Аналітика

Прихильники Росії в Америці та Європі прагнуть нагодувати й нагородити фашистський режим у Москві частинами української території і виправдовують такі дії «прагненням до миру». Історія людства демонструє, що загравання з агресором, стимулювання агресора призводить не до миру, а до нової війни

Росія – це гнійник на тілі сучасного світу. Суспільство, яке ніколи не пережило катарсису за сталінські репресії, за криваву імперську історію, за вбивства власних і чужих. Їхня армія – це не військо, а м’ясорубка. А люди – це витратний матеріал. Усе побудовано на брехні, страху, примусі, механізмі рабства, який вони називають «державою»

Очевидно, носієм перерахованих ознак державного націоналізму не обов’язково має бути держава. Адже за встановленою практикою в багатьох країнах ті меседжі, які вона не може висловлювати в силу своєї офіційної політики, озвучують інституції громадянського суспільства

Таґле, який розмовляє італійською, англійською та іспанською мовами, а також рідною тагальською, має п’ять років досвіду роботи з таємничою бюрократією Ватикану, хоча деякі кардинали можуть вважати, що навіть цього недостатньо для управління світовою Церквою. Однією з можливих слабкостей кандидатури Таґле є те, що три роки тому він був замішаний в управлінському скандалі.

Деякі кардинали консервативних поглядів у США та Азії висловили незгоду з Пароліном, оскільки він є головним архітектором таємної угоди Ватикану з Китаєм 2018 року. Вони називають цю угоду, яка дає китайській владі певний вплив на те, хто буде католицькими єпископами, зрадою Комуністичній партії. Прихильники кажуть, що це краще, ніж взагалі ніякого діалогу між Церквою та Китаєм, і що навіть Папа Бенедикт, відомий як більш консервативний, ніж Франциск, підтримав її.

Найпростіше, що можна проаналізувати – це гроші. Їх у ворога стає недостатньо для продовження війни в такій інтенсивності. Постійні проблеми у бюджеті вже почали відображатись на фінансуванні армії РФ. Грошова допомога за підписання контракту по регіонах РФ зупинилася або почалась зменшуватись.

Фактично кремль сьогодні намагається воювати чужими руками – обманом, бідністю та відчаєм перетворюючи людей з усього світу на «гарматне м’ ясо» для своїх загарбницьких планів. Це ще одне свідчення моральної деградації російського режиму, який не лише нищить власний народ, а й затягує у свою війну мешканців десятків інших країн, перетворюючи їх на жертв імперських амбіцій

25 квітня низка громадських організацій звинуватила Офіс президента у втручанні у відкритий конкурс з обрання нового мовного омбудсмена. Активісти вбачають у діях влади спробу послабити цю інституцію шляхом “реалізації сценарію призначення “ручного” уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно відповідати викликам у галузі захисту державної мови, що стоять перед Україною”

Ще в радянські часи молодий офіцер Джохар Дудаєв сказав своїй дружині: «Росіяни не мають честі». Українці інколи про це забувають і намагаються співпрацювати з росіянами як з нормальними людьми і бувають за це жорстоко покарані

В своїй праці академік Павлов написав: «Дефекти російського розуму, що породжують російські катастрофи, актуальні дотепер. Характеристика російського розуму дуже похмура. І те, що переживає Росія, дуже похмуре. Російській людині факти, істина, реальність не указ. Він живе фантазіями і власними уявленнями, що не залежать від фактів

В умовах війни примус до громадянства набуває особливої ваги. Адже ті, хто отримав російські паспорти, потрапляють і до баз мобілізації. Таким чином москва знищує українців не тільки як націю, а й використовує їх як гарматне м’ясо для власної імперської війни

Деякі наші політологи вже плекають надію на добрі взаємини з повоєнною «демократичною» росією. То все є злочинна наївність. Навіть якщо від росії залишиться маленька дєрєвня, її населення мріятиме про знищення України

Трамп будь-яку політичну акцію називає «оборудкою» і це змушує мимоволі згадувати слова більшовицького ватажка Леніна: «Буржуй за 300% прибутку продасть навіть ту мотузку, на котрій його повісять»

За програмою науково-практичної конференції було проведено чотири дискусійні панелі: «Микола Міхновський і національна державність: погляд крізь сторіччя», «Право і держава: шлях до самостійності», «Сили безпеки і оборони як гарант національної державності» та «Євроінтеграція та приведення законодавства України у відповідність до Acquis ЄС». Конференція має стати доброю традицією та майданчиком для спільної роботи провідних фахівців галузі