Національна пам’ять

Настав час переміщення імперської пропаганди із публічного простору у музейний

Меморіал до зруйнування Про це повідомив Патріярх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у традиційному відеозверненні у 89-й тиждень великого повномасштабного вторгнення російського агресора на мирну українську землю. Блаженний Климентій Шептицький в ув’язненні Предстоятель зауважив, що вірус ненависті поглинає все більше народів, зокрема народ-загарбник. Днями ми довідалися, що у Володимирі на росії, у місті мученицької смерті багатьох праведників й ісповідників Католицької Церкви, стався нечуваний акт вандалізму — був …

У Гоголівській громаді Миргородського району згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.
У селі Устивиця:
– перейменували пров. Чернишевського (російський публіцист і письменник родом з російського міста Саратова), натомість увічнили письменника-земляка Михайла Олефіренка. Він народився 9 березня 1945 р. в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут. Належав до спілки письменників. Автор романів: “Стожари”, “Чорторий”, “Сатанинська круговерть”, “Мертві не зраджують”, “Жорна”, “Відлига”, “Хуторяни”, “Місяць вітрів”, «І аз воздам», “Криниця”; повістей “Закрут”, “Райчо”, “Маестро”,” Лівша”; коротких оповідань “Бувальщини і небилиці”. Лауреат премій ім. І. Котляревського, ім. К. Гордієнка, ім. Г. Квітки-Основ’яненка, ім. П. Василенка, журналу «Березіль» за кращу публікацію року. Книгу Михайла Олефіренка про страхіття голодомору-геноциду “Пора цвітіння терну” було видано Полтавською облдержадміністрацією у часи президента Віктора Ющенка за підтримки тодішнього директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА (нині представник УІНП в Полтавській області) Олега Пустовгара;
– увічнили пам’ять кіборга «Азовсталі», майора полку «Азов» Віталія Зінченка. Він народився 13 лютого 1995 року в Устивиці. У 2012 році закінчив Устивицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, а наступного року здійснив юначу мрію -пішов на контрактну службу у внутрішні війська, яку проходив у військовій частині в Полтаві. У 2015-му вступив на навчання у Харківську академію Національної гвардії України, по закінченні якої був направлений на Львівщину, у Золочів як викладач навчального центру Нацгвардії. «Віталій марив військовою справою, постійно вдосконалював свою професійну майстерність, був військовим від Бога. У вересні 2020 року був переведений в окремий загін спецпризначення полку «Азов» в місто Маріуполь. У цей загін потрапити було дуже складно, до нього увійшла справжня еліта Української Армії, серед найкращих опинився і наш славний земляк. У 2021 році з нагоди чергової річниці визволення Маріуполя від росіян Віталій Зінченко був нагороджений орденом «За безпеку народу», у червні цього ж року йому було присвоєно звання старшого лейтенанта. З перших днів повномасштабного вторгнення військ рф в Україну непорушно став на захист Маріуполя, 30 квітня 2022-го позачергово отримав звання майора. У той час «Азовсталь» була найгарячішою точкою нинішньої страшної війни. Поліг смертю Героя 5 травня: Віталій помітив ворожий російський танк, що виїхав на пряму позицію, накрив собою побратима, отримав смертельне осколкове поранення», – так розповіли про земляка на сайті Гоголівської селищної ради;
– вулиця Комарова відтепер називається Леоніда Каденюка – на честь першого космонавта незалежної України, який з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин; завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще узяв з собою в політ томик «Кобзаря» Тараса Шевченка. Генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ: обіймав посади начальника авіації військ ППО України, помічника Президента з космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції;
– вулиці Гагаріна повернули історичну назву «Зарічна»;
– увічнили пам’ять зачинателя української літературної мови Івана Котляревського, перейменувавши провулок Кошового – діяча ВЛКСМ, учасника організації «Молода гвардія», що існувала в місті Краснодон (нині Сорокіне). Кошовий – літературний герой, створений О. Фадєєвим у романі «Молода гвардія», написаного на замовлення Сталіна до 30-річчя Жовтневого перевороту. Входить до російського і радянського комуністичного пантеону так званої «Великої Вітчизняної війни».
У селі Михайлівка:
– очистилися від імені ідейно-культурного маркера російського імперіалізму Алєксандра Пушкіна , перейменувавши цю вулицю на Соборності – на пошану Дня Соборності, державного свята, яке відзначається з нагоди Акту Злуки між УНР і ЗУНР у 1918 році.
– Гагаріна перейменували на честь Олега Явтушенка — старшого лейтенанта Збройних Сил України, полеглого Героя російсько-української війни. Він народився 7 лютого 1997 року в Михайлівці. Навчався у Кременчуцькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом — у Львівському ліцеї сухопутних військ імені Сагайдачного. Відразу після закінчення закладу освіти у складі ЗСУ брав участь у захисті України від російських загарбників. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Обіймав військову посаду заступника командира мотопіхотного батальйону військової частини А-0998. Поліг поблизу села Новоолександрівка на Луганщині у бою із російськими окупантами 12 березня 2022 року.
У селі Грянчиха:
– вулицю Бориса Годунова – московського царя з династії Годунових, правителя Московщини у 1587—1598 роках, перейменували на Фермерську.
Полтавський офіс УІНП

