“Чому в 90-х в Україні не вдалося реалізувати націонал-демократичного проекту? А чи був такий проект? Була боротьба романтиків за права нації та культурні здобутки. Політично зрілих людей замало. Слід було закладати нові інституції і водночас боротися за владу. Крім того, ми мали терміново шукати союзників у всіх республіках колишнього СРСР. Ми не мали права сепаруватися від спільної боротьби. Комуністична система показала не лише свою недолугість – вона знищила душу людини... Люди втратили відчуття відповідальності, ініціативності, чесності. Пригадую, як вороже сприймали ідею фермерства колишні споконвічні хлібороби. Так, якось один встав і запитав: «Отже, якщо я не буду фермером, то буду батраком у фермера?!»… Та основне – ми всі виявилися безсилими перед реліктами радянського мислення. У тім числі й перед байдужістю і навіть ворожістю до національних інтересів”.
Вчора у Львові відзначили 75-річчя Ірини Калинець. Вечір пам’яті відбувся у Музеї історії релігії. Письменниця, дисидентка, правозахисниця й обдарована художниця народилася 6 грудня 1940-го.
