Національна пам’ять

У березні 1861-го приятель Гнилосирова, студент-грек Феоктист Хартахай, що був учасником похорону Кобзаря на Смоленському цвинтарі в Петербурзі, надіслав Василеві Степановичу листок з лаврового вінка, яким уквітчали небіжчика, та дві нитки з китиці від домовини – срібну і просту. До кінця своїх днів зберігав їх у щоденнику. Нині ці реліквії є експонатами Шевченківського національного заповідника у Каневі.

Промови на круглому столі, присвяченому вшануванню Михайла Сороки, виголосили: директор ЛОУНБ, відомий історик Іван Сварник — «Українське світоглядне середовище Галичини початку ХХ століття у формуванні національної свідомості Михайла Сороки»; доктор історичних наук Ігор Гаврилів — «Національний шлях Михайла Сороки у контексті призначення України»; громадсько-політичний діяч Юрій Антоняк — «Організатор ОУН-Північ Михайло Сорока та руйнація московської тюремної системи»; доктор економічних наук Борис Карпінський — «Михайло Сорока як ідеолог та організатор оунівського підпілля в ГУЛАГу»; редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик — «Образ Михайла Сороки в національній освіті та просвіті»; громадсько-політичний діяч Іван Гавалюк — «Жертовний шлях Михайла Сороки у становленні молодих провідників нації».

У листопаді 2023 року Міністр освіти Онтаріо, оголосив включення Голодомору як обов’язкової теми у вивченні геноцидів та формування історичної свідомості в Канаді. Раніше Голодомор розглядався лише як факультативна тема на уроках історії та суспільствознавства

Як відомо гетьман Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року. Чому це один з найбільш видатних українських державних діячів? Про це розповідається на цих слайдах

В травні 1947 році, у зв’язку з операцією «Вісла», родину тітки та саму Ірену було примусово вивезено з рідного села до Дашева, де под. Ірена вивчилася на кравчиню. Звідси вона емігрувала до Австралії, де з часом, через активну працю в рядах СУМ, пізнала свого улюбленого чоловіка Михайла (Когута), з яким побралася в лютому 1966 року

Його ім’я десятиліттями замовчували в совєтсткій Росії/СССР, а праці не публікували. Та сьогодні Український інститут національної пам’яті й Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського повертають пам’ять про тих, хто формував українську науку і культуру. 150 років тому, 17 березня 1876 року побачив світ Вадим Щербаківський – видатний український учений, який залишив глибокий слід в …

Олександр Афанасьєв-Чужбинський і Тарас Шевченко нерідко разом подорожували Лівобережною Україною. Заприязнилися у селі Мойсівці на Полтавщині, куди обидва прибули на бал до поміщиці Волховської. Автор праці «Спогади про Тараса Шевченка»

Пам’ятні та урочисті заходи відбулися з нагоди 87-ї річниці проголошення Карпатської України та 152-ї річниці від дня народження її президента Августина Волошина. До вшанування історичних подій долучилися керівництво області, представники органів влади, установ і відомств, духовенство, громадськість та військовослужбовці. Участь у заходах взяли керівники Мукачівського та Чопського прикордонних загонів. На набережній Незалежності в Ужгороді, разом …

Карпатська Україна проіснувала лише мить в історії, але її дух живе й надихає вже майже століття. Ці фільми — спроба побачити той короткий спалах свободи й людей, які за нього боролися: від січовиків Красного поля до захисників України наших днів. Варто відкрити ці фільми для себе, щоб побачити, як із короткого спалаху державності народжується пам’ять, а з пам’яті — майбутнє

Можемо констатувати, що історіографія українського визвольного руху ОУН і УПА поповнилася новим вартісним виданням, яке викличе значний резонанс у наукових колах, буде корисним для учнівської та студентської молоді, а також широкого загалу українських читачів

писав у «Спогадах про Тараса Шевченка» Олександр Афанасьєв. – Проходячи повз головний під’їзд, я почув голоси: «Гребінка!» — і зупинився. Євген під’їздив до ганку в супроводі незнайомця. Супутник його був середній на зріст, кремезний, очі світилися таким розумним і променистим світлом, що мимоволі я звернув на нього увагу. Це був Т. Г. Шевченко

Вона була членом Юнацтва ОУН, згодом – зв’язковою УПА. У 1945 році була арештована польською владою і передана совєтським каральним органам. Вирок – десять років таборів на Колимі. Її табірна одіссея – це окрема сторінка української Голгофи

До лав українських повстанців Дмитро Калиняк долучився ще зовсім юним – після закінчення гімназії у Коломиї. Його життєвий шлях пройшов через важкі випробування: коломийську тюрму, дрогобицькі «Бригідки», львівську колонію №30, пересильні тюрми у Львові, Красноярську, Дубінках та норильські виправно-трудові табори ГУЛАГу. Дмитро Ількович був учасником повстання політичних в’язнів Норильського концтабору 1953 року – однієї з наймасовіших акцій спротиву сталінській табірній системі

Наприкінці 19 – на початку 20 століття серед української інтелігенції чи не найзнаковішими урочистостями були щорічні Шевченківські свята. Проголошення маніфесту «Самостійна Україна» в Полтаві відбулося саме на такому зібранні – у помешканні Олександра та Софії Русових

Ся душа є втіленням волі й краси: вона дивується, чому українці “не вільні”, не знає кайданів власності чи страху перед “гріхом”. Коли Лукаш зраджує її з Килиною, він фактично зраджує власну творчу природу, перетворюючись на вовка

Досконало вивчила з десяток мов — німецьку, англійську, італійську, польську, болгарську, грецьку, латину, французьку, якою володіла краще, ніж російською, тож перекладала Байрона, Шекспіра, Гейне, Гюго, Гомера. У 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів»

У 1920-х роках працював на різних посадах у Кубанському художньому музеї, що став потужним науковим центром та осередком культури в краї. У ніч на 15 грудня 1929 року був заарештований за вигаданими звинуваченнями «в шпигунстві на користь Великобританії»

Фактично, Скляр задав стандарт бандури для навчання, капел і професійних колективів та вивів цей інструмент на широкі мистецькі сцени по всьому світу. Також він ще й конструював цимбали власної конструкції.

Його творчість і наукові праці стали частиною культурної спадщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. 160-річчя від дня народження видатного поета-лірика, мовознавця, автора «Короткої граматики української мови», де введено у науковий обіг терміни, якими користуємося досі – «префікс» та «суфікс»

Історіографія українського визвольного руху ОУН і УПА поповнилася новим вартісним виданням, яке викличе значний резонанс у наукових колах, буде корисним для учнівської та студентської молоді, а також широкого загалу українських читачів