Національна пам’ять

Промови на круглому столі виголосили: відомий історик Іван Сварник «Історичні знаки присутності Симона Петлюри у Львові», доктор історичних наук Ігор Гаврилів «Історичний портрет Симона Петлюри на тлі Української національної революції 1917–1921 рр.», доктор географічних наук Мирослав Дністрянський «Постать Симона Петлюри в національній історії», кандидат філософських наук Віктор Маринюк «Симон Петлюра як національний символ», доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Образ Симона Петлюри у просторі національної пам’яті»

7 травня 2016 року у Полтаві урочисто відкрили пам’ятник видатному гетьману Іванові Мазепі. Ініціатива «Просвіти» і Указ Ющенка Знаковій події передували понад десять років громадської праці з подолання московських ворожих впливів. Очолив боротьбу за спорудження пам’ятника голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, депутат ВР кількох скликань, політв’язень комуністичного режиму, дисидент-шістдесятник Микола …

Попри визнання, особисте життя мисткині було непростим: самотність, слабке здоров’я, складні побутові умови. Проте вона не припиняла творити, шукати нові форми й сюжети. Значну частину її внутрішнього світу відображено в щоденниках, спогадах і листах

Дослідження розкриває діяльність РПЦ не як суто релігійної інституції, а як складову гібридної інфраструктури Російської Федерації. Йдеться про трансформацію моделі взаємодії між державою та церковними структурами, за якої РПЦ забезпечує ідеологічний супровід, легітимацію державної політики та поширення концептів на кшталт «русского мира»

У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, котрі були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями

Він так привик (якщо до цього взагалі можна привикнути) до щоденних чекістських провокацій, до шантажу, разючої і безнастанної винахідливости тюремних інквізиторів, що лише за місяць, побачивши нас особисто крізь випадково незачинену «кормушку», почав перекликатися з нами та обмінюватися журналами і записками

Видатний український художник та викладач, один із найяскравіших представників напряму бойчукізму Василь Седляр народився 127 років тому, 12 квітня 1899 року на хуторі Христівка (нині це село належить до Шишацької селищної територіальної громади Миргородського району Полтавської області) в селянській родині. Отримав базову чотирикласну освіту, після чого 16-річний Седляр перебрався до Києва навчатися до Художньої школи. З 1919 року почав навчатися в майстерні монументального живопису Михайла Бойчука в Українській академії мистецтв.

6 квітня минуло 190 років з дня народження видатного українського хірурга Миколи Скліфосовського. Він народився на хуторі Карантин, неподалік Дубоссар, у багатодітній родині дрібного чиновника та шляхтича. А пішов у засвіти у Полтаві.

Звернення до українців Головного Отамана військ УНР, Симона Петлюри на Страсний тиждень 1926 року, за місяць до своєї мученицької смерті від рук московсько- більшовицького аґента. Звучить і нині, у час російсько-української Війни за Незалежність, як Заповіт! Далі цитата видатного уродженця Полтави.

162 роки тому, 10 квітня 1864 року в селі Бірки (нині належить до Зіньківської міської громади Полтавського району) на Полтавщині у родині члена Київської Громади, нащадка старовинного козацького шляхетського роду, титулярного радника Федора Хоружинського народилася донька Ольга, в майбутньому – громадська діячка, редакторка і видавчиня, дружина Івана Франка.

128 літ тому, 10 квітня 1898 року в Полтаві народився Степан Скрипник (Мстислав), патріарх Київський і всієї України. Нижче 10 фактів із життєпису та про вшанування пам’яті

Її реабілітували у 1958-му – за відсутністю складу злочину. Попри важке життя, Марія Капніст продовжувала вірити в людей і робити добро. Однак роки в гулагівських шахтах виробили в неї клаустрофобію – вона боялася спускатися в метро чи підземні переходи

3 квітня минуло 108 років від дня народження українського письменника та державного і громадського діяча Олеся Гончара. Про життєвий та творчий шлях літератора Український інститут національної пам’яті створив просвітницький слайдер. За матеріалом із офіційної ФБ-сторінки УІНП

Уявлення про внесок історичних діячів у кожного своє, як і позиція щодо конкретних імен тих, прах кого було б варто перенести у майбутній некрополь. А поки частина найвидатніших українців минулого розкидані по світу як-от командир Чорних Запорожців у Америці, провідники ОУН у Мюнхені та Люксембурзі, а головний отаман Армії УНР у Парижі

УІС Під час візиту до Великої Британії Голова Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Олег Медуниця відвідав офіс Української Інформаційної Служби у Лондоні, де зберігається Архів ОУН та знаходиться Музей української визвольної боротьби ім. Степана Бандери. Керівник Архіву та директор Музею Геннадій Іванущенко представив Олегу Медуниці результати праці за останні роки та розповів про перспективи розбудови організаційної …

У березні 1861-го приятель Гнилосирова, студент-грек Феоктист Хартахай, що був учасником похорону Кобзаря на Смоленському цвинтарі в Петербурзі, надіслав Василеві Степановичу листок з лаврового вінка, яким уквітчали небіжчика, та дві нитки з китиці від домовини – срібну і просту. До кінця своїх днів зберігав їх у щоденнику. Нині ці реліквії є експонатами Шевченківського національного заповідника у Каневі.

Промови на круглому столі, присвяченому вшануванню Михайла Сороки, виголосили: директор ЛОУНБ, відомий історик Іван Сварник — «Українське світоглядне середовище Галичини початку ХХ століття у формуванні національної свідомості Михайла Сороки»; доктор історичних наук Ігор Гаврилів — «Національний шлях Михайла Сороки у контексті призначення України»; громадсько-політичний діяч Юрій Антоняк — «Організатор ОУН-Північ Михайло Сорока та руйнація московської тюремної системи»; доктор економічних наук Борис Карпінський — «Михайло Сорока як ідеолог та організатор оунівського підпілля в ГУЛАГу»; редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик — «Образ Михайла Сороки в національній освіті та просвіті»; громадсько-політичний діяч Іван Гавалюк — «Жертовний шлях Михайла Сороки у становленні молодих провідників нації».