Національна пам’ять

Видатний український художник та викладач, один із найяскравіших представників напряму бойчукізму Василь Седляр народився 127 років тому, 12 квітня 1899 року на хуторі Христівка (нині це село належить до Шишацької селищної територіальної громади Миргородського району Полтавської області) в селянській родині. Отримав базову чотирикласну освіту, після чого 16-річний Седляр перебрався до Києва навчатися до Художньої школи. З 1919 року почав навчатися в майстерні монументального живопису Михайла Бойчука в Українській академії мистецтв.

6 квітня минуло 190 років з дня народження видатного українського хірурга Миколи Скліфосовського. Він народився на хуторі Карантин, неподалік Дубоссар, у багатодітній родині дрібного чиновника та шляхтича. А пішов у засвіти у Полтаві.

Звернення до українців Головного Отамана військ УНР, Симона Петлюри на Страсний тиждень 1926 року, за місяць до своєї мученицької смерті від рук московсько- більшовицького аґента. Звучить і нині, у час російсько-української Війни за Незалежність, як Заповіт! Далі цитата видатного уродженця Полтави.

162 роки тому, 10 квітня 1864 року в селі Бірки (нині належить до Зіньківської міської громади Полтавського району) на Полтавщині у родині члена Київської Громади, нащадка старовинного козацького шляхетського роду, титулярного радника Федора Хоружинського народилася донька Ольга, в майбутньому – громадська діячка, редакторка і видавчиня, дружина Івана Франка.

128 літ тому, 10 квітня 1898 року в Полтаві народився Степан Скрипник (Мстислав), патріарх Київський і всієї України. Нижче 10 фактів із життєпису та про вшанування пам’яті

Її реабілітували у 1958-му – за відсутністю складу злочину. Попри важке життя, Марія Капніст продовжувала вірити в людей і робити добро. Однак роки в гулагівських шахтах виробили в неї клаустрофобію – вона боялася спускатися в метро чи підземні переходи

3 квітня минуло 108 років від дня народження українського письменника та державного і громадського діяча Олеся Гончара. Про життєвий та творчий шлях літератора Український інститут національної пам’яті створив просвітницький слайдер. За матеріалом із офіційної ФБ-сторінки УІНП

Уявлення про внесок історичних діячів у кожного своє, як і позиція щодо конкретних імен тих, прах кого було б варто перенести у майбутній некрополь. А поки частина найвидатніших українців минулого розкидані по світу як-от командир Чорних Запорожців у Америці, провідники ОУН у Мюнхені та Люксембурзі, а головний отаман Армії УНР у Парижі

УІС Під час візиту до Великої Британії Голова Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Олег Медуниця відвідав офіс Української Інформаційної Служби у Лондоні, де зберігається Архів ОУН та знаходиться Музей української визвольної боротьби ім. Степана Бандери. Керівник Архіву та директор Музею Геннадій Іванущенко представив Олегу Медуниці результати праці за останні роки та розповів про перспективи розбудови організаційної …

У березні 1861-го приятель Гнилосирова, студент-грек Феоктист Хартахай, що був учасником похорону Кобзаря на Смоленському цвинтарі в Петербурзі, надіслав Василеві Степановичу листок з лаврового вінка, яким уквітчали небіжчика, та дві нитки з китиці від домовини – срібну і просту. До кінця своїх днів зберігав їх у щоденнику. Нині ці реліквії є експонатами Шевченківського національного заповідника у Каневі.

Промови на круглому столі, присвяченому вшануванню Михайла Сороки, виголосили: директор ЛОУНБ, відомий історик Іван Сварник — «Українське світоглядне середовище Галичини початку ХХ століття у формуванні національної свідомості Михайла Сороки»; доктор історичних наук Ігор Гаврилів — «Національний шлях Михайла Сороки у контексті призначення України»; громадсько-політичний діяч Юрій Антоняк — «Організатор ОУН-Північ Михайло Сорока та руйнація московської тюремної системи»; доктор економічних наук Борис Карпінський — «Михайло Сорока як ідеолог та організатор оунівського підпілля в ГУЛАГу»; редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик — «Образ Михайла Сороки в національній освіті та просвіті»; громадсько-політичний діяч Іван Гавалюк — «Жертовний шлях Михайла Сороки у становленні молодих провідників нації».

У листопаді 2023 року Міністр освіти Онтаріо, оголосив включення Голодомору як обов’язкової теми у вивченні геноцидів та формування історичної свідомості в Канаді. Раніше Голодомор розглядався лише як факультативна тема на уроках історії та суспільствознавства

Як відомо гетьман Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року. Чому це один з найбільш видатних українських державних діячів? Про це розповідається на цих слайдах

В травні 1947 році, у зв’язку з операцією «Вісла», родину тітки та саму Ірену було примусово вивезено з рідного села до Дашева, де под. Ірена вивчилася на кравчиню. Звідси вона емігрувала до Австралії, де з часом, через активну працю в рядах СУМ, пізнала свого улюбленого чоловіка Михайла (Когута), з яким побралася в лютому 1966 року

Його ім’я десятиліттями замовчували в совєтсткій Росії/СССР, а праці не публікували. Та сьогодні Український інститут національної пам’яті й Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського повертають пам’ять про тих, хто формував українську науку і культуру. 150 років тому, 17 березня 1876 року побачив світ Вадим Щербаківський – видатний український учений, який залишив глибокий слід в …

Олександр Афанасьєв-Чужбинський і Тарас Шевченко нерідко разом подорожували Лівобережною Україною. Заприязнилися у селі Мойсівці на Полтавщині, куди обидва прибули на бал до поміщиці Волховської. Автор праці «Спогади про Тараса Шевченка»

Пам’ятні та урочисті заходи відбулися з нагоди 87-ї річниці проголошення Карпатської України та 152-ї річниці від дня народження її президента Августина Волошина. До вшанування історичних подій долучилися керівництво області, представники органів влади, установ і відомств, духовенство, громадськість та військовослужбовці. Участь у заходах взяли керівники Мукачівського та Чопського прикордонних загонів. На набережній Незалежності в Ужгороді, разом …

Карпатська Україна проіснувала лише мить в історії, але її дух живе й надихає вже майже століття. Ці фільми — спроба побачити той короткий спалах свободи й людей, які за нього боролися: від січовиків Красного поля до захисників України наших днів. Варто відкрити ці фільми для себе, щоб побачити, як із короткого спалаху державності народжується пам’ять, а з пам’яті — майбутнє