Французький філософ та політолог Філіпп де Лара вважає, що український народ повинен домагатись визнання Голодомору як злочину проти народу. Про це він сказав під час лекції «Відлуння великих східноєвропейських політичних репресій ХХ століття у сьогоднішній Європі» в книгарні «Є» 20 вересня, повідомляє «Український тиждень».
Філіпп де Лара наголосив, що кожен народ повинен вимагати визнання власних трагедій. «Саме євреям треба було б згадувати та відзначати Голокост, саме вірменам треба було б пам’ятати, відзначати та вимагати визнання геноциду 1915 року, українцям требу було б пригадувати та вимагати визнання Голодомору. Це моральний та політичний обов’язок. Але чи повинен кожен народ залишатись замкненим у своїй трагедії? Безумовно, ні. Насамперед тому, що боротьба за визнання цих жахів адресована для інших», — сказав він.
«У випадку Голодомору або вірменського геноциду — де була очевидна причина — йшлося про просте відновлення історичних фактів перед завісою брехні, заперечення та спотворення фактів», — вказав де Лара.
Він підкреслив, що визнання подібних злочинів адресовані усім — до спільної пам’яті. У той же час він вказав, що важко зробити простий перелік репресій в Україні, серед яких і Голодомор, і вторгнення радянської влади в Західну Україну, і вторгнення нацистських військ, і знищення єврейського населення, і етнічні чистки 1943—1947 років.
«Багато людей з труднощами розуміють те, що відбувалось на ваших теренах. Це ускладнюється тим, що української держави як такої не існувало між 1920 та 1991 роками. Всі факти, які я озвучив, не так уже відомі на Заході», — сказав він.
Філіпп де Лара — професор університету Париж II (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму. Співпрацює як критик із відомим у Франції інтернет-виданням nonfiction.fr.
Довідка
Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.
До складу Комітету увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Мирослава Антонович, Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Людмила Гриневич, Іван Дзюба, Іван Драч, Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Андрій Козицький, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Олег Слабоспицький, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Микола Старовойтов, Олеся Стасюк, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Тарас Шамайда, Ігор Юхновський.
Контакти для медіа:
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
