Десь на початку лютого 1953 р., коли мене етапом з ленінградської пересильної в’язниці везли на Воркуту, на одній із зупинок привезли дідуся у наш зеквагон. Помістили його у сусідньому “купе”, де бушували рецидивісти. Зустріли новенького гарячими матюками, запитували: “Ти хто? Батько Махно?! Ану-ка давай хлєб і сало”. Почувши відповідь: “Хлопці, у мене сала нема, я …
Перед приходом частин ЧА нашими зверхниками була дана вказівка вирушати до УПА
невеличку торбинку, розміром 15×27,5 см, з вишивкою хрестиком червоними та чорними нитками з вкрапленнями синього та жовтого на мішковині, передала на тимчасове зберігання донька Ірина та Ігоря Калинців — Звенислава Калинець-Мамчур
Лише за останні десять років відділ новітньої історії та його співробітники видали понад 1000 друкованих праць
Музей об’єднає у собі усі знаменні місця краю, у тому числі музей «Антонівецька республіка» (розташування табору Воєнної округи УПА), також с. Бишки і Золота Слобода Козівського району (проведення ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН)
Галина Сорочак-Малашевська, позивний “Надія Хміль”, з весни 1943 р., у підпіллі, член ОУН, медсестра та друкарка в рядах УПА. Весною 1952 року, внаслідок провокації та зради потрапила до рук КГБ
у період гетьманату Павла Скоропадського попри матеріальну скруту населення і нестабільність політичної ситуації тривав процес національного відродження
Роман Шухевич опинився в епіцентрі гострих дискусій щодо планів подальшого розгортання визвольного руху
Зокрема, у Запоріжжі від 1960 року проживав колишній референт пропаганди Проводу ОУН Петро Дужий. До обласного центру повернувся після ув’язнення у 1956 році член Запорізького обласного проводу ОУН Пилип Мороз. Також Запорізька область стала домівкою для колишніх надрайонних провідників Костюка й Лопатюка, а також учасника «Заполярного проводу ОУН» (також мав назву «ОУН-Північ») Васьківа
Роман, будучи ще юнаком, рішуче відкидає й найменші компроміси з сумлінням, бере зброю і йде рятувати край і нарід, спершу в лавах УПА (1943), а відтак в Дивізії «Галичина»
Травма Голодомору, розкуркулення та колективізації завдала непоправної шкоди безпеці, порядку, звичному укладу життя
АБН за півстоліття своєї діяльності зміг поставити питання України на міжнародну арену та своєю згуртованість, безкомпромісною позицією та активною працею спричинити відновлення незалежності України
на 78 році життя померла кандидатка історичних наук, завідувачка Музею історії Львівської політехніки Анна Кос
Правду кажучи, у моргу, я дуже заздрила цим мертвим невідомим повстанцям. Вони вже не чують цього глуму, що мені тепер доводиться чути. Заходячи туди, я тричі христилася і кланялася їм, потім сідала і молилася
У листопаді 1933 р. Союз українок Америки (СУА) утворив Комітет негайної допомоги голодуючій Україні, який очолила Н. Пелехович. Комітет виготовив брошуру «The Ukrainians accuse the government of Soviet Russia» і меморандум, які розіслав до президента США Франкліна Рузвельта та його дружини Елеонори, американського амбасадора в Москві, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Американського Червоного Хреста, сенаторів і конгресменів штатів Нью-Йорку і Нью-Джерсі, американської преси, церковних діячів різних віровизнань, Союзу українок у Львові, Українського жіночого союзу в Чехословаччині
Звичайно, його радикальні, відверті, правдиві вірші, у яких він критикував радянську епоху, лицемірів-поетів, байдужість, непримиренність до неправди, не подобалися цензорам
В обговоренні матеріалів конференції виступили: її організатори – депутат Сейму Литовської Республіки Казімерас Уока, Алдона Васіляускієне, керівник Центру військової історії при Міністерстві оборони Литовської Республіки майор Гінтаутас Жакшис, литовські українці Василь Капкан і Руслан Скробач (всі м. Вільнюс), заступник Голови Української Національної ради Богдан Дубас, керівник Молодіжного Руху України Іван Крулько (обидва м. Київ) та інші
“До вас служити не підемо! Стріляйте! Народ вам цього не пробачить!” — звучали останні слова з уст розстріляних під Базаром героїв України
Спільними зусиллями полтавських «Просвіт» і земств протягом декількох місяців 1918 року постала ціла низка недільних і вечірніх шкіл для дорослих. Лише в Полтавському повіті їх налічувалося понад 70
се їхнє листування було поставлене на перлюстраційний контроль. Активізували пошуки вчителів-оунівців, залучених Гарькавим, які виїхали напередодні відновлення совєтської влади.
