У 1938 році генерал Павло Шандрук завершив багаторічну працю над фундаментальною монографією «Історія 3-ої Стрілецької Залізної дивізії» й передав її для публікації до Українського Наукового Інституту у Варшаві. На жаль, невдовзі розпочалася Друга світова війна. Правдоподібно рукопис пропав під час Варшавського повстання
Поява спогадів М.Бохна – мовби, пригадує нам саме зараз, що боротьба за Україну ще не завершена
в’язок, який пронизує багато поколінь українців неможливо розірвати, бо він освячений ріками крові і сліз
матеріали слідчої справи Тютюнникова проливають світло на історію місцевого просвітянського руху
Ідеологема про «тріумф російської зброї на полі Полтавської битви», як одна із складових російського імперського міфу, була сформована царськими пропагандисти набагато пізніше після самої битви і штучно «розкручувалася» усіма засобами російської пропаганди
Тепер, у комфорті й затишку, багато істориків і політиків можуть аналізувати діяльність цієї людини, мудрувати, чи правильно він поступав і чи не варто було б дещо чинити по-іншому, але, хотілося б, щоб насамперед усі виходили із розуміння того, що керувало цим героїчним, цілеспрямованим і нескореним діячем
Не тільки світ, але й більшість сьогоднішніх громадаян України мало знають про героїчну боротьбу Української Повстанської Армії, яка була одинокою, що боролася з двома людиноненависними режимами – нацистським та московсько-комуністичним
Для кожного агента, задіяного у розробці та діяльності легендованого Херсонського районного Проводу ОУН, було розроблено чіткі інструкції та завдання. Сама операція, розробка групи «Дубки», мала відбуватися у взаємодії із 4 Управлінням МВД УССР та Управлінням МВД Львівської області.
Якщо не трапляться непередбачені політичні події, як це мало місце в минулому, то наступна конференція з участю членів ЦДВР буде присвячена проблемам, які випливають з їхньої наукової, пошукової, методичної та дослідницької праці на тематику Визвольного руху ОУН й УПА протягом ХХ століття
Побачивши, що війну програно, російський агресор починає шалено гатити по захисникам України, що вгризлися у вузьку смужку української землі вздовж кордону
в розробку Миколи Гарасюка було введено цінного агента «Любомира» (під цим псевдонімом працював Володимир Вечерський)
на пропозицію обійняти високу військову посаду в Москві відповів: “Я – українець і хотів би продовжити службу в Україні”
З юних літ включився в боротьбу за незалежність України в лавах Спілки Незалежної Української Молоді на Закарпатті.
Її еталоном боротьби за Україну та служіння були відомий політв’язень, останній краєвий провідник ОУН в СССР Зеновій Красівський та особистий охоронець Романа Шухевича Любомир Полюга, з якими вона підтримувала тісні зв’язки аж до їхньої смерті.
Крім совєтських агентів, за діяльністю місцевих оунівців уважно стежили й учасники комуністичного підпілля
Для розшуку членів ОУН (м) було заплановано кілька заходів (напрямків роботи)
В області на той час проживали колишні учасники визвольного руху, які повернулися з ув’язнення.
Звітуючи про роботу Управління КГБ Кримської області за 1957 рік, «чекісти» зауважували, що у порівнянні з 1956-м роком оперативна база по лінії ОУН значно зросла
Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії
Вчетверте Іван Журба був заарештований 6 квітня 1950 року Оперативною групою контррозвідки МГБ у Румунії, де той проживав після відступу німців з Херсону
