27 квітня о 14:00 в Музеї війни відбудеться меморіальна лекція
«Шоа та “караїмська політика” нацистів: досвід Мелітополя».
Ви дізнаєтеся про маловідомі аспекти нацистської політики щодо караїмів, стратегії виживання цієї спільноти під час окупації, а також ролі представників українських націоналістичних організацій у формуванні окупаційної політики стосовно місцевого населення.
Лекція приурочена до дня народження Філіпа Фрідмана – львівського історика, який пережив Голокост і зробив значний внесок у вивчення Шоа. Як учасник Центральної єврейської історичної комісії Фрідман активно збирав свідчення про знищені єврейські громади, зробивши їхні голоси частиною історії.
Одна з робіт дослідника присвячена становищу караїмів під час нацистської окупації. Він був єдиним, хто вижив з групи єврейських науковців, яких нацисти опитували щодо статусу караїмів, намагаючись вирішити, чи слід вважати цю спільноту єврейською релігійною громадою.
Про трагедію караїмської спільноти в умовах нацистської окупації, складні виклики, з якими вона зіткнулася, а також про особливості становища караїмської громади в м. Мелітополь, зокрема на тлі політики німецької адміністрації та активності українських націоналістичних організацій, розповість Юрій (Амір) Радченко. Модератор заходу – Анатолій Подольський.
Юрій (Амір) Радченко – український історик, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри східної філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, науковий співробітник Центру сучасної історії імені М. Гаєвого (Український католицький університет), директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.
Анатолій Подольський – український історик, кандидат історичних наук, директор Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник відділу етнополітології, керівник Центру єврейської історії і культури Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Філіп Фрідман (1901–1960 рр.) – єврейський історик з м. Львів, один із перших дослідників Голокосту. Після війни займався документуванням нацистських злочинів і залишив вагомий внесок у збереження пам’яті про жертв. Автор досліджень «To jest Oświęcim» (1945 р.) про нацистський концентраційний табір, «Мученики та бійці: епос Варшавського гетто» (1954 р.) про повстання у Варшавському гетто, «Шляхи вимирання: есе про Голокост» (1980 р., дослідження посмертно відредаговане дружиною автора), присвячених тематиці Голокосту, а також наукових статей про Голокост та історію єврейського народу.
