Офіційно, Сагринь: загинули за те, що були українцями
Український Інститут Національної пам’яті оприлюднив позицію щодо масового вбивства цивільного українського населення в Сагрині
Український Інститут Національної пам’яті оприлюднив позицію щодо масового вбивства цивільного українського населення в Сагрині
Під час німецької окупації – провідник Тернопільського, Чортківського та Бережанського округів. Організатор загонів УПА на Тернопільщині (1943-1945), заступник крайового провідника Закерзонського краю в Польщі (1945-1947), Північно-західних українських земель (1948-1953). Член проводу ОУН та Української Головної Визвольної Ради (від 1950). 11 липня 1953 року в лісі на Хмельниччині Василя Галасу разом із дружиною Марією захопила структура МГБ.
Разом із багатьма іншими пораненими та тяжко хворими на тиф потрапив у польський полон. У полоні перебував (Домб’є, Тухолі на Помор’ї) з 15 червня 1919 р. до 7 листопада 1920 р.
Після повернення агента до УССР, йому були надані для ознайомлення фотографії лідерів ОУН, які проживали у Канаді. Таким чином було з’ясовано, що іменем «Максим Зелінський» скористався Олександр Матла, за даними КГБ, керівник Служби безпеки ОУН у Канаді
Питання, як сприймати день 8 березня, є проблемою внутрішнього морального вибору кожного зокрема. Чи цього дня брати участь в урочистостях, свого часу накинених українській нації більшовицькими окупантами, які нищили народ, його давній уклад, віру, традиції, підмінюючи їх штучними, нашвидкуруч вигаданими святами, а чи віддати належну молитовну пошану тим, кого ці ж більшовицькі кати винищували лише за те, що були українцями та християнами, – нехай вирішує кожен, як йому підказують його переконання та сумління
Павла Шандрука недаремно називають «залізним генералом». Адже в 1919-1920 роках він як підполковник, а потім полковник, командував полком і бригадою в боях з більшовицькою Росією в складі непереможної 3-ої Залізної дивізії Армії УНР
Вже в січні 1954 року, аналізуючи проведену нараду, заступник начальника 4 Управління МВД УССР полковник Майструк зазначав, що там були виявлені серйозні недоліки у роботі органів МВД східних областей УССР з виявлення та знешкодження діяльності ОУН
До 100-річчя національного Гербу України Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» пропонує увазі львів’ян та гостей міста виготовлений із металу й досконалий у своєму графічному накресленні Тризуб, що його свого часу запроектував славнозвісний український художник Георгій Нарбут.
Упродовж всієї каральної акції за 15 км від Корюківки розташовувалися 3-5 тисяч вояків радянського партизанського з’єднання Федорова, які не прийшли на допомогу жителям і не захистили їх від 300-500 карателів. Наслідки нацистського злочину у Корюківці: вбито 6700 осіб, спалено 1290 будинків. Серед 1893 встановлених вбитих 704 — діти та підлітки, за іншим підрахунком 1097 — жінки
поховання знаходяться за сільським цвинтарем, не обгороджені, немає жодної пам`ятної таблички на цьому місці… Просто припорошена сніжком земля…
Основним фігурантом справи, з яким вели гру КГБісти, був Аркадій Жуковський, мешканець Парижу. З 1977 року він був доцентом Інституту східних мов і цивілізацій Паризького університету. Разом із тим, від 1969 року – професор Українського вільного університету, продекан філософського факультету
“Самостійний погляд на історію як досвід спільноти — це мета політики національної пам’яті. Слід розуміти взаємозв’язки процесів і не втрачати з поля зору історії людей. Саме цей баланс — засадничий в нашій роботі”, — прозвітував В’ятрович.
30 жовтня 2017 р. життя Народного героя України, прес-офіцера Міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва, активної громадської діячки Аміни Окуєвої обірвалося від ворожої кулі. Але ми не зрадимо традиції. Ми знову зберемося, згадаємо світлу й щиру людину, продовжимо її справу
25 лютого виповнюється 100 років від затвердження Тризуба державним Гербом Української Народної Республіки
Наведені свідчення є надзвичайно цінним історичним джерелом, котре змальовує правдиву й об’єктивну картину визвольних змагань. Вони цілком узгоджуються зі свідченнями, зробленими саме під час боротьби за незалежну Україну, які збереглися в архівних судово-слідчих справах
23 лютого, на день Совєтської армії, активісти СНУМ намагалися пройтися ходою до штабу Прикарпатського військового округу, але у зв’язку з протидією правоохоронців, змінили задум й провели несанкціонований мітинг, який зібрав більше 5 тисяч осіб. Співробітники КГБ нарахували на мітингу 12 плакатів, серед яких «Більшовицьку армію – геть з України!», «Ми за Українську повстанську армію та Українську галицьку армію» тощо
Будуючи політичні плани, провідні члени ОУН покладалися на війну Німеччини з Польщею, під час якої вдалося би створити незалежну Українську Державу. Протягом весни–літа 1939 р. на території Волинського, Львівського, Станіславівського та Тернопільського воєводств польські органи безпеки зафіксували активне посилення навчань та практичних тренувань членів легальних українських спортивних і пожежних товариств. В аналітичних записках цих органів констатовано видання і впровадження в дію інструкції КЕ ОУН на ЗУЗ щодо організації повстанської боротьби в разі оголошення польською владою загальної мобілізації. Ця інструкція вимагала від членів ОУН всіляко ухилятися від призову до польської армії та переховуватись по лісах, об’єднуватись у повстанські загони67. У разі початку німецько-польської війни український народ повинен був скористатися з цього моменту та відновити незалежну державу. Якщо ж Західну Україну окупує Червона армія, чинити опір вважалося недоцільним, але слід було використовувати можливості, щоб захопити зброю. Повстанцям категорично було заборонено вчиняти репресивні дії щодо євреїв, оскільки в країнах західних демократій (Англії, Франції, США) вони мали вирішальний вплив на формування зовнішньої політики, відтак це могло б зашкодити позитивному вирішенню українського питання на міжнародній арені
Після Революції Гідності ситуація частково змінилася, зокрема у Полтаві з’явилася вулиця Героїв Крут
Його праця для наступних поколінь — викладацька та допомога численним ініціативам — заклала міцні основи для продовження традицій жертовності та відповідальності перед країною та її майбутнім
Саме Григорій Коваленко та більшість його колег з Українського клубу у 1917 році, в добу Української Центральної Ради таки створять і зареєструють товариство «Просвіта» в Полтаві