Під час круглого столу експерти обговорили, як російські історичні міфи функціонують у сучасному інформаційному, освітньому, культурному, релігійному та політичному просторах; якими каналами вони просуваються в Україні та країнах Європейського Союзу; а також які інструменти необхідні для їхнього фахового викриття, системного спростування та нейтралізації.
Захід відкрила та модерувала Рена Марутян, директорка Інституту національної стійкості та безпеки, докторка наук з державного управління, професорка КНУ імені Тараса Шевченка.
Рамкову доповідь круглого столу представив Роман Додонов, директор Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор. У своїй доповіді він окреслив ключові російські міфи української історії, механізми їхнього конструювання та роль таких наративів у виправданні імперської політики Російської Федерації щодо України.
До експертного обговорення доповіді долучилися Юрій Фігурний, кандидат історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу етнології та історії України НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка; Олена Газізова, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу української філології та освітніх технологій НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка; та Микола Васьків, доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник відділу української філології та освітніх технологій НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка.
Окрему увагу під час круглого столу було приділено питанням протидії російському впливу в ЄС, механізмам поширення російських наративів серед українських біженців, зокрема впливу Російської православної церкви на тимчасово переміщених українців та громадськість Європи, а також ролі освіти, культури, релігійної сфери та історичної пам’яті у зміцненні української стійкості.
Рена Марутян представила дослідження «Аналіз діяльності РПЦ як інструменту державної політики РФ та її присутності в європейському інформаційному просторі».
Дослідження розкриває діяльність РПЦ не як суто релігійної інституції, а як складову гібридної інфраструктури Російської Федерації. Йдеться про трансформацію моделі взаємодії між державою та церковними структурами, за якої РПЦ забезпечує ідеологічний супровід, легітимацію державної політики та поширення концептів на кшталт «русского мира».
Діяльність релігійних інституцій у російській моделі давно вийшла за межі духовної сфери та охоплює освітній, інформаційний, міжнародний і безпековий виміри, зокрема в європейському інформаційному просторі. Для ефективної протидії такому впливу необхідний міжсекторальний підхід, який поєднує правові обмеження, інформаційну протидію, захист культурних та освітніх програм і водночас зберігає демократичні принципи.
Для України викриття діяльності РПЦ — це не лише питання протидії впливу на українські спільноти за кордоном. Це питання національної безпеки, захисту ідентичності, міжнародної суб’єктності та права українців на власну історію.
Катерина Настояща, докторка соціологічних наук, завідувачка відділу філософії та геополітики НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка, представила ексклюзивне дослідження про канали просування російського впливу в ЄС на основі 100 глибинних інтерв’ю в 5-ти країнах (Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Польща) з українськими біженцями.
Наталія Кривда, докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури КНУ імені Тараса Шевченка, голова Наглядової ради Українського культурного фонду, поділилася результатами дослідження GRADUS щодо медіаспоживання населення України. Зокрема, вона зосередила увагу учасників круглого столу на ціннісних орієнтаціях українців та їхньому інтересі до тем «Історія України», «Природна спадщина України», «Українська ідентичність та мова» у культурному й медійному контенті.
Артем Захарченко, кандидат наук із соціальних комунікацій, представив учасникам круглого столу дослідження «Кримськотатарський національний наратив». Дослідження фокусується на глибинних аспектах ідентичності, історичної пам’яті та ціннісних орієнтирів кримськотатарського народу в умовах екзистенційних викликів, спричинених війною та окупацією.
Крим для представників усіх піднаративів залишається домом і батьківщиною, а українці та кримські татари мають спільну історію боротьби проти російського імперського тиску. Аналітика демонструє, що ідентичність кримських татар ґрунтується на цінностях свободи, незламної боротьби, любові до землі та чіткій проукраїнській позиції.
З ґрунтовним дослідженням за період 2023–2026 років щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях виступив Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group, асистент кафедри соціології КНЕУ імені Вадима Гетьмана.
Згідно з даними дослідження, фокус російської пропаганди на ТОТ еволюціонував від телевізійної домінації до інституційного контролю та мілітаризації дитинства. Освіта стала одним із головних каналів програмування лояльності, зокрема через такі рухи, як «Рух перших» та «Юнармія». Пропаганда спрямована на руйнування української ідентичності, контроль над інтерпретацією подій та формування безальтернативної світоглядної рамки.
Підсумовуючи дискусію, Людмила Філіпович, докторка філософських наук, професорка, завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», наголосила:
«В Україні нарешті сформовано потужний незалежний аналітичний центр, який об’єднує науковців, аналітиків, експертів, представників громадянського суспільства та медіа навколо осмислення когнітивного, історичного й гуманітарного вимірів війни. Інститут національної стійкості та безпеки створює фаховий майданчик для вироблення рішень, які не лише посилюють стійкість українського суспільства, а й можуть допомагати державі та Силам безпеки і оборони України ухвалювати стратегічно вивірені управлінські рішення».
Участь у круглому столі також взяли представники Академії Служби безпеки України, Центру організації освітніх програм Академії СБУ, Навчально-наукового інституту державної безпеки, а також представники наукової та експертної спільноти.
Інститут національної стійкості та безпеки продовжує формувати експертні майданчики для осмислення когнітивного, історичного та гуманітарного вимірів війни, а також для напрацювання рішень, які посилюють стійкість українського суспільства й здатність держави протидіяти російській гібридній агресії.
