У вільний доступ виклали 50 архівних документів про одну з репресивних операцій Великого терору 1937—1938 років, спрямовану проти так званих «куркулів».
Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію розсекречених документів «Куркульська операція». Документи можна завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху: https://bit.ly/3qFxMfv.
«Куркульська операція» — радянська репресивна кампанія у рамках політики Великого терору. У результаті операції було заарештовано понад 111 000 осіб, а розстріляно — понад 64 000, решту відправили у табори, де багато хто згодом загинув. Такі цифри називають дослідники за період з серпня 1937 року по листопад 1938 року.
Наказ про початок операції № 00447 підписав народний комісар внутрішніх справ СРСР Ніколай Єжов 30 липня 1937 року.
До колекції увійшли:
-
протоколи підготовки до операції;
-
вказівки НКВС по виготовленню спеціальних бланків для ведення слідчих справ на «куркулів»;
-
місця дислокації міжрайонних оперативних груп НКВС УРСР;
-
доповідні записки Єжову про результати виконання наказу НКВС №00447;
-
ліміти по «куркульській операції» встановлені органами НКВС по областях, а також додаткові ліміти які збільшували в процесі;
-
оперативні плани НКВС по арештах селян 1-ї категорії і 2-ї категорії — яких слід засудити до розстрілу чи до таборів відповідно;
-
наказ щодо проведення репресій на заводах оборонної промисловості;
-
зведені дані про кількість заарештованих і засуджених у ході операції;
-
національний склад арештованих та компрометуючі матеріали про минуле арештованих;
-
повідомлення про результати роботи за Наказом №00447.
Зокрема в колекції опублікована телеграма народного комісара І. Леплевського, в якій він наказує переглянути усі справи на «кулаків» та «кримінальників», які вже повернулися із заслання. За результатами перегляду керівники обласних відділів НКВД мали сформувати нові списки для репресій: розбити всі справи на дві категорії — кого розстріляти, а кого — відправити в табори. Перегляд усіх справ мали здійснити за два дні і відзвітуватися Леплевському про результати.
«Опубліковані документи відверто свідчать про злочинний характер цієї кампанії, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Наприклад, як інакше трактувати звернення народного комісара Леплевського, який просить збільшити ліміти на список селян, яких слід розстріляти? Комісар обґрунтовує своє прохання тим, що в тюрмах — нестача місць».
Також в архівних документах збереглися пропозиції радянського керівництва збільшити квоту для висилки у табори до 5000 осіб, а згодом і до 7000.
