26 листопада — день жалоби, закликаємо телеканали та радіо відмовитися від розважальних програм, присвятити ефір темі Голодомору та розмістити знак пам’яті або свічку в ефірі/на сайті/на шпальтах. Закликаємо також всіх відмовитися від розважальних заходів, концертів
Серед аудіодокументів, знайдених в Лондоні, мене найбільше вразила доповідь про Тараса Шевченка, виголошена Дмитром Донцовим у березні 1964 року
Дорога до Русі Автор Михайло Гнатишин $24.99, ($4.99 – електронна версія на eBook) 316 сторінок Дія відбувається у 9-ому столітті в Києві (столиці сучасної України) та його віддалених околицях, що були раніше завойовані, а потім заселені слов’янами і вікінгами. Канвою книги є військовий похід на Константинопіль (нині Туреччина), який на той час рахувався другим Римом …
Житомирські організації УРП, СНУМу та РУХу в 1991 році встановили на могилі хрести і таблицю з іменами 359 героїв, вони освячені були 17 листопада в присутності кількох сотень людей – місцевих і приїжджих з усієї України
Книги письменника перекладені багатьма мовами: англійською, болгарською, французькою, чеською, словацькою, японською, угорською, польською, німецькою тощо. Роман «Зоряний Корсар» був виданий у 26 країнах світу
Отож, украсти можна предмети, присвоїти можна чужу історію, а от з територією москалям таки не справитись – вона була українською і залишиться такою
Це Артем Шинковенко, боєць 92-й ОМБр. Боєць загинув в районі Красногоровки під час ворожого обстрілу 12 листопада. Народився він 24 грудня 1990 року у Росії. Потім переїхав до України. Якийсь час проживав в с. Борівське, а потім в Сєвєродонецьку. Артем залишився сиротою, і батьків йому замінили бабуся з дідусем. Він був одружений і виховував сина. …
В типографії було вилучено: 2 ручних кулемети, автомат, 3 пістолети, 5 гранат, набої, 2 друкарські машинки, типографське обладнання (друкарський станок, 5 кг шрифту, 39 кліше для листівок, декілька кілограм чистого паперу, фарба), радіоприймач, фотоприлади, близько 10 тисяч екземплярів листівок й велика кількість внутрішнього листування підпілля
Відкриття пам’ятної таблиці відбулось за підтримки посольства України в Чехії. В події взяв участь староста Подєбрад Ладіслав Ланґр і активісти української громади
Закрути долі кожної з них вражають. Наприклад, Євдокія Завалій була єдиною жінкою — командиром морської піхоти, яка, до того ж, дослужилася до рангу полковника Червоної армії
Середницький Ярослав. Павло Шандрук. Вереснева кампанія 1939 року. – Тернопіль: Мандрівець, 2016. – 192 с.
Автор – багаторічний чільний діяч бандерівського руху, першою значною справою якого було створення в Долинському районі українського Державного Правління після проголошення Акту 30 червня 1941 року у Львові
Кількість джерел, фотоілюстрацій у книгах Ярослава Середницького – вражає. Це унікальні праці, адже вони презентують Другу світову війну крізь призму особистостей
Командувач УНА, що був одночасно головою Українського Національного Комітету (1945), генерал Павло Шандрук пізніше писав: «….Дивізія вишикувалась для Божої служби у парадній формі. Посередині квадрата стояв чудово прикрашений вівтар (з прапорами та тризубами). Я вислухав рапорт полковника Дяченка, оглянув шеренґи. Більш як 1900 солдатів стояли струнко. У відповідь на мої вітання підрозділи відповідали: «Слава Україні!». – Ці слова лунали для мене чарівною музикою, бо їх промовляли наші славетні вояки, які так багато страждали….».
Андрій Глуханич, – колишній голова Української Громади Вікторії (УГВ), довголітний член різних управ УГВ, голова комітету розбудови Народного Дому
Правозахисники вчинили революційний переворот у свідомості стероризованого за попередні десятиліття населення. У невільній країні вони почали поводитися як вільні громадяни
Був він першим головою СУМ-у, а потім чергувався з своїм другом Михайлом Романюком, обоє були провідними членами громади в Звартбергу (Ґенку)
На просторах Росії (Північ, Сибір, Урал, Далекосхідний регіон тощо), а також на спецпоселеннях у Казахстані загинуло багато українців – чоловіків і жінок, дітей, старих…
Автор провів значну наукову, пошукову і аналітичну роботу з метою реконструювання діяльності Карпатського краю ОУН (1945–1954).
Вічна і світла пам’ять про Богдана Гаврилишина назавжди залишиться в серцях всіх, хто його знав
