Андронік КАРМЕЛЮК
Олександр Палій відомий українській аудиторії у двох іпостасях: як політолог і консультант, та як фаховий історик. У цій другій іпостасі він, випускник Києво-Могилянки, став активніше працювати і, слід визнати, він здобуває дедалі помітніших успіхів.
Днями в Музеї книги і друкарства на території Києво-Печерської Лаври відбулася вже третя презентація історичних публікацій Олександра Палія. Широку популярність здобула його об’ємна «Історія України» (2010), яку вона завдячує особливості авторського підходу до оригінальної оповіді історії українців від найдавніших часі аж до революційних Майданів уже в сучасній Україні. Всі події, персонажі та особливі періоди в нашій історії автор викладає в короткому огляді, а до нього додає, як словесні ілюстрації, короткі тексти з первинних історичних джерел. Таким способом він до максимуму обмежує свою суб’єктивну присутність у представленні історичних фактів, і дає читачеві можливість послухати автентичний голос із різних історичних епох. Це є, так можна б назвати, авторський «ключ» для якомога об’єктивнішого і доступнішого сприйняття історії України. Саме тому авторський стиль Палія не вимагає вживання «брому» для заспокоєння читача при ознайомленні з непростою історією наших далеких предків і ближчих попередників.
Особливий стиль і підхід Палія у написанні історії України для сучасників повністю виправдав себе і гарантував йому неабиякий читацький успіх. Про це свідчить кількакратне перевидання його першої публікації «Історії України» з 2010 р. Широку популярність здобув також його «Короткий курс історії України» (2017, В-во «А-ба-ба-га-ла-ма-га»). Ця книжка, зручного кишенькового формату з численними ілюстраціями, побачила світ у кінці 2017 р. вже у перекладі на англійську «A History of Ukraine. A short course». Автор перекладу – Василь Старко, а видавцем стало Міністерство інформаційної політики України. Наскільки можна привітати міністерство за цю корисну і давно очікувану ініціативу, настільки доводиться пожалкувати за тираж видання – всього 1000 примірників. Зважаючи на глобальну англомовну авдиторію, то це не то що крапля в океані, ба навіть не атом в інформаційній атмосфері землі… Треба сподіватися, що новостворений у структурі МЗС «Український інститут» як ефективний інструмент для просування Публічної дипломатії нашої держави у світі, влаштує закордоном низку презентацій з участю автора, і додрукує кількість цього чепурного томика принаймні до рівня українського бестселера у 2018 році.
Представляючи це англомовне видання, автор зазначив, що він написав цю історію з погляду українців, бо така вже природа історії як національної дисципліни. З 18-го ст., коли гетьман Мазепа й король Швеції Карло ХІІ програли битву під Полтавою, Україна зникла з політичної карти Європи і світ почав дивитися на нас через російські окуляри, тому проблеми зі сприйняттям України як самобутньої нації були спотворені російською пропагандою. Українські історики у 19-му ст. були обмежені заборонами царського режиму, а у 20-му ст. їх просто знищували. Виживали і писали правду тільки ті, хто перебував за межами Росії.
Але автор поставив перед собою свідомо мету – через книжку не робити собі ворогів, а просто сказати історичну правду, яка невигідна для всіх. При писанні він користувався головно джерельними документами, уникав вторинних текстів і переказів. Український народ жив на перехресті різних культур, наголосив Оолександр Палій, а українці своїм генетичним прагненням до свободи і турботою за спільноту – завжди були і залишилися європейцями.
Одна з привабливих рис «Короткого курсу історії України», виданого тепер уже двома мовами, є її численні ілюстрації, в більшості кольорові. Вони збагачують розповідь і допомагають читачеві отримати й візуальну картину невідомої країни, а то й навмисно викривленого образу України. У цій книжці представлений чи не найповніший національний канон історії України, складовою частиною якої є й історія других Визвольних змагань з участю ОУН та УПА. Для ілюстрації автор підібрав дуже влучну листівку збройного підпілля 1940-их років: на ній зображені озброєний воїн УПА і багнетом проколоті-нанизані два злочинні диктатори Гітлер і Сталін; картину супроводжує текст, який інформує про політичну мету збройної боротьби українців:
«За що борються українські повстанці?
Не за Сталіна, ні за Суворова,
Ні за Гітлера, на розум хворого.
За Україну, За безмежную.
Ні від Йоськи, ні від Фріца
Незалежную!»
Коли для українського читача цей текст в оригіналі – зрозумілий, бо доступний, то для англомовного читача варто у наступних виданнях подбати про переклад цього короткого, але політично оригінального документа українських повстанців. Тоді закордонним читачам відразу буде ясно, проти кого і за що українці сьогодні воюють у Криму та на Донбасі. В цьому полягає інформаційно-міжнародна місія англомовного видання «A History of Ukraine. A short course» історика й політолога Палія. Його особлива заслуга в тому, що він створив читабельну і популярну для великого загалу історію української нації та держави.
