8 квітня виповнюється 127 років від народження однієї з перших українських жінок – фахівців з тіловиховання і спорту, практика, теоретика і методиста гімнастично-спортивного руху в Галичині Оксани Суховерської
«Жуков жив у нашій хаті з любовницею, а в іншій хаті в селі жила його жінка»
Також КГБ звертало увагу на ту обставину, що оунівці для поширення свого впливу на територію УССР намагалися використати українців, які були громадянами країн «соціалістичного табору». Через це в квітні й липні 1976 року у Києві відбулися робочі зустрічі за участі співробітників МВД Польщі й Чехословаччини. Було напрацьовано й погоджено заходи, які мали сприяти викриттю каналів зв’язку й перебирання контролю над ними
Микола Сціборський – автор низки ґрунтовних праць з теорії та практики українського націоналізму, зокрема: «Робітництво і ОУН» (1932), «ОУН і селянство» (1933), «Національна політика більшовиків в Україні» (1938), «Демократія», «Сталінізм» (1938), «Україна і національна політика Совєтів» (1938), «Україна в цифрах» (1940, 1944) й «Нарису проекту основних законів (Конституції) Української Держави» (1939).
Розробка в багатьох випадках проводилася примітивно, часто – без будь якого контакту з МВД західних областей України. Фахової агентури явно не вистачало, через це в багатьох областях була відсутня цілісна оперативна обстановка.
Своєрідним «проривом» можна вважати академічний збірник матеріалів під назвою «За край і волю, за нації долю! Дослідження, документи, свідчення», видані щойно під егідою Національного музею історії України у Другій світовій війні (генеральний директор – заслужений працівник культури України І.П.Ковальчук) та Інституту історії України НАН України (директор – академік НАН України В.А.Смолій; до речі, він автор «Вступного слова» до цього збірника)
Також КГБісти звертали увагу на той факт, що закордонні націоналістичні центри спільно з редакціями антисовєтських радіостанцій здійснюють активну пропаганду висунутих від визвольного руху кандидатів в депутати. Серед таких речей згадувалися й агітаційні матеріали, які переправлялися на територію України та містили карикатурні зображення представників компартійного й совєтського активу
Український Інститут Національної пам’яті оприлюднив позицію щодо масового вбивства цивільного українського населення в Сагрині
Під час німецької окупації – провідник Тернопільського, Чортківського та Бережанського округів. Організатор загонів УПА на Тернопільщині (1943-1945), заступник крайового провідника Закерзонського краю в Польщі (1945-1947), Північно-західних українських земель (1948-1953). Член проводу ОУН та Української Головної Визвольної Ради (від 1950). 11 липня 1953 року в лісі на Хмельниччині Василя Галасу разом із дружиною Марією захопила структура МГБ.
Разом із багатьма іншими пораненими та тяжко хворими на тиф потрапив у польський полон. У полоні перебував (Домб’є, Тухолі на Помор’ї) з 15 червня 1919 р. до 7 листопада 1920 р.
Після повернення агента до УССР, йому були надані для ознайомлення фотографії лідерів ОУН, які проживали у Канаді. Таким чином було з’ясовано, що іменем «Максим Зелінський» скористався Олександр Матла, за даними КГБ, керівник Служби безпеки ОУН у Канаді
Питання, як сприймати день 8 березня, є проблемою внутрішнього морального вибору кожного зокрема. Чи цього дня брати участь в урочистостях, свого часу накинених українській нації більшовицькими окупантами, які нищили народ, його давній уклад, віру, традиції, підмінюючи їх штучними, нашвидкуруч вигаданими святами, а чи віддати належну молитовну пошану тим, кого ці ж більшовицькі кати винищували лише за те, що були українцями та християнами, – нехай вирішує кожен, як йому підказують його переконання та сумління
Павла Шандрука недаремно називають «залізним генералом». Адже в 1919-1920 роках він як підполковник, а потім полковник, командував полком і бригадою в боях з більшовицькою Росією в складі непереможної 3-ої Залізної дивізії Армії УНР
Вже в січні 1954 року, аналізуючи проведену нараду, заступник начальника 4 Управління МВД УССР полковник Майструк зазначав, що там були виявлені серйозні недоліки у роботі органів МВД східних областей УССР з виявлення та знешкодження діяльності ОУН
До 100-річчя національного Гербу України Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» пропонує увазі львів’ян та гостей міста виготовлений із металу й досконалий у своєму графічному накресленні Тризуб, що його свого часу запроектував славнозвісний український художник Георгій Нарбут.
Упродовж всієї каральної акції за 15 км від Корюківки розташовувалися 3-5 тисяч вояків радянського партизанського з’єднання Федорова, які не прийшли на допомогу жителям і не захистили їх від 300-500 карателів. Наслідки нацистського злочину у Корюківці: вбито 6700 осіб, спалено 1290 будинків. Серед 1893 встановлених вбитих 704 — діти та підлітки, за іншим підрахунком 1097 — жінки
поховання знаходяться за сільським цвинтарем, не обгороджені, немає жодної пам`ятної таблички на цьому місці… Просто припорошена сніжком земля…
Основним фігурантом справи, з яким вели гру КГБісти, був Аркадій Жуковський, мешканець Парижу. З 1977 року він був доцентом Інституту східних мов і цивілізацій Паризького університету. Разом із тим, від 1969 року – професор Українського вільного університету, продекан філософського факультету
“Самостійний погляд на історію як досвід спільноти — це мета політики національної пам’яті. Слід розуміти взаємозв’язки процесів і не втрачати з поля зору історії людей. Саме цей баланс — засадничий в нашій роботі”, — прозвітував В’ятрович.
30 жовтня 2017 р. життя Народного героя України, прес-офіцера Міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва, активної громадської діячки Аміни Окуєвої обірвалося від ворожої кулі. Але ми не зрадимо традиції. Ми знову зберемося, згадаємо світлу й щиру людину, продовжимо її справу
