Юрій Щур
Дослідники історії України доби СССР нерідко зіштовхуються із тим, що інформація про стан речей у Радянському Союзі, якою оперували представники української діаспори, зокрема й середовища визвольного руху, значною мірою не відповідала тогочасній дійсності. Зрозуміло, що в таких випадках мають місце відголоски діяльності радянських спецслужб, які через власну агентуру дезінформували відпоручників із Заходу. Пропонований нарис про один з таких епізодів, який пов’язаний з діяльністю видавництва «Смолоскип» та протидію зі сторони КГБ.
Саме видавництво «Смолоскип» було засноване представниками української діаспори у місті Балтимор (США) й назване ім’ям відомого поета Василя Симоненка. Засновником видавництва був випускник Паризького інституту індустріальної хімії Осип Зінкевич. Видавнича діяльність «Смолоскипа» та його зв’язки з антирадянським спротивом, із зрозумілих причин, непокоїли КГБ. Відповідно, проти видавництва здійснювалися оперативні заходи, спрямовані, зокрема, й на дезінформацію.
26 травня 1978 року ЦК КПУ отримав інформацію про вдало проведену комбінацію з підставлення Зінкевичу агентів КГБ «Ядвіга» та «Вісла» в якості представників «групи націоналістів» з Києва. Для зв’язків із цими «націоналістами» Зінкевич використовував зв’язкових, які прибували до України на щорічні семінари з удосконалення української мови при Київському держуніверситеті.
Одним із таких зв’язкових був студент журналістики Богдан Колос. У документах КГБ він проходить як вчитель історії та англійської мови одного з коледжів у Торонто. Під час перебування у Києві останній два рази зустрічався з агентами (попередньо вийшовши на зв’язок за умовленим паролем). Обидві зустрічі контролювалися оперативною технікою КГБ (очевидно, мова йшла про аудіо чи відео фіксацію).
Колос під час зустрічей підтвердив, що є довіреною особою засновника «Смолоскипа» і прибув до України за його особистим дорученням. Згадувалася під час цих зустрічей й інформація, яку «Ядвіга» передавав раніше Зінкевичу, а Колос був причетний до обробки. Співробітники КГБ відзначали, що ця інформація детально була ними «пропісочена» й узгоджена перед тим, як потрапити на Захід. Далі Богдан Колос надав «представниками націоналістичної групи» вказівки від Зінкевича: об’єднувати однодумців у гуртки не більше ніж по три особи, вступати до компартії для зміцнення службового та суспільного стану, а в подальшому – інкорпорація до партійного апарату. Для поширення націоналістичної пропаганди вивчати можливості використання любительського радіоприймача, зокрема змонтованого у автомобілі, що забезпечило б конспіративність виходу в ефір.
Надаючи інструкції щодо конспірації у питаннях зв’язку, Колос рекомендував направляти листи з інших міст, зазначаючи фіктивні дані відправників. Документи, які необхідно було переправити на Захід, треба було камуфлювати під сувенірні вироби. Інформацію експонувати на американських фотоплівках, оскільки наявність у іноземного громадянина плівок радянського виробництва могло би викликати зайві питання й підозри під час митного контролю. При цьому Колос передав агенту 3 фотоплівки «Кодак», наголошуючи, що забезпечити може ними у будь-якій кількості. Тут же було оголошено, що у вересні 1978 року очікується приїзд до України сімейної пари з середовища «Смолоскипу», яка може привезти все необхідне для «Ядвіги». Крім того, ще раз було підтверджено, що у грудні 1978 – лютому 1979 року очікується приїзд до СССР у складі групи співробітників американської сільськогосподарської виставки одного з наближених Зінкевича, відомого як Юрко. Агент «Ядвіга» вже зустрічався з цією особою у Монреалі.
Невиконання обіцянок «Смолоскипа» щодо постачання організаційних документів та портативної копіювальної техніки Колос пояснював ретельністю радянського митного контролю. Відповідно, відшукувалися можливості для організації каналу постачання, який би гарантував безпеку, як кур’єру, так і зустрічаючій стороні.
В бесіді з «Ядвігою» Богдан Колос також розповів про один із способів передачі інформації через кордон в СССР шляхом запису її на грамплатівки, які вільно провозяться, оскільки на митниці не програються для перевірки.
Внаслідок бесід з агентами «Ядвіга» та «Вісла» Богдан Колос відмовився від запланованих зустрічей з представниками української інтелігенції (Бердником, Кандибою, Антоненко-Давидовичем й іншими). Інформацію ж для передачі Зінкевичу зв’язків отримав від «Ядвіги». Зрозуміло, що усі ці матеріали були отримані від КГБ й попередньо там узгоджені. Таким чином, на Захід передавалася відверта дезінформація, скоріш за все із домішками правдивих даних. Але це робилося для того, щоби неправдиві дані «загубилися» між загальновідомими.
Про успіх таких «акцій» можемо робити висновок, зокрема, з донесень КГБ на адресу ЦК КПУ. Дозволимо собі розлогу цитату (у перекладі з російської): «Аналіз результатів зустрічей оунівських емісарів з «Ядвігою» й «Віслою» на території України й ЧССР (Чехословацької соціалістичної республіки – прим. авт.), а також публікація закордонною націоналістичною пресою дезінформаційних й інших оперативно вигідних матеріалів, які передавалися через цих агентів, дають підстави вважати, що вони користуються в наццентрі певною довірою».
Подальшу роботу кагебісти спрямовували на поглиблення роботи щодо виявлення можливих реальних інформаторів «Смослоскипа», як на території УССР, так і в країнах соцтабору (Болгарії та Польщі). Особливий наголос ставився на подальшій інтеграції «Ядвіги» в середовище «Смолоскипа» й організації його особистої зустрічі з Зінкевичем.
