Презентація документального збірника Т.28 Нової серії Літопису УПА відбувається напередодні Свята Покрови Пресвятої Богородиці – нині Державного свята Захисника Вітчизни, українського козацтва та 76-ї річниці створення УПА.
До Т.28 НС увійшли звітно-інформаційні документи та слідчо-процесуальні матеріали окружного, надрайонних та районних референтур Служби безпеки ОУН Станиславівщини, які вели боротьбу з агентурою каральних органів СРСР. Збірник включає Вступ, власне документи і матеріали та додатки. Документальну частину (загалом 245 документів) складають три тематичні розділи: 1) звітно-інформаційні документи референтури СБ Станиславівського окружного проводу ОУН; 2) звітно-інформаційні документи референтур СБ надрайонних проводів ОУН; 3) слідчі матеріали окружної, надрайонних та районних референтур СБ. Часовий проміжок даного збірника ‒ 1945-1946 рр., обсяг становить 792 стор.
У Вступі дані основні роз’яснення специфіки діяльності Служби безпеки ОУН.
СБ ОУН – це внутрішній розвідувальний та контррозвідувальний орган Організації українських націоналістів. Завданням цієї структури, у першу чергу, було налагодження внутрішньої і зовнішньої розвідки, виявлення та ліквідація ворожої агентури, знищення функціонерів окупаційної влади, створення власної сітки інформаторів.
Структура СБ точно прив’язувалася до територіальних ланок ОУН, починаючи від Проводу ОУН в Україні. Референтури СБ діяли в складі крайових, окружних, надрайонних і районних проводів ОУН. Нижче районного рівня був кущовий інформатор, який виконував функції найнижчої ланки у складі референтури СБ.
До складу референтури СБ (від окружного до районного рівня) входили: референт (крім загального керівництва, відповідав за протидію ворожій агентурі), субреферент (заступник референта – відповідальний за кадровий, навчальний та слідчий напрямки; при окружній референтурі СБ ще був субреферент з агентурної роботи), технічний референт (адміністратор), бойовий референт (комендант боївки), слідче звено та боївка.
Для підвищення освітнього рівня й фахового зростання працівників СБ, проводилися есбістські вишколи. Провідним упорядником есбістських вишкільних матеріалів був Василь Шеванюк-“Залізний”, який особисто проводив вишколи з референтами СБ на терені Карпатського краю ОУН. Підвищувалася кваліфікація працівників СБ і під час розслідування справ щодо ворожої агентури. В ході допитів запідозрених в агентурній діяльності осіб, виявлялися вже відомі й нові методи роботи оперативників, способи вербовки агентів, застосування різних технічних засобів.
Якщо І та ІІ розділи складають звіти окружного і надрайонних референтур СБ та списки загиблих есбістів, то до ІІІ розділу увійшли протоколи розслідування обставин загибелі кожного підпільника, ліквідації відділами УПА та боївками СБ “істребітельних” батальйонів, переведення каральними органами облав, засідок, провокацій, арештувань і вивозів населення до Сибіру.
Загалом діяльність референтур Служби безпеки на терені Станиславівської округи ОУН була доволі ефективною, про що свідчать матеріали СБ, поміщені в цьому документальному збірнику.
