Українка – за духом і корінням, американка – за місцем мешкання. Народжена у Франції, вихована на маминих українських піснях. Вона змалечку несла в собі пам’ять про землю, якої ніколи не бачила, але завжди відчувала. І коли прийшов час, вона її віднайшла. Саме гончарство стало тим мистецтвом, через яке вона змогла наблизитися до своїх етнічних коренів.
Життя за океаном не стало перепоною, а навпаки – своєрідним містком. Наталя Кормелюк зуміла поєднати два виміри: сучасну західну методику та живу традицію українського гончарства. Свої знання вона передає з любов’ю – як у класах Гуд Коледжу й Колумбійського Арт-Центру (штат Меріленд), так і на креативних музейних майданчиках Опішного, де вже вп’яте є кураторкою Міжнародної Е-літньої Академії Гончарства для харизматиків, романтиків, диваків і діячів. Попри війну, попри поважний вік, вона знову й знову прилітає – з одним бажанням підтримати, навчити та просто бути поруч.
У її біографії – десятки художніх виставок, зокрема персональних, у США та в Україні. Її твори кераміки мають упізнавану виразність і глибокий наратив. У кожному проєкті звучить голос минулого, осмислений у сучасних уподобаннях. У кожній роботі – її особисте відчуття зв’язку з прадавніми символами, з образом дому, з архетипами української культури.
Для Національного музею гончарства Пані Наталя більше ніж просто художниця-керамістка, вона – соратниця, натхненниця, людина, якій довіряють і яку по-особливому цінують. Щиро підтримує музейні ініціативи, бере участь у керамологічних форумах, формує міжнародний імідж української кераміки.
Отже, Наталя Кормелюк – не лише кураторка й мисткиня, але й потужний голос діаспори, що не втратив себе у світі. Це людина, яка прокладає містки між континентами, між поколіннями, між традиціями минувшини й сучасністю. Її стежка – це шлях відданості, культурної дипломатії, внутрішньої місії. І ми вдячні їй за те, що вона з нами!
Карина Рєпєх, співробітниця інформаційної служби
НМЗУГ
Фото Тараса Пошивайла
