До 150-річчя Вадима Щербаківського, охоронця пам’яток УНР

До 150-річчя Вадима Щербаківського, охоронця пам’яток УНР

Його ім’я десятиліттями замовчували в совєтсткій Росії/СССР, а праці не публікували. Та сьогодні Український інститут національної пам’яті й Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського повертають пам’ять про тих, хто формував українську науку і культуру. 150 років тому, 17 березня 1876 року побачив світ Вадим Щербаківський – видатний український учений, який залишив глибокий слід в …

У Лубенській громаді вшанували 210-ту річницю письменника Олександра Афанасьєва-Чужбинського

У Лубенській громаді вшанували 210-ту річницю письменника Олександра Афанасьєва-Чужбинського

Олександр Афанасьєв-Чужбинський і Тарас Шевченко нерідко разом подорожували Лівобережною Україною. Заприязнилися у селі Мойсівці на Полтавщині, куди обидва прибули на бал до поміщиці Волховської. Автор праці «Спогади про Тараса Шевченка»

На Закарпатті прикордонники долучилися до заходів з нагоди річниці проголошення Карпатської України

На Закарпатті прикордонники долучилися до заходів з нагоди річниці проголошення Карпатської України

Пам’ятні та урочисті заходи відбулися з нагоди 87-ї річниці проголошення Карпатської України та 152-ї річниці від дня народження її президента Августина Волошина. До вшанування історичних подій долучилися керівництво області, представники органів влади, установ і відомств, духовенство, громадськість та військовослужбовці. Участь у заходах взяли керівники Мукачівського та Чопського прикордонних загонів. На набережній Незалежності в Ужгороді, разом …

Карпатська Україна в фільмах

Карпатська Україна в фільмах

Карпатська Україна проіснувала лише мить в історії, але її дух живе й надихає вже майже століття. Ці фільми — спроба побачити той короткий спалах свободи й людей, які за нього боролися: від січовиків Красного поля до захисників України наших днів. Варто відкрити ці фільми для себе, щоб побачити, як із короткого спалаху державності народжується пам’ять, а з пам’яті — майбутнє

Поетичний символ боротьби ОУН і УПА

Поетичний символ боротьби ОУН і УПА

Можемо констатувати, що історіографія українського визвольного руху ОУН і УПА поповнилася новим вартісним виданням, яке викличе значний резонанс у наукових колах, буде корисним для учнівської та студентської молоді, а також широкого загалу українських читачів

До 210-річчя автора спогадів про Тараса Шевченка Олександра Афанасьєва-Чужбинського

До 210-річчя автора спогадів про Тараса Шевченка Олександра Афанасьєва-Чужбинського

писав у «Спогадах про Тараса Шевченка» Олександр Афанасьєв. – Проходячи повз головний під’їзд, я почув голоси: «Гребінка!» — і зупинився. Євген під’їздив до ганку в супроводі незнайомця. Супутник його був середній на зріст, кремезний, очі світилися таким розумним і променистим світлом, що мимоволі я звернув на нього увагу. Це був Т. Г. Шевченко

Пам’яті Іванни Пшепюрської-Мащак

Пам’яті Іванни Пшепюрської-Мащак

Вона була членом Юнацтва ОУН, згодом – зв’язковою УПА. У 1945 році була арештована польською владою і передана совєтським каральним органам. Вирок – десять років таборів на Колимі. Її табірна одіссея – це окрема сторінка української Голгофи

Пам’яті Дмитра Калиняка – “Партизана”

Пам’яті Дмитра Калиняка – “Партизана”

До лав українських повстанців Дмитро Калиняк долучився ще зовсім юним – після закінчення гімназії у Коломиї. Його життєвий шлях пройшов через важкі випробування: коломийську тюрму, дрогобицькі «Бригідки», львівську колонію №30, пересильні тюрми у Львові, Красноярську, Дубінках та норильські виправно-трудові табори ГУЛАГу. Дмитро Ількович був учасником повстання політичних в’язнів Норильського концтабору 1953 року – однієї з наймасовіших акцій спротиву сталінській табірній системі

