За трохи більше ніж рік до проголошення незалежності України, співробітники радянських органів державної безпеки аналізували тогочасну діяльність організацій українських націоналістів, їх тактику та практичні кроки, які були спрямовані на відновлення незалежності України, а за термінологією КГБ – «розпалювання сепаратистських тенденцій, з метою відокремлення України зі складу СССР»
Нація – це з погляду націоналістів – спільнота і живих, і мертвих, і ненароджених українців. Не маємо права дозволити паплюжити честь тих, хто загинув за Україну. Наші опоненти можуть вступати в дискусії з нами, тими, хто живий, проте нехай не сміють чіпати мертвих
сам факт систематичного проведення під егідою оунівців міжнародних молодіжних конференцій на території України співробітники КГБ розцінювали, ні багато ні мало, як втручання у «внутрішні справи суверенної України» (!). Саме подібне формулювання від керівництва та співробітників КГБ звучить більш ніж саркастично
Не один раз на наших очах пісня перетворювалась у зброю. Українську зброю, якій не страшні бронетранспортери, “гумові демократизатори” та інші засоби російського імперського залякування
бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу
Презентували видання перший заступник голови Правління Меморіалу Богдан Моркляник, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк (Ivan Patrylak), історик і громадський діяч Микола Посівнич (Posivnych Mykola), керівник Мистецького Фонду імені Короля Данила Роман Грицьків та заступник директора Національної світлинотеки “Українська мить” Danylo Tsvok (Данило Цьвок)
Особливої уваги для КГБ заслуговував виступ лідера Антибільшовицького Блоку Народів Ярослави Стецько, яка доповідала про поїздку до України
саме завдяки Українській революції 1917–1921 років наш народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну національну державу, мобілізувавши національні сили
матеріали можна використовувати на уроках історії України в старших класах: під час вивчення тем, присвячених Українській революції 1917-1921 років, для підготовки до ЗНО, при проведенні тематичних виховних годин, Тижня історії, історичних, краєзнавчих фестивалів. Форма подачі – електронний варіант, роздаткова наочність (у повному комплекті чи вибірково), карткова гра тощо
Здобув він вищу освіту на УВУ на факультеті Економіки, але це знання було більше теоретичне чим практичне. Він займався протягом свого довгого утрудненого життя різною підприємницькою діяльністю. Але громадська зайнятість переважала і він ніколи не розбагатів. Одначе це не обмежувало його жертовність. Казала його дружина також, що він був відносно бідний, але завжди гідний.
готуючи на початку червня 1975 року чергову доповідну на ім’я керівника компартії УССР Щербицького, співробітниками КГБ було підготовлено список педагогів, до яких було багато нарікань якраз з ідеологічної точки зору. Саме ці матеріали, з розбивкою по областям України, й пропонуємо зараз нашим читачам.
Наскільки можна привітати міністерство за цю корисну і давно очікувану ініціативу, настільки доводиться пожалкувати за тираж видання – всього 1000 примірників. Зважаючи на глобальну англомовну авдиторію, то це не то що крапля в океані, ба навіть не атом в інформаційній атмосфері землі…
Очевидно, що комуністи та їх спецслужби в Україні, як ніхто, розуміли важливість опанування саме ідеологічними сферами життя. І молодіжне питання тут було на першорядних позиціях. Разом із тим, навіть тотальний контроль над усіма сферами життя не гарантував повного викорінення антирадянських, національно-визвольних рухів
значення Василя Стуса більше, аніж талановитого поета, публіциста, перекладача й літературознавця. Він був і залишається “голосом сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності
Військовий діяч; командир 12-ї сотні 1-го Українського (Київського) вартового полку, командир 1-го куреня 1-го Запорозького пішого ім. гетьмана Петра Дорошенка полку 1-ї Запорозької дивізії (11.04.1918), помічник командира 1-го Запорозького полку (06.1918), командир 1-го Запорозького полку (24.11.1918 – 6.12.1919), командир Збірного загону 6-ї Запорозької дивізії (січень 1920), 2-го Збірного запорозького кінного полку (01.1920), 2-ї бригади 1-ї Запорозької стрілецької дивізії Армії УНР (16.06.1920)
Саме наприкінці 80-х років з цим творчим колективом, який активно гастролював, в тому числі за океаном, були пов’язані перші паростки українського альтернативного естрадного мистецтва сучасності, духовного та національного відродження. Аншлагові вистави про українських Січових Стрільців, про Тараса Шевченка. А яке суцвіття виконавців тоді зібралося у цьому театрі: Віктор Морозов, Тарас Чубай, Василь Жданкін, Кость Москалець, Олег Лихач, Богдан Стельмах, Юрій Винничук, Богдан Рибка та інші.
Цьогоріч минають 80-ті роковини «Великого терору» в СССР — масових арештів та розстрілів людей. У 1937-1938 рр. на території Радянської України жертвами стало близько двохсот тисяч осіб, з них дві третини розстріляли
23 квітня 1990 року КГБ УССР доповідав до ЦК КПУ про антиленінські заходи, що мали місце 22 квітня, до дня народження «вождя світового пролетаріату». Основна увага була сконцентрована на діяльності Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ)
24 грудня 2017 року виповнюється 80-річчя від Дня народження В’ячеслава Максимовича Чорновола – державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України I – III скликань, одного із лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України
один із проектів Платформи Justice 2.0 має за мету виявити ще живих організаторів та виконавців комуністичних злочинів у країнах Східної та Центральної Європи у період після Другої світової війни, забезпечення порушення та розслідування кримінальних справ проти цих осіб та їх притягнення до відповідальності
