Євген Онацький. Квіти на могилі

Євген Онацький. Квіти на могилі

1919 року Євген Онацький виїжджає на дипломатичну службу до Риму, де працює в пресовому бюро та стоїть біля витоків організації місії УНР у Ватикані. Активно займається журналістикою, співпрацюючи з багатьма українськими періодичними виданнями. Готує до видання «Італійсько-український словник». Чималий вплив на Онацького мало знайомство з головою Проводу ОУН Євгеном Коновальцем, і незабаром він стає представником ОУН в Італії

У Львівській пересильній тюрмі відкопують залишки жертв з репресованого монастиря

У Львівській пересильній тюрмі відкопують залишки жертв з репресованого монастиря

в результаті пошукових досліджень, здійснених протягом попередніх років, було виявлено понад 800 останків в’язнів пересильної тюрми № 25. Серед них були люди різного віку та статі: жінки, чоловіки, люди старшого віку, новонароджені та ненароджені діти. Тіла загиблих ховались без трун, у великих ящиках, у яких могло знаходитись по кілька осіб різного віку та статі, що свідчить про таємність і хаотичність цього процесу. Частина знайдених останків були перепоховані на Личаківському кладовищі у лютому 2016 року

100-річчя звільненню Криму від більшовиків  

100-річчя звільненню Криму від більшовиків  

До групи Болбочана почали приєднуватися кримськотатарські повстанці. Вони об’єдналися з передовим загоном гордієнківців, який вирушив далі на південь і 25 квітня захопив Бахчисарай. Далі українські кіннотники наблизилися до Севастополя і Алушти

100 років звільненню Донбасу від більшовиків

100 років звільненню Донбасу від більшовиків

15 квітня, після напруженого 12-годинного бою, Слов’янська група зайняла станцію Барвінкове на Харківщині. Ворожі війська відступили на Донбас. 17 квітня богданівці увійшли до Слов’янська, а наступного дня запорожці визволили Бахмут.

75 років трагедії Красного Саду

75 років трагедії Красного Саду

Українці Красного Саду, убиті польською поліцією, стали одними із перших жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Злочин вчинений у Красному Саду спровокував подальше кровопролиття, жертвами якого стали як українці, так і поляки

Загадкові підрахунки жертв Голодомору

Загадкові підрахунки жертв Голодомору

Не є великою таємницею, що радянська влада тенденційно фальсифікувала документи, а також, що радянська влада може і навіть не тенденційно у деяких випадках погано готовила чи тримала статистику , чи видавала документацію. Тому історик Кульчицький не повинен себе і других істориків чи професіоналів по стороні встановлення автентичності дискваліфікувати з питання дослідження Голодомору, а тим часом висувати на єдиних правдивих експертів демографів які, хіба з збігом обставин іронічно, обстоюють менш більш давніші теорії і тези Кульчицького. Це надто прозора скромність одного історика

Юліан Войтович («Володимир Окулярник», «Ярослав Степовий»)

Юліан Войтович («Володимир Окулярник», «Ярослав Степовий»)

З цього, останнього, табору Войтовичу пощастило втекти разом з кількома товаришами. Щоправда, втікали вони вже не від німців, а від шовіністично налаштованих поляків (також колишніх в’язнів) та совєтської репатріаційної комісії. Одним із цих товаришів був колишній член обласного проводу ОУН Київщини Степан Мудрик-Мечник, який і вивів групу втікачів повз союзницькі стійки. Останні охороняли колишні нацистські табори, щоби ті, хто вижив у «млинах смерті» не розбрідався навколишніми територіями

120-річчя з дня народження Патріярха Мстислава

120-річчя з дня народження Патріярха Мстислава

30 жовтня 1989-го проголошений патріархом Української автокефальної православної церкви в Україні та за кордоном. На Всеукраїнському православному соборі в червні 1990-го обраний патріархом Київським і всієї України УАПЦ. В жовтні прибув в Україну. Після створення в 1992-му УПЦ Київського патріархату проголошений її патріархом. Тоді ж передав новоствореним Збройним силам України прапор 3-ї Залізної дивізії Армії Української Народної Республіки

Через сталінські табори –  хресний шлях українських підпільників

Через сталінські табори – хресний шлях українських підпільників

Удома в нас була партизанська станиця. Станичним був мамин брат, мій вуйко Микола Іваськів (псевдо «Чорний»). Ми з сестрою були активними учасницями гуртка при читальні «Просвіти». У нашій хаті не раз таємно збиралися повстанці. Зв’язковими збройного підпілля були і мама, й старша моя сестра Варвара (1926 р. н.), і я (мала псевдо «Калина»)

Агентурна справа «Козаки-розповсюджувачі»

Агентурна справа «Козаки-розповсюджувачі»

Останнім часом, поруч із документами архівів Служби безпеки України, все більше оприлюднюється матеріалів з Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України. Серед таких є й документи з історії спецслужб Української Народної Республіки, зокрема розвідки

Урок української ідентичності. Олесь Гончар

Урок української ідентичності. Олесь Гончар

Сучасний погляд на твори Олеся Гончара буде презентовано під час інтерактивної зустрічі із молоддю, яка відбудеться у просторі експозиційного залу, де представлені особисті меморіальні речі письменника

Оксана Суховерська – провідниця української жіночої руханки і ритміки

Оксана Суховерська – провідниця української жіночої руханки і ритміки

8 квітня виповнюється 127 років від народження однієї з перших українських жінок – фахівців з тіловиховання і спорту, практика, теоретика і методиста гімнастично-спортивного руху в Галичині Оксани Суховерської

Спецоперації КГБ проти ОУН у 1970-х роках

Спецоперації КГБ проти ОУН у 1970-х роках

Також КГБ звертало увагу на ту обставину, що оунівці для поширення свого впливу на територію УССР намагалися використати українців, які були громадянами країн «соціалістичного табору». Через це в квітні й липні 1976 року у Києві відбулися робочі зустрічі за участі співробітників МВД Польщі й Чехословаччини. Було напрацьовано й погоджено заходи, які мали сприяти викриттю каналів зв’язку й перебирання контролю над ними

28 березня – 120-річчя з дня народження Миколи Сціборського

28 березня – 120-річчя з дня народження Миколи Сціборського

Микола Сціборський – автор низки ґрунтовних праць з теорії та практики українського націоналізму, зокрема: «Робітництво і ОУН» (1932), «ОУН і селянство» (1933), «Національна політика більшовиків в Україні» (1938), «Демократія», «Сталінізм» (1938), «Україна і національна політика Совєтів» (1938), «Україна в цифрах» (1940, 1944) й «Нарису проекту основних законів (Конституції) Української Держави» (1939).

Боротьба МВД УССР з підпіллям ОУН на Наддніпрянській Україні у 1953 році

Боротьба МВД УССР з підпіллям ОУН на Наддніпрянській Україні у 1953 році

Розробка в багатьох випадках проводилася примітивно, часто – без будь якого контакту з МВД західних областей України. Фахової агентури явно не вистачало, через це в багатьох областях була відсутня цілісна оперативна обстановка.

1 56 57 58 59 60 61 62 101