Національна пам’ять

У цей день у 1917 році Українська Центральна Рада телеграфом отримала від петроградського Раднаркому за авторством Владіміра Лєніна, Іосіфа Сталіна і Лєва Троцкого ультиматум – «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради». Цей документ містив ряд маніпулятивних вимог до УНР. Міністри на засіданні уряду – Генерального Секретаріату – українського уряду розглянули ультиматум і розцінили вимоги Раднаркому як грубе втручання у внутрішні справи України й 18 грудня одностайно відкинули їх. У відповідь Раднарком ухвалив вважати Центральну Раду в стані війни з Радянською Росією

26 травня 1978 року ЦК КПУ отримав інформацію про вдало проведену комбінацію з підставлення Зінкевичу агентів КГБ «Ядвіга» та «Вісла» в якості представників «групи націоналістів» з Києва. Для зв’язків із цими «націоналістами» Зінкевич використовував зв’язкових, які прибували до України на щорічні семінари з удосконалення української мови при Київському держуніверситеті

У кінній битві під Сидоровим за участі 2500 шабель з обох сторін червону кавалерію повністю розбили. Командира більшовицької бригади вбили в бою, комісар застрелився, в полон попало кілька сотень кіннотників. Українці захопили 34 кулемети, 3 гармати, обози, в тому числі 11 возів медикаментів, багато коней. Окрема кінна дивізія генерала І. Омеляновича-Павленка розбила й відкинула за Збруч ударну групу більшовиків

Розуміючи, що виїзд за кордон великої кількості спортсменів та туристів намагатимуться використати еміграційні антирадянські організації та партії, радянські спецслужби посилили деякі напрямки роботи, як за кордоном, так і на території СССР

Самовідданість Олени Степанівни у волонтерській боротьбі за Українську державність надихає наших сучасників, які зараз стримують військову агресію на сході України. Незламність бранки ворожого полону та сталінського режиму, як і її сміливість її інтелектуального внеску в науку, утверджують наші духовні цінності

Приїздив у село Косіор і Чубар питати: “Чого селяни не ходять на роботу?” “Сімуліруют!!!” А вони, пухлі, не можуть ногу підняти, човгають… Усіх їх гнали на поле працювати.
Як завесніло, ми їли все, що зеленіло. Коли зацвіла біла акація, від її солодкого цвіту сильно блювали, а од жовтої – ні.

Ще 18 травня КГБ доповідав до ЦК КПУ, що проти Тихого проводяться оперативні заходи. Сам «фігурант» на той час працював пожежником у Костянтинівці Донецької області й, за визначенням кагебістів «займався написанням й поширенням націоналістичних й ідейно ворожих документів серед свого оточення»

загін Бея мав тісний зв’язок із іншими навколишніми антибільшовицькими загонами. В загоні були два його рідних брати: Артем і Олександр

Пам’ятник в Грушовичах, який можна вважати одним із найбільших пам’ятників воїнам УПА у Польщі від самого початку постійно потерпав від атак вандалів. 26 квітня цього року на сімдесяті роковини депортації українців в ході акції «Вісла» пам’ятник було повністю демонтовано правими націоналістами. Та вандалам не вдасться знищити історію Грушовичів увіковічену в «Літописі УПА»

Відтепер учбовий заклад гідно несе славне ім’я Софії Русової – видатного педагога життя і діяльність котрої нерозривно пов’язана із Полтавою, активного діяча Української Революції 1917-21 років, сторіччя якої Україна відзначає у цьому році, автора цілої низки педагогічних праць

Спостерігаючи за Юрієм Шухевичем, співробітники КГБ відзначали його замкнутість і обережність

Результати конкурсу оголосили під час науково-практичного семінару «Відкриті архіви для молодих науковців», що відбувся 18 листопада в стінах історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Роздуми про нашу історичну пам’ять, ту, яку хоронить наша земля, – повстанські могили

Дуже тішить, що студентство та професорсько-викладацький склад харківських вишів проявляють інтерес до матеріялів виставки

Загалом, за даними МДБ, Гордієнко у своєму розпорядженні мав листівки «До молоді», «До інтелігенції», «Робітники», а також портрет провідника Степана Бандери, малюнок «Україна в трьох епохах», брошури «Російський расизм» та «Бій під Конотопом» тощо. Для зберігання підпільних видань він облаштував схованку неподалік від свого гуртожитку у дуплі дерева.

З відходом від нас світ.пам. Владислава Проненка журналістська гільдія та патріотична спільнота втратила талановитого, працьовитого журналіста і невтомного шукача історичної правди у відповідь на політичні та культурні виклики сьогодення

Як справжній подвижник, він жив і творив для української нації та її держави. І відійшов в інший світ з думою про майбутнє України