3 червня 2019 року Божого, упокоїлася в Бозі Стефанія Дмитришин – “Яворина”, сестра Володимира Згромадження Сестер Пресвятої Родини.
Сестра Володимира народилася 8 квітня 1962 року в с. Церківна Долинського району Івано-Франківської області. Ще в час підпілля, у 1980 році, вступила до Згромадження Сестер Пресвятої Родини і в 1987 році склала Вічні Обіти послуху, чистоти та убожества.
Вихована у глибоко релігійній сім’ї, с. Володимира палко любила Бога та Церкву й багато спричинилася до поширення Слова Божого ще у час підпілля. Разом з іншими сестрами Згромадження та отцями брала активну участь у заходах виходу з підпілля, багато подорожували по різних містах та селах, щоб молитвою та катехизацією підтримувати вірних у любові до Бога та вірності Йому та Його Церкві.
Сестра Володимира була однією з найдієвіших монахинь підпільної Греко-католицької церкви у 1980-их роках. Особливою її заслугою було віднайдення та запровадження традиції вшанування місця бою повстанців УПА на горі Яворина. Також вона була однією з найактивніших ініціаторів будівництва жіночого монастиря у Гошеві. Вона належала до перших, хто почав відроджувати пам’ять про єрм. Рафаїла Хомина, капеляна повстанської школи “Олені”, який загинув від рук НКВД 14 жовтня 1944 року в урочищі “Яворина”. Її еталоном боротьби за Україну та служіння були відомий політв’язень, останній краєвий провідник ОУН в СССР Зеновій Красівський та особистий охоронець Романа Шухевича Любомир Полюга, з якими вона підтримувала тісні зв’язки аж до їхньої смерті.
Вона дуже любила свою Церкву, а особисто дорожила досвідом набутим у підпіллі.
Останніми роками сестра Володимира хворіла, але жодним словом не зверталася думками до свого стану терпіння.
Молімося за упокій с. Володимири.
Поховання відбулося сьогодні 5 червня у родинному селі.
