Нещодавні публікації та інтерв’ю істориків Россоліньського-Лібе, Грицака, Зайцева, Солоніна, не кажучи вже про балакунів на кшталт Гойзмана чи Шендеровича, змусили мене написати цю статтю, відокремивши правду від брехні, а людину від символу
Народився Симон 22 травня 1879 року. Батько Василь Павлович – за сучасними мірками, бізнесмен у сфері послуг таксі. Успадкував і розширив візницьке підприємство, яке обслуговувало весілля, похорони, екскурсії, поїздки поза межами Полтави
«Ви ангелами в небо полетіли, лелеченьки, соколики, сини, своє життя Вкраїні присвятили, вклоняємось в пошані низько ми…»
7 травня 1920 року до міста увійшли польська 7-ма кавалерійська бригада та 1-ша піхотна дивізія Легіонів. Наступного дня прибула 6-та стрілецька дивізія Армії УНР на чолі з полковником Марком Безручком. Більшовицькі війська залишили Київ без затяжних вуличних боїв
Симон Петлюра залишався очільником УНР з травня 1919 року і аж до трагічної загибелі у травні 1926 року, створивши і очоливши Державний центр УНР в екзилі
Зростав у козацькій родині, тісно пов’язаній із землею. Мати Ольга Власенко — козачка з хутора Макарівщини, батько Олексій Лукович, уродженець козацького сотенного містечка Велика Багачка, працював на залізниці, але при цьому був чудовим садівником і бджолярем
Від подальшого розгортання українського повстанського руху на півдні і в центрі України радянську владу врятували… есесівці, знищивши одного з найкращих українських розвідників і організаторів. Хоча жодного парадоксу тут нема: самостійна Україна була ворогом як для коричневого, так і для червоного тотарітарних режимів
Промови на круглому столі виголосили: відомий історик Іван Сварник «Історичні знаки присутності Симона Петлюри у Львові», доктор історичних наук Ігор Гаврилів «Історичний портрет Симона Петлюри на тлі Української національної революції 1917–1921 рр.», доктор географічних наук Мирослав Дністрянський «Постать Симона Петлюри в національній історії», кандидат філософських наук Віктор Маринюк «Симон Петлюра як національний символ», доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Образ Симона Петлюри у просторі національної пам’яті»
7 травня 2016 року у Полтаві урочисто відкрили пам’ятник видатному гетьману Іванові Мазепі. Ініціатива «Просвіти» і Указ Ющенка Знаковій події передували понад десять років громадської праці з подолання московських ворожих впливів. Очолив боротьбу за спорудження пам’ятника голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, депутат ВР кількох скликань, політв’язень комуністичного режиму, дисидент-шістдесятник Микола …
Попри визнання, особисте життя мисткині було непростим: самотність, слабке здоров’я, складні побутові умови. Проте вона не припиняла творити, шукати нові форми й сюжети. Значну частину її внутрішнього світу відображено в щоденниках, спогадах і листах
Дослідження розкриває діяльність РПЦ не як суто релігійної інституції, а як складову гібридної інфраструктури Російської Федерації. Йдеться про трансформацію моделі взаємодії між державою та церковними структурами, за якої РПЦ забезпечує ідеологічний супровід, легітимацію державної політики та поширення концептів на кшталт «русского мира»
Відеопроєкт створений спільно Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби Безпеки України, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності. У відео використано матеріали книги Збірник документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» / Упорядники: Олег БАЖАН, Андрій КОГУТ, Геннадій БОРЯК
У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, котрі були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями
Він так привик (якщо до цього взагалі можна привикнути) до щоденних чекістських провокацій, до шантажу, разючої і безнастанної винахідливости тюремних інквізиторів, що лише за місяць, побачивши нас особисто крізь випадково незачинену «кормушку», почав перекликатися з нами та обмінюватися журналами і записками
Видатний український художник та викладач, один із найяскравіших представників напряму бойчукізму Василь Седляр народився 127 років тому, 12 квітня 1899 року на хуторі Христівка (нині це село належить до Шишацької селищної територіальної громади Миргородського району Полтавської області) в селянській родині. Отримав базову чотирикласну освіту, після чого 16-річний Седляр перебрався до Києва навчатися до Художньої школи. З 1919 року почав навчатися в майстерні монументального живопису Михайла Бойчука в Українській академії мистецтв.
6 квітня минуло 190 років з дня народження видатного українського хірурга Миколи Скліфосовського. Він народився на хуторі Карантин, неподалік Дубоссар, у багатодітній родині дрібного чиновника та шляхтича. А пішов у засвіти у Полтаві.
Звернення до українців Головного Отамана військ УНР, Симона Петлюри на Страсний тиждень 1926 року, за місяць до своєї мученицької смерті від рук московсько- більшовицького аґента. Звучить і нині, у час російсько-української Війни за Незалежність, як Заповіт! Далі цитата видатного уродженця Полтави.
162 роки тому, 10 квітня 1864 року в селі Бірки (нині належить до Зіньківської міської громади Полтавського району) на Полтавщині у родині члена Київської Громади, нащадка старовинного козацького шляхетського роду, титулярного радника Федора Хоружинського народилася донька Ольга, в майбутньому – громадська діячка, редакторка і видавчиня, дружина Івана Франка.
Нащадкам потрібно знати історію та осмислювати життя Омеляна Ковча, намагаючись віднайти в ньому джерело сили духу. Діяльність священномученика Ковча – це приклад того, як одна людина може протистояти трьом окупаціям й тоталітарним машинам, озброївшись лише вірою та совістю
128 літ тому, 10 квітня 1898 року в Полтаві народився Степан Скрипник (Мстислав), патріарх Київський і всієї України. Нижче 10 фактів із життєпису та про вшанування пам’яті