Цього разу усім зацікавленим було представлено науково-популярну книгу «Призабуті імена: підпілля ОУН на Центральноукраїнських землях», яка присвячена одній з малодосліджених тем історії Кропивниччини періоду Другої світової війни

Як і вся молодь цього патріотичного села належав до ОУН

Водночас у Полтавському офісі УІНП привертають увагу до того, що Горішньоплавнівська міська громада поки що повністю не очистилася від символів ВЛКСМ та комунізму

Соціологічне опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року

З ініціативи департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА, у межах заходів, присвячених 81-й річниці створенню Української Повстанської Армії, у головному корпусі Національного Університету «Львівська політехніка» експонувалася пересувна виставка Львівського історичного музею «Армія Нескорених». «Дуже добре, що ініціюється та реалізовується така співпраця між нашими установами культури та навчальними закладами. Її результатом стають заходи, …

Дослідження створені в рамках проєкту «Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація» за підтримки Українського культурного фонду

За участю представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара відбулися засідання топонімічних Гребінківської, Кобеляцької, Петрівсько-Роменської ,Сергіївської та Шишацької топонімічних комісій

На жаль, п’єси Любові Яновської вже не виставляють у театрах, її твори зараз більше відомі літературознавцям, ніж читачам, але добра пам’ять про неї досі живе у пам’яті вдячних лубенців

33-тя сесія Козельщинської селищної ради 8-го скликання перейменувала 72 вулиці і провулки у населених пунктах громади. «Села цієї громади очищено від тих назв об’єктів топонімії, які порушували мовний і деколонізаційний закони і були символікою російської імперської політики», – повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ухвалі депутатів передувала робота місцевої топонімічної комісії, яку …

Після презентації відбудеться підписання книг та прийом

18 жовтня споруду звеличення учасників встановлення радянської влади перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі

Болбочан заслуговує на добру пам’ять мешканців громади, оскільки навесні 1918 року брав участь у військовій операції зі звільнення Полтавщини і зокрема селища Ромодан від російсько-більшовицьких загарбників

Йосип був найбільш високопоставленим «східняком» в УПА з молодшої генерації, вихованої вже в совіцькій Україні

Факт лишається фактом – Махно не має жодного стосунку до нашого національного прапора

Штурм Москви козаками Сагайдачного разом з польсько-литовським військом королевича Владислава 11 жовтня 1618 року став одним з яскравих епізодів українсько-польсько-литовської військової співпраці, яка так актуальна й нині під час вже сучасної війни з росією

Громадське обговорення відбулося на платформі «ЕДЕМ» та офіційному сайті громади

Кожен охочий мешканець Зінькова зможе переглянути проєкт до 31 жовтня