Євген Онацький. Квіти на могилі

1919 року Євген Онацький виїжджає на дипломатичну службу до Риму, де працює в пресовому бюро та стоїть біля витоків організації місії УНР у Ватикані. Активно займається журналістикою, співпрацюючи з багатьма українськими періодичними виданнями. Готує до видання «Італійсько-український словник». Чималий вплив на Онацького мало знайомство з головою Проводу ОУН Євгеном Коновальцем, і незабаром він стає представником ОУН в Італії далі

У Львівській пересильній тюрмі відкопують залишки жертв з репресованого монастиря

в результаті пошукових досліджень, здійснених протягом попередніх років, було виявлено понад 800 останків в’язнів пересильної тюрми № 25. Серед них були люди різного віку та статі: жінки, чоловіки, люди старшого віку, новонароджені та ненароджені діти. Тіла загиблих ховались без трун, у великих ящиках, у яких могло знаходитись по кілька осіб різного віку та статі, що свідчить про таємність і хаотичність цього процесу. Частина знайдених останків були перепоховані на Личаківському кладовищі у лютому 2016 року далі

100-річчя звільненню Криму від більшовиків  

До групи Болбочана почали приєднуватися кримськотатарські повстанці. Вони об’єдналися з передовим загоном гордієнківців, який вирушив далі на південь і 25 квітня захопив Бахчисарай. Далі українські кіннотники наблизилися до Севастополя і Алушти далі

100 років звільненню Донбасу від більшовиків

15 квітня, після напруженого 12-годинного бою, Слов’янська група зайняла станцію Барвінкове на Харківщині. Ворожі війська відступили на Донбас. 17 квітня богданівці увійшли до Слов’янська, а наступного дня запорожці визволили Бахмут. далі

75 років трагедії Красного Саду

Українці Красного Саду, убиті польською поліцією, стали одними із перших жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Злочин вчинений у Красному Саду спровокував подальше кровопролиття, жертвами якого стали як українці, так і поляки далі

Загадкові підрахунки жертв Голодомору

Не є великою таємницею, що радянська влада тенденційно фальсифікувала документи, а також, що радянська влада може і навіть не тенденційно у деяких випадках погано готовила чи тримала статистику , чи видавала документацію. Тому історик Кульчицький не повинен себе і других істориків чи професіоналів по стороні встановлення автентичності дискваліфікувати з питання дослідження Голодомору, а тим часом висувати на єдиних правдивих експертів демографів які, хіба з збігом обставин іронічно, обстоюють менш більш давніші теорії і тези Кульчицького. Це надто прозора скромність одного історика далі

Юліан Войтович («Володимир Окулярник», «Ярослав Степовий»)

З цього, останнього, табору Войтовичу пощастило втекти разом з кількома товаришами. Щоправда, втікали вони вже не від німців, а від шовіністично налаштованих поляків (також колишніх в’язнів) та совєтської репатріаційної комісії. Одним із цих товаришів був колишній член обласного проводу ОУН Київщини Степан Мудрик-Мечник, який і вивів групу втікачів повз союзницькі стійки. Останні охороняли колишні нацистські табори, щоби ті, хто вижив у «млинах смерті» не розбрідався навколишніми територіями далі