Центральною локацією для показів програми «ОКО» — 2025 у Болграді став «Центр культури та дозвілля», де щодня працювали дві зали для переглядів: велика основна та мала — в укритті.
До Дня українського кіно В’ячеслав Бігун презентував друге видання меморіального видання про медійників і кінематографістів на щиті «Місія: Свобода України»
Культурна аґенція «Терени» презентувала в Полтаві документальну стрічку Мирослави Барчук «Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії» з циклу «Остання війна».
Фільми В’ячеслава Бігуна особливо відчутні у темах пам’яті, права й історії. Його образи — ніби інтимні листи, звернені до світу, де кожен знайде дзеркало власних переживань й ніжність. Його кіномова універсальна. Це мова світла й тіні, дороги й дому, пам’яті й надії. Тому кіно В’ячеслава Бігуна стає зрозумілим без перекладу — воно резонує в серці незалежно від країни чи мови
Захід присвячений історії трьох поколінь родини Білінчуків, що боролись за Україну і на долю яких припали дві війни
На виставці представлено понад 50 експонатів, які пройшли складний і багатоступеневий шлях реставрації. Серед них – твори з кераміки, фарфору, фаянсу, скла, тканини, дерева, металу, а також зразки графіки та живопису
Фільм складається з інтерв’ю з близькими співака, унікальної кінохроніки та його особистих щоденників. Авторами фільму виступили режисер Артем Григорян та продюсер Максим Сердюк, які раніше створили багатосерійний документальний проєкт «СПАЛАХ» про нову українську культуру.
У Полтаві за підтримки Українського культурного фонду (УКФ) реалізується проєкт «Віртуальна подорож «У пошуках скарбів Івана Котляревського. Як розповів директор літературно-меморіального музею, менеджер з адміністративного напрямку проєкту Руслан Яременко, Полтавський літературно-меморіальний музей Івана Котляревського взяв участь у конкурсі від УКФ в категорії «збереження культурної спадщини». Загалом на перемогу в ній претендувало не менше 120 проєктів. …
Учасницею симпозіуму була Наталя Матвійчук (Опішне) – художниця-керамістка, завідувачка Науково-організаційного сектору національних і міжнародних творчих проєктів філії «КЕРАМОрезиденції» Національного музею-заповідника українського гончарства, заступниця директорки з навчально-виробничої роботи та вчителька рисунку, живопису, гончарства Опішнянського державного художнього ліцею імені Василя Кричевського, старша викладачка кафедри образотворчого мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», заслужена працівниця культури України
Під час вечора відбувся аукціон на підтримку 88 окремого батальйону морської піхоти, який базується у Болграді та сформований переважно з представників етнічних спільнот Бессарабії. Зібрані 135 тисяч гривень спрямують на придбання засобів зв’язку та антидронові плащі.
Одним із центральних об’єктів цьогорічного фестивалю стала величезна піраміда – місце для проєкцій, перформансів та світлових шоу. Саме на ній було показано українську аудіовізуальну анімацію, створену режисеркою Ольгою Навроцькою за ідеєю та ініціативою Христі Храновської
«Сад життя» є своєрідним діалогом з минулим та українською ідентичністю сьогодні. Це жива розмова про пам’ять поколінь, трансформацію традицій у сучасному мистецтві
Восени Літературна агенція OVO у співпраці з WPSO розпочне організацію національних відборів, які визначать представника України на європейському чемпіонаті
«СТУСуємось» – це простір діалогу та пам’яті, де сучасність зустрічається з історією, а слово Василя Стуса звучить для нових поколінь.
До цього “Україна в мініатюрі” мандрувала Фінляндією, Латвією, Францією, Угорщиною та Німеччиною, знайомлячи світ із культурною спадщиною України та розповідаючи про втрати, завдані російською агресією
Відкриття виставки – лише перший із серії культурних заходів, присвячених видатному киянину Казимиру Малевичу напередодні прем’єри фільму
Реставрація цього шедевра – не лише акт збереження спадщини, але й шана до майстрів та приклад того, як фахове втручання може повернути до первозданного вигляду важливі артефакти національної культури
Вази з біорозкладного PLA-пластику, столик з конопляного бетону, торшер у формі бутона чи крісло з блискавок і фанери стали прикладом того, як нові матеріали та креативні ідеї змінюють наше уявлення про речі довкола
«Для мене символ зорі — це символ надії. Світло, яке розганяє темряву і тримає, коли сили на межі. Може бути так, що події нагнітають, тягнуть униз, і здається — порятунку немає. Але раптом — з’являється це світло, яке осяює шлях. Воно розвіює тіні, зігріває серце і рятує всіх, хто дивиться вгору»
У Берліні та Бранденбурзі живе понад 50 000 українців, але події українською для всієї родини відбуваються рідко. Ініціатива Ukrajina Cinema прагне це змінити — створити регулярний простір, де можна чути рідну мову й насолоджуватися кіно без мовних бар’єрів
