Ще цього року має вийти т. 3 енциклопедії Визвольної боротьби “«Подєбрадський полк» Армії УНР”. Пропонуємо вашій увазі біографію одного з героїв книжки –
співзасновника ОУН Юрія Руденка з Бесарабії
РУДЕНКО Юрій Гаврилович (12.08.1899 р., ст. Окниця Сороцького повіту, Бессарабія, тепер Молдова – після 1930-х). Військовий і громадсько-політичний діяч, інженер-економіст (20.06.1928 р.); член Студентської громади табору Стшалково (Познань), генеральний секретар ЦК Легії Українських Націоналістів, секретар Конгресу українських націоналістів у Відні (1929 р.), співзасновник ОУН; звання – хорунжий кінноти Армії УНР.
Народився в сім’ї Гаврила Касіяновича (мешкав у Києві). Навчався у Вінницькій, Могилів-Подільській чоловічих гімназіях, закінчив Могилів-Подільську комерційну школу (10.05.1917 р.). Навчався на економічному відділі Київського комерційного інституту (до 12.1919 р.). Із 3-го курсу пішов до Армії УНР (24.05.1920 р.). Закінчив Спільну юнацьку школу (27.07.1920-28.07.1921 р.). Інтернований у таборі Стшалково (21.11.1920 р.).
Хворів на сухоти. У жовтні 1922 р. здійснив пожертву на лікування хворих на сухоти побратимів, що залишилися в польських таборах для інтернованих. Автор спогаду «Зустріч Святого вечора в бараці ч. 42 (табір Стрілково в Польщі)».
Спогад «Вступ українських та польських військ у Київ року 1920 травня місяця 8 числа» написав 15 листопада 1922 року. Ось уривок: «Польське військо зробило велике вражіння на всіх людей. Це було військо, гарно одягнене, озброєне, воно проходило вулицями з музикою та в повному ладі. Мешканці, а особливо поляки, зустрічали їх з квітами та з вигуками «Нех жиє Польська!» На всіх поляках були надіті національні стрічки. (…) На українців дивились [вони] з презирством. (…) В своїх балачках вони… казали, наче б то Київ – старе польське місто».
А ось як описав Юрій Руденко зустріч українські частини: «Шлях, по якому вони йшли, був застелений ввесь квітами (…) і на голови цих збавителів від большевицького ярма сипалися тисячі квітів. Одягнені вони були не гірш за поляків, всі в касках та гарно озброєні. Парад відбувся на площі Св. Софії. Всі будинки в цей великий день були прикрашені жовто-блакитними прапорами. Ввесь Київ радів. На вулицях було стільки народу, що припинився рух трамваїв та візників, вся ця лава людей сунула в напрямі до Софійської площі. Лиця у всіх були радісні, світлі, кожний відчував це свято». Цей спогад Роман Коваль використав для нарису «Таке не забувається» в книжці «Багряні жнива Української революції».
Закінчив економічний відділ економічно-кооперативного факультетуту УГА в Подєбрадах (1923-26.05.1928 р.). Дипломну роботу «Зовнішня торгівля та торговельна політика ЧСР» захистив «з успіхом добрим» (31.03.1928 р.). Автор статті «Справа економічного відродження України» (1928 р.).
На відомій світлині з Конгресу українських націоналістів у Відні, на якому було створено ОУН, стоїть перший зліва в 3-му ряду. У 1930-х рр. виявив себе «просвітнім діячем» на Іршавщині.
Вічна слава!
Роман Коваль, Віктор Моренець, Юрій Юзич
Історичний клуб «Холодний Яр»
