Усе своє свідоме наукове життя Олена Клименко присвятила цьому дослідженню. Роки наполегливої праці, пошуку, осмислення й любові до українського гончарства втілилися у виданні, яке сьогодні постає енциклопедією Опішного.
Всього на продаж буде виставлено біля 100 лотів. Родзинкою аукціону останніх років стала графіка 19-го сторіччя. Цього року вона буде представлена роботами Івана Шишкіна, Костянтина Коровіна та Гюстава Доре
Проєкт «Збиті рими» реалізується літературною агенцією OVO у партнерстві з громадською організацією «Горизонти без кордонів» і має на меті дати військовій поезії нове звучання через сучасних музикантів.
Виставкова експозиція представляє твори виданих українських митців з музейної колекції, які були створені в різний період часу, але всі вони об’єднані однією темою Чорнобильської трагедії, яка сталась 26 квітня 1986 року
«Ефект равлика» розповідає про детектива Бурка, який під прикриттям потрапляє до київського культурного простору Спаська 13, де готується концерт, подкаст і вечірка за участю трьох музичних гуртів – Renie Cares, Хлібороб і The Feels. Те, що починається як розслідування, поступово перетворюється на уважне занурення у середовище київської інді-сцени
Мрія митця про велику виставку в Національному художньому музеї здійснилася лише тепер — через сорок років після його смерті
Організований Національною спілкою театральних діячів України (НСТДУ), Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «GRA» («GreatRealArt») є ключовою національною театральною премією, покликаною відзначати найкращі здобутки українського театру, підтримувати професійний розвиток митців та фіксувати сучасний театральний процес.
«7’Я в онлайні» — пісня про родини, любов і зв’язок між людьми, яких сьогодні розділяють війна, служба, евакуація, кордони й постійне відкладання важливих слів на потім. Про тих, хто чекає на дзвінок днями й місяцями. Про батьків, коханих, рідних і близьких, яким часто не встигають сказати найголовніше
Цей образ є яскравим взірцем українського барокового іконопису. Упродовж кількох століть такі твори зазнавали нищення з боку імперської влади, тому до наших часів дійшло небагато автентичних пам’яток цього періоду
«Супервізія» створена для тих, хто прагне прожити й осмислити свій досвід війни. Вірші у збірці, як і в кіноесе, вибудовані в послідовності, що дає ефект терапії та співпереживання. Це простір, де втома в умовах тривоги долається через любов як спосіб виживання.
Фільм «Їх не змінити» (дослівний переклад оригінальної чеської назви – “Велика Вітчизняна поїздка”) розповідає про трьох чехів – Ніколу, Іво та Петру – які симпатизують путінській росії та вважають війну в Україні вигадкою. Режисер привозить їх у зону бойових дій
Стрічка є документальним щоденником трьох жінок – Ольги, Олени та Ніни, чиї чоловіки служать у 88 окремому батальйоні морської піхоти. Після 24 лютого їх об’єднує Болград – мультикультурне місто на півдні України, де формується нова спільнота підтримки, жіночої солідарності та внутрішньої сили
Після перегляду відбулася панельна дискусія «Шевченко поза підручником: вектор присутності в молодіжному дискурсі», яку модерували кінознавці КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого Олег Зозуля та Владислав Бебешко. До розмови долучились Володимир Войтенко та Андрій Алфьоров – члени міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI
День українського добровольця в Україні традиційно відзначають 14 березня. Це свято тих, хто у найважчий для країни час не чекали повістки, а самі пішли захищати її кордони. Саме цього дня в 2014 році перші бійці Самооборони Майдану вирушили на тренувальну базу в Нові Петрівці для формування добровольчого батальйону
Проєкт «Збиті рими» поєднує українську військову поезію з сучасною музикою, відкриваючи для слухачів новий спосіб почути голоси тих, хто переживає війну зсередини. Кожна композиція проєкту — це окреме свідчення часу, у якому особистий досвід перетворюється на спільну памʼять
«Найближчі до Бога» — це не важке документальне кіно, яке хочеться вимкнути. Це щемка, візуально поетична розповідь, яка дає відповідь на вічне питання: як жити далі, коли довкола війна? Відповідь проста — любов’ю.
У 1968 році було вперше за радянських часів укладено і видано Ерастом Біняшевським чи не єдиний в Україні на той час альбом «Українські писанки». Тираж розійшовся миттєво і став раритетом
Глиняний пасківник може стати справжньою родинною реліквією. Частинкою традиції, що передається з покоління в покоління. Символом спадковості, стабільності й домашнього тепла
Центральний образ збірки – Сорока – постає перед нами не як «пліткарка», а як старанна, хоч і дещо бешкетна учениця. Вона приходить до школи з повним набором, прихопивши «зошит в сумку, олівець, лінійку, гумку». Але справжня майстерність Надії Бойко проявляється в тому, як вона тонко вплітає гумор у процес навчання
Видання побачило світ завдяки сприянню ГО «Громадсько-військовий рух». На презентацію у читальній залі наукової бібліотеки імені Михайла Жовтобрюха ПНПУ завітали представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, музейники, студенти-історики й викладачі ПНПУ, ветерани російсько-української Війни за Незалежність України
