У 1917 році Сергій Шемет став співзасновником Української партії хліборобів-демократів. У квітні 1918 року був серед ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому Павла Скоропадського проголосили Гетьманом України. Наполегливо виступав за українізацію гетьманського уряду.
«Останній (Крайній) дубль» – іронічне мок’юментарі про залаштунки світу кіно очима режисера та сценариста Олега Кібальника. Фільм був знятий під час роботи Олега на знімальному майданчику «Добре, що мама не знає» режисера Олександра Литвиненка
9 липня у рамках фестивалю Legàmi/Зв’язки. Європейська душа України у Римі Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький взяв участь в церемонії передачі знакового музичного народного інструменту — бандури в дар Національному музею музичних інструментів Італії. «Бандура є символом стійкості української культури. У 20 столітті кобзарі стали жертвами масових репресій, оскільки їхні виступи поєднували …
Український поет Іван Хоменко, збираючи матеріали для своєї драматичної поеми «Марина Чурай», знайшов у матеріалах козацького законодавства XV—XVII століть текст вироку, який доводить історичність особи Марусі Чурай. Зміст вироку, стиль і мовні особливості дають підставу вважати його справжнім історичним документом
Учасниці виставки «Пам’ять. Діалоги» Поліна Кузнєцова (Україна), Єва Нейдлінгер (Німеччина) та Дженні Альтен (Німеччина) поділяться досвідом відкриття й вивчення родинних архівів і спогадів предків – учасників та свідків Другої світової війни. Обговоримо те, як травматичний досвід розділяє, а пам’ять – об’єднує крізь покоління й кордони.
Фільм складається з двох сюжетних ліній: креативний процес Гамлета та досвіди окупації. Разом вони створюють багатогранний портрет міста через творчість, яка покликана бути не прикрасою, а інструментом дії.
Опішне знову й з гордістю займає своє заслужене місце в епіцентрі гончарного життя країни, промовляючи до світу мовою глини, традиції та творчості
Завершив фестиваль виступ гурту МОВА на терасі театру з українськими композиціями 1960–80-х років у сучасних аранжуваннях. Це і всіма улюблені «Як тебе не любити, Києве мій!» та «Намалюй мені ніч», і добре знані «Водограй» та «Не топчи конвалії»
Військовий історик, реконструктор та гід Андрій Швачко розповість про новаторські ідеї, які втілювалися під час будівництва Дубенського форту-застави та випробування, які випали йому під час Першої світової війни
Ольга Радіонова – художниця з 30-річним досвідом, 15 років працює як скульпторка. Її мистецький шлях – це поступове опанування живописом, графікою, предметним дизайном, скульптурою, і, зрештою, винахід власної техніки
Ці твори – не просто декоративна кераміка. Це мистецькі висловлювання, що фіксують момент історії або стан людини, трансформуючи емоції у глину
Фаворит глядацьких симпатій – фільм відомого режисера Сергія Альошечкіна «Ідеальний друг» про виклики сучасних технологій. У головній ролі – дніпрянка Анжеліка Петровська.
Експозицію доповнює проєкт “The Sky is Open’”, який був представлений 2024 року в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві. Він був інційований Вальдемаром Татарчуком, який звернувся до українських митців і мисткинь з проханням надіслати фотографії неба над Україною після повномасштабного вторгнення
Серіал створений переважно з відео очевидців, що додає йому незрівнянної автентичності й емоційної сили, мов горизонтальна поема із пульсом фронту й тилу
«Конкурсних робіт надійшло 273, фактично з усіх куточків нашої країни. Маємо 15 областей, які взяли участь», – зауважила директорка Опішнянського державного художнього ліцею імені Василя Кричевського Людмила Овчаренко.
Попри досі пануючі хибні уявлення, рух спротиву совєтській окупації був рівномірно поширений на території усієї України, власне, окупаційного утворення УССР. Столицею південноукраїнського спротиву закономірно стала Одеса, що мала такі традиції ще у російсько-імперський період. Тут у 1960-х роках склався гурток однодумців, молодих українців, що намагалися скинути з себе окупаційне російське ярмо
Виставка засвідчує винятковість постаті колекціонера Олексія Петренка, його вишуканий художній смак, патріотичне прагнення зберегти для України й свого рідного краю перлини художньої творчості українців. Вона заохочує до наслідування цього прикладу подвижницької праці в ім’я збереження національного культурного надбання
У неділю сцену закриє Марина Круть — співачка, композиторка й амбасадорка сучасної бандури. Її музика — як перехід між поколіннями, як пісня, що відлунює і в історії, і в теперішньому. Її виступи – це емоційна подорож, у якій давні мотиви переплітаються з актуальними історіями
Відкрити для себе цьогорічну фокус-тему — «Київ шістдесятників» — команда фестивалю пропонує через театральні вистави, документальне кіно, поетичні читання, екскурсії містом, лекції, мистецькі майстерки та виставки
Книга постає і як акт справедливості та культурного спротиву: багато з героїв не були згадані в офіційних базах, їхній внесок залишався невидимим. Автор системно відновлює ці імена: лише в міжнародну кінобазу IMDb він вніс понад 100 записів про доробок кінематографістів. Під час роботи над циклом і книгою виявлено іще близько 30 осіб, чиї портрети можуть увійти до книги — можливо другого її видання
