друге доповнене видання книги «Людяність у нелюдяний час». Учасникам акції, матеріали яких увійдуть до збірки «Людяність у нелюдяний час», примірник видання буде презентовано безкоштовно
Українську державу у 1918 році очолювали політики Павло Скоропадський і Федір Лизогуб, життя і діяльність яких пов’язане із Полтавщиною
Діяльність Уманської міжрайслідгрупи поширювалась на 12 тодішніх районів: Букський, Жашківський, Звенигородський, Маньківський, Підвисіцький, Тальнівський, Тетіївський, Уманський, Христинівський та ін
Основу виставки становлять твори арештанток слідчого ізолятора радянських спецслужб на колишній вул. Лонцького у Львові, що належать до основного фонду музею-меморіалу.
Наприклад, у Якимівському районі Запорізької області було встановлено близько 20 осіб, яких підозрювали у проведенні націоналістичної діяльності. Та на зв’язку у райвідділу МВД було лише 4 агенти, які могли працювати по лінії ОУН. При чому, двоє з них від контактів з МВД всіляко ухилялися. Протягом же 1952-1953 років жодного агента районним відділом МВД завербовано не було
Керівництво КГБ браво рапортувало керівнику ЦК КПУ Щербицькому, що така «просвітницька» діяльність дає свої плоди
Мемуари» – це своєрідний документ епохи, ключ до розуміння непересічної особистості, яка, не будучи українкою за походженням, стала однією з найвидатніших українських просвітительок
агент мав зробити усе можливе для отримання через зв’язки в ЗЧ ОУН запрошення на Третій Світовий конгрес вільних українців. Зрозуміло, що КГБістам там були потрібні свої «вуха»
Достеменно сказати скільки осіб буде реабілітовано поки що неможливо. Причина у тому, що ми не знаємо тієї кількості справ, які потрібно буде переглянути в архівах МВС та СБУ.
Другу половину видання складають світлини УПА і Збройного підпілля ОУН 1945-51 рр. головним чином з території Косівщини
в чужій армії вони були солдатами, а не карателями, і якщо КГБ не довів Дивізію до міжнародного трибуналу тоді, коли СРСР був на вершині своєї могутности, значить, розмови про “злочини Дивізії” є звичайними вигадками радянської пропаґанди, а висновки комісії Дешена є фінальною крапкою судових розслідувань про діяльність дивізійників
1919 року Євген Онацький виїжджає на дипломатичну службу до Риму, де працює в пресовому бюро та стоїть біля витоків організації місії УНР у Ватикані. Активно займається журналістикою, співпрацюючи з багатьма українськими періодичними виданнями. Готує до видання «Італійсько-український словник». Чималий вплив на Онацького мало знайомство з головою Проводу ОУН Євгеном Коновальцем, і незабаром він стає представником ОУН в Італії
в результаті пошукових досліджень, здійснених протягом попередніх років, було виявлено понад 800 останків в’язнів пересильної тюрми № 25. Серед них були люди різного віку та статі: жінки, чоловіки, люди старшого віку, новонароджені та ненароджені діти. Тіла загиблих ховались без трун, у великих ящиках, у яких могло знаходитись по кілька осіб різного віку та статі, що свідчить про таємність і хаотичність цього процесу. Частина знайдених останків були перепоховані на Личаківському кладовищі у лютому 2016 року