Проголошення маніфесту «Самостійна Україна»: як це було

Проголошення маніфесту «Самостійна Україна»: як це було

Наприкінці 19 – на початку 20 століття серед української інтелігенції чи не найзнаковішими урочистостями були щорічні Шевченківські свята. Проголошення маніфесту «Самостійна Україна» в Полтаві відбулося саме на такому зібранні – у помешканні Олександра та Софії Русових

Круглий стіл «Національна ідея Лесі Українки»

Круглий стіл «Національна ідея Лесі Українки»

Ся душа є втіленням волі й краси: вона дивується, чому українці “не вільні”, не знає кайданів власності чи страху перед “гріхом”. Коли Лукаш зраджує її з Килиною, він фактично зраджує власну творчу природу, перетворюючись на вовка

У Полтаві до 155-річчя від дня народження відкрили виставку УІНП «(Не)знана Леся Українка: повернення»

У Полтаві до 155-річчя від дня народження відкрили виставку УІНП «(Не)знана Леся Українка: повернення»

Досконало вивчила з десяток мов — німецьку, англійську, італійську, польську, болгарську, грецьку, латину, французьку, якою володіла краще, ніж російською, тож перекладала Байрона, Шекспіра, Гейне, Гюго, Гомера. У 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів»

165 років від народження письменника, актора, діяча народницького руху Якова Жарка

165 років від народження письменника, актора, діяча народницького руху Якова Жарка

У 1920-х роках працював на різних посадах у Кубанському художньому музеї, що став потужним науковим центром та осередком культури в краї. У ніч на 15 грудня 1929 року був заарештований за вигаданими звинуваченнями «в шпигунстві на користь Великобританії»

До 120-річчя Івана Скляра, бандуриста і конструктора народних інструментів з Миргорода

До 120-річчя Івана Скляра, бандуриста і конструктора народних інструментів з Миргорода

Фактично, Скляр задав стандарт бандури для навчання, капел і професійних колективів та вивів цей інструмент на широкі мистецькі сцени по всьому світу. Також він ще й конструював цимбали власної конструкції.

До 160-річчя Петра Залозного, автора граматики української мови

До 160-річчя Петра Залозного, автора граматики української мови

Його творчість і наукові праці стали частиною культурної спадщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. 160-річчя від дня народження видатного поета-лірика, мовознавця, автора «Короткої граматики української мови», де введено у науковий обіг терміни, якими користуємося досі – «префікс» та «суфікс»

Михайло Дяченко («Марко Боєслав») – поетичний символ боротьби ОУН і УПА

Михайло Дяченко («Марко Боєслав») – поетичний символ боротьби ОУН і УПА

Історіографія українського визвольного руху ОУН і УПА поповнилася новим вартісним виданням, яке викличе значний резонанс у наукових колах, буде корисним для учнівської та студентської молоді, а також широкого загалу українських читачів

Монографія «Дмитро Білик – український лівий есер, директор гончарної школи, учитель (сторінки загадкової долі)»

Монографія «Дмитро Білик – український лівий есер, директор гончарної школи, учитель (сторінки загадкової долі)»

 Без сумніву, це видання буде корисним для керамологів, істориків, музеологів, краєзнавців, викладачів і студентів, а також усіх, хто цікавиться історією України, зокрема її трагічними сторінками

Стартувало відзначення 170-річчя педагога і діяча УНР Софії Русової

Стартувало відзначення 170-річчя педагога і діяча УНР Софії Русової

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у актовій залі наукової бібліотеки імені Михайла Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) відбулося просвітницьке зібрання для викладачів та студентів спеціальності «Дошкільна освіта» цього вишу. Заходи приурочили до 170-річчя із дня народження Софії Русової – педагога і борця за незалежність, соратниці Миколи Міхновського і Симона Петлюри, керівника департаменту …

130 років Василю Бутенку (Хмурому), соратнику Симона Петлюри, діячеві УНР, театральному оглядачу, досліднику авангардного мистецтва

130 років Василю Бутенку (Хмурому), соратнику Симона Петлюри, діячеві УНР, театральному оглядачу, досліднику авангардного мистецтва

мені показали двері, в які ввійшов і побачив трьох військових, виявилося, що це Петлюра і два брати Вдовиченки. Я заговорив із Петлюрою українською мовою, і він мене запитав, де хочу служити, в штабі чи в строю. Будучи дисциплінованим, відповів Петлюрі, що піду туди, куди мене призначать

1 2 3 4 115