З1 лютого 2014 року в надзвичайно складний для України політично-військовий час громада зі святої землі «залізного генерала» Павла Шандрука й численні гості відзначали його 125-річницю від дня народження. Як і в 2009 році урочистості відбувалися в рідному селі генерала Борсуках і в районному центрі Ланівці.
Генерал-хорунжий Армії УНР Павло Шандрук. 1920-ті роки.
Павла Шандрука недаремно називають «залізним генералом». Адже в 1919-1920 роках він як підполковник, а потім полковник, командував полком і бригадою в боях з більшовицькою Росією в складі непереможної 3-ої Залізної дивізії Армії УНР. У складі дивізії перебував у 1921-1924 роках у таборі інтернованих у м. Каліш у Польщі, а після від’їзду її прославленого командувача генерал-хорунжого Олександра Удовиченка в 1924 році до Франції очолив дивізію. Генерал-хорунжий (від 1922 р.) П. Шандрук у 1938 році завершив і передав до Українського наукового інституту у Варшаві рукопис книжки «Історія 3-ої Залізної дивізії», що пропав у вихорі Другої світової війни. З другої сторони, генерала П. Шандрука називали «залізним» за його цілеспрямовані дії з відновлення Українського Війська в Збройних силах Німеччини в 1944-1945 роках.
Командувач Української Національної Армії генерал-поручник Павло Шандрук в українському однострої з Хрестом Симона Петлюри. 1945 р.
Хорунжий 1-ої Української дивізії Роман Колісник.
Організаційний комітет у Ланівцях на чолі з світлої пам’яті Ярославом Галясом восени 2013 року почав залучати до участі в Урочистій Академії з вшанування генерала Павла Шандрука вітчизняних і зарубіжних військових істориків і письменників. Подали теми доповідей кандидат (нині доктор) історичних наук Андрій Боляновський, Дійсний член НТШ Ярослав Середницький (обидва Львів), письменник і драматург Василь Фольварочний (Київ), провідник Кременецької ОУН Василь Олійник, Ярослав галяс (Ланівці).
С.п. хорунжий 1-ої Української дивізії (колишньої дивізії Ваффен-СС «Галичина») Роман Колісник (Канада) відповів на пропозицію по-вояцьки стисло – «який реченець». І відразу вислав збірку публікацій з ключовим формулюванням, що «генерал Павло Шандрук не стояв осторонь, а створив Український Національний Комітет й Українську Національну Армію в Німеччині, а також зробив все, щоб вивести 1-шу Українську дивізію (колишню 14-ту Гренадирську дивізію Ваффен-СС «Галичина» з Совєцького фронту й здати в полон британцям і американцям». Прислав доповідь «Генерал Павло Шандрук у міжвоєнний період» с.п. професор Омелян Вішка з м. Торунь (Польща) – автор трьох монографій про українську військову і політичну еміграцію в Польщі в 1920-1939 роках.
У Тернополі видавництво «Мандрівець» готувало до друку книжку «Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція». 16 січня 2014 року Верховна Рада прийняла «драконівські» закони, що обмежили конституційні свободи громадян України та ще й грозили штрафами і навіть ув’язненнями за пропаганду «фашистської» ідеології. Директор видавництва Богдан Фенюк, з яким я, як автор, попадав у «фашисти» твердо заявив – будемо друкувати. Продовжувалася підготовка до ювілею славного земляка у Борсуках. І не злякали «драконівські» закони голову сільради Богдана Фольварочного, директора середньої школи Олега Онищука, вчителів Оксану Кошло, Павла Андрійчука та їхніх учнів.
Тимчасом в столиці України Києві досягла апогею війна проти злодія і московського прихвосня Президента Віктора Януковича і його кліки з «Партії Регіонів» і Комуністичної партії. Десятки тисяч активістів стояли на Майдані вдень і вночі. І була назва «Ланівці» серед плакатів міст-учасників протестів. Потім розпочалися бої з загонами «Беркуту» на вулиці Грушевського. 22 січня 2014 року загинули від куль снайперів і тортур перші герої – Сергій Нігоян, Юрій Вербицький, Михайло Жизневський. Грізний стрій кремезних чоловіків в камуфляжі й балаклавах на панахиді Михайла Жизневського на площі біля Золотоверхого Михайлівського собору. Поки що без вогнепальної зброї. На Грушевського блогера сайту «Вісті Комбатанта» і учасника урочистостей в Борсуках і Ланівцях – урятував від кулі американський кевларовий шолом.
У суботу 31 лютого 2014 року рідне село генерала Павла Шандрука Борсуки вітало гостей з Києва, Львова, Тернополя, Кременця, Збаража, Ланівців і навколишніх сіл. Мітинг пройшов біля школи під пам’ятною таблицею на честь генерала, встановленою в 2009 році. Хлопці в десантних одностоях гордо стискали автомати. Національний гімн України. Славень Миколи Лисенка «Боже великий, єдиний нам Україну храни!». Привітання господарів, виступи гостей. Виставка книг і публікацій про генерала Павла Шандрука.
Учасники мітингу в Борсуках перед пам’ятною таблицею генерала Павла Шандрука.
Учні Борсуківської школи ведуть програму, присвячену генералу Палу Шандруку
Шкільна зала переповнена. Учні й учениці виголошують зі сцени ключові етапи життя і чину генерала Павла Шандрука. Ретельно підібрані слайди й віночок українських стрілецьких і повстанських пісень формують небувалу енергетику дійства. Дійства, що поєднало часові простори боротьби їхнього славного земляка за незалежність України в 1918-1945 роках і сучасністю. Директор видавництва «Мандрівець» із Тернополя Богдан Фенюк представив надруковану до ювілею книжку «Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція».
Автор книжки Ярослав Середницький підкреслив, що генерал П. Шандрук у період 1944-1945 років, формуючи Українську Національну Армію в Збройних силах Німеччини для боротьби з Червоною Москвою, відстоював також незалежність Українського Національного Комітету і його військових формувань від новітніх російських імперіалістів. Тобто, від російських політичних і військових структур, сформованих генералом Андрєм Власовим, якого підтримував всемогутній райхсфюрер СС Гайнріх Гіммлер. Відомо, що А. Власов планував «ощасливити народи Росії в новій імперії без Сталіна і комуністів». Тобто, українців, білорусів, грузинів, вірменів, азербайджанців і народів Середньої Азії, чиї незалежні держави поневолила в 1918-1921 роках більшовицька Росія, і військові формації яких воювали проти Червоної Армії в Збройних силах Німеччини.
Дружнє спілкування приїжджих і жителів Борсук перервало запрошення гостей на обід. Святково накритий стіл і винятково смачні кулінарні шедеври місцевих господинь. Ми посиділи би ще, але треба їхати на Урочисту Академію в Ланівці. Заповнена зала районної адміністрації. Вступні слова Сергія Тарасюка – директора Культурного центру народного художника України Івана Марчука. Змістовні доповіді про діяльність і героїчну поставу генерала Павла Шандрука, що зробили би честь інституціям Національної Академії Наук. Народний депутат України Михайло Головко відзначив, що «нинішнім військовим начальникам варто вивчати стратегію боротьби за незалежність України в таких постатей як генерал Павло Шандрук». На завершення відбулася презентація книжки «Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція».
Дійсний член НТШ Ярослав Середницький
