6 квітня минуло 190 років з дня народження видатного українського хірурга Миколи Скліфосовського. Він народився на хуторі Карантин, неподалік Дубоссар, у багатодітній родині дрібного чиновника та шляхтича. А пішов у засвіти у Полтаві.
Від Одеси до клінік Німеччини та Англії
Назва хутора Карантин була не випадковою, адже тут розташовувалася карантинна станція для хворих на холеру, з епідемією якої боровся та від якої помер його батько. Вважається, що саме це вплинуло на подальшу кар’єру Скліфосовського.
У 1854 році Скліфосовський завершив навчання в Другій чоловічій гімназії в Одесі. Під час навчання медицині у виші проявив себе як один із кращих студентів; зокрема, приділяв велику увагу вивченню анатомії як основи хірургії, чим часто тоді нехтували лікарі.
Саме у Одесі швидко зарекомендував себе талановитим хірургом. Йому пропонували високі адміністративні посади, але Скліфосовський відмовлявся через бажання й надалі оперувати. У 1863 році в Харкові захистив докторську дисертацію з гінекологічної хірургії. Наступні два роки стажувався в клініках Німеччини та Великої Британії.
Досвід військового хірурга. Піонер дезинфекцій й оперування шлункових онкологій
Згодом певний час викладав у Київському університеті, але врешті його перевели до медико-хірургічної академії у Петербурзі. Як військовий хірург брав участь у чотирьох війнах: австро-прусській, франко-прусській, російсько-турецькій та сербсько-чорногорсько-турецькій. Досвід, отриманий у війнах, зробив Скліфосовського одним із найвидатніших польових хірургів. Лікар суттєво покращив або взагалі змінив тодішні способи оперування вогнепальних поранень та переломів.
Скліфосовський і Пирогов
Разом з іншим видатним польовим хірургом Миколою Пироговим, а також Ернстом фон Бергманом та Карлом Реєром, Скліфосовський став піонером застосування антисептики в хірургії. Також Микола Васильович був одним із перших на планеті хірургів, який успішно оперував онкологію стравоходу.
Сад «Полтавська Швейцарія»
З дочкою Тамарою
За даними з досліджень професора Леоніда Булави: «маєток «Яківці» поруч із Полтавою Скліфосовський купив 1884 року у поміщика й чиновника Василя Васильовича ЧАРНИША (1826-1891) – нащадка козацько-старшинського роду з Полтавщини». Висадив там сад, який на міжнародній виставці плодівництва у 1894 році назвали «Полтавською Швейцарією». «Микола Скліфосовський купив маєток за зароблені кваліфікованою лікарською справою гроші. Він повчав зятя – свого учня лікаря Яковлєва, що гроші потрібно вкладати в землю й нерухомість. І майже до кінця життя скуповував землі біля Полтави (майже 700 гектарів); купив у німців Трепке й цегельний завод біля Єврейського кладовища тощо», – дослідив Леонід Булава.
Скліфосовський першим у Полтаві почав вирощувати хміль, купив у Баварії міні-броварню. Селян Микола Васильович лікував безкоштовно. Вільно говорив українською, й за спогадами, був українським патріотом.
30 листопада 1904 року після перенесеного інсульту Скліфосовський помер у своєму маєтку в селі Яківці (нині частина міста Полтава). На мармуровій надмогильній плиті латинською написано: «Світячи іншим, згораю сам». У 1966 році під час проведення в Полтаві міжнародного форуму хірургів, біля могили закладено парк.
Пам’ять про Миколу Скліфосовського у Полтаві зберігається у пам’ятнику та у назвах вулиці й Полтавської обласної клінічної лікарні.
За матеріалом із офіційної ФБ-сторінки Українського інституту національної пам’яті та досліджень професора Леоніда Булави
