Під час одного із своїх найвідоміших виступів, у січні далекого 1991-го, він чітко розставив національні пріоритети: «Наш ворог – то є ворог історичний: росія. Вона все в нас забрала. І якщо ми цього не усвідомимо, не організуємося і не дамо відсіч, чуда не буде. Мусимо усвідомити, що наш порятунок – у нашій любові до нашого народу, мови, звичаїв»
Виступаючі на академії говорили про необхідність подальшого дослідження депортацій, збереження пам’яті про постраждалих та належного представлення цих подій в українському історичному просторі
Ми не змінимо 1930 року. Ми не повернемо тих, кого били, переслідували, принижували. Але від нас залежить, що ми передамо наступному поколінню: стару кривду — чи мудрість, здобуту дорогою ціною. Тому нехай пам’ять про жертв буде живою
Пропонована книга – це наповнений історичними свідченнями матеріал текст та підбір світлин Івана Вовчука, його друзів, соратників та побратимів із кола життя та діяльності цього визначного українського націоналіста, вченого, педагога, публіциста й громадсько-політичного діяча славної Доби наших визвольних змагань у ХХ-ому столітті
«МеморіДім» — не просто архів матеріалів про регіони. Це спосіб зберегти зв’язок людей із місцями, які сьогодні можуть бути фізично недоступними
Суми стали одним із перших міст тодішньої УРСР і першим містом на Лівобережжі України, де українську національну символіку офіційно визнала місцева влада ще до проголошення Незалежності
М. Волик був хранителем основ, принципів, напрямів, всього, що характеризувало діяльність національного об’єднання українців Санкт-Петербурга.
Його місце – у Пантеоні Героїв України поруч із найвизначнішими державними, військовими та політичними діячами, які присвятили життя боротьбі за українську незалежність. Вшанування Коновальця на державному рівні – це відновлення історичної справедливості та утвердження тяглості української боротьби: від Січових Стрільців і націоналістичного визвольного руху ХХ століття до нинішньої війни за свободу і незалежність України
У центр подій — пакистанський Пешавар, який тоді слугував головною базою афганського опору та штаб-квартирою моджахедів, — відправляються два кур’єри бандерівської ОУН під псевдами «Ігор» та «Петро»
Андрій Парубій був людиною, яка поєднувала в собі ті чесноти провідної верстви, про які писав доктор Дмитро Донцов: мудрість – як візіонер Великої України; шляхетність – як державник, здатний перетворювати ідеї на реальні справи; мужність – як борець, що мав волю і силу відстоювати свої переконання
І сьогодні музей продовжує активно розвиватися. З’являються нові ідеї, проєкти, дослідження, мистецькі події. Приходять нові люди й нові покоління, які продовжують цю справу
Під час Другої світової війни німецька влада вивезла родину Юліана до табору для переміщених осіб в Оберстенфельді (Німеччина), де вони прожили кілька років, перш ніж змогли переїхати до Сполучених Штатів
Готуватися до переїзду та пакувати речі жінка почала в липні 1944-го. Тоді вона жила на два села — у Завадці та Бонарівці, де їй неодноразово пропонували житло та озброєну охорону. У супроводі Орини Лиско і Євгенії Пащак, Юлія дісталася з важкими валізами до станції Прибівка поблизу Завади, але не застала останнього поїзда у західному напрямку
В травні – червні 1986 року сповнилось 50 років з того часу, коли-то польський окупант на великому процесі у Львові судив 23-ох українських героїв членів Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ і членів ОУН., в тому що на цьому процесі як підсудний виступав і був суджений мій брат Ярослав Стецько. Я була присутня на цьому процесі від самого початку його 25 травня (понеділок) до суботи 27 червня 1936 року
Навіть під час хвороби та після окупації рідного Криму він не припиняв інтелектуальної боротьби, видаючи книги та аналізуючи виклики російсько-української війни
Мій дід – волиняка, вояк УПА, загинув зі зброєю в руках в бою проти московських окупантів, життя віддав за Україну. Він зробив все, що міг щоб захистити саме право на життя на своїй споконвічній землі. Він вже не може ні відповідати, ні стріляти
Стратегічний розрахунок ОУН: чому бандерівське крило зважилося на радикальне проголошення Акта саме 30 червня 1941 року, випереджаючи німецьку окупаційну адміністрацію
Олена і Михайло Теліги. Краків. 1939 рік «Та собача мова – моя мова!.. Мова мого батька і моєї матері! І я вас більше не хочу знати! З того часу я почала, як Ілля Муромець, що тридцять три роки не ходив, говорити лише українською мовою». Ці слова Олени Теліги стали символом її незламності, любові до України …
Чим далі в історію відходить ця подія, тим більше ми дивуємося сміливості й далекоглядності провідників та членів ОУН, які єдині з усіх українських середовищ того часу змогли в епіцентрі протистояння двох геополітичних монстрів – гітлерівської Німеччини й сталінського СССР, – окреслити політичні прагнення нашого народу – Українська Самостійна Соборна держава. Хто не декларує постійно своє …
Ірина Сеник як сама сутність українки створила досконалий образ берегині української ідентичності і є надбанням нашої національної спадщини. Вона поєднала у своєму житті та творчості високе українське поетичне слово та українську національну традицію прадавньої культури вишивання.
