Публікації автора

Потрібні світські нормальні реформи у наших традиційних церквах

Чому тільки світські? Бо я не збираюсь викликати цілий шквал критики за пропозиції котрі відносяться до теологічних, а то навіть догматичних питань, до речі в яких я не компетентний. От наприклад, ніяк не можу зрозуміти чому маленькі діти причащаються та ще до того приймають алкоголь-вино. Але це залишаю теологам, бо коли я звернув увагу на… далі

Два різні підходи до власної історії

У зв’язку з новим польським законом щодо Інституту Національної Пам’яті (ІНП), що вступив в дію 1 березня, але рівночасно розглядається польським Конституційним судом, з”явилася здебільшого негативна реакція міжнародного суспільства. Зокрема від держав безпосередньо здається покривджених законом: Україною та Ізраїлем, а також США, яке, хочеться вірити, виявило своє заклопотання тому, що їхній союзник і член НАТО… далі

100річчя народження Олеся Гончара і 50річчя першого видання його “Собору” та 80річчя народження Василя Стуса

Радянський український письменник Олесь Гончар народився 3 квітня 1918 року. Перших 50 років свого життя він здебільша присвятив Партії. У січні 1968 року у журналі “Вітчизна” появився його твір “Собор”. Того ж року двічі друкувався він у видавництвах “Дніпро” і “Радянський письменник”. Того ж року також до друку був підготовлений і російський переклад роману, що… далі

Різдвяні і Новорічні міркування, а також про слово “давай”

“Давай”-цей вислів, мабуть, найбільше вживаний в Україні, а ще більше в Росії. Він проходить як в російській так і в українській мовах. Питання: Погана звичка? Чому просто “давай”? Чому не “прошу давай” або “бери”, або ще краще “прошу бери”? Хоча я не студіював етимологічне коріння цього вислову та чомусь певен, що цей вислів прийшов від… далі

Із власного гумору перебування в Україні

У паспорті я виглядав дуже молодим. На живо не обголеним обличчям я мабуть виглядав майже не той. Голова комісії глянув на паспорт і на мене з виглядом підозріння. Тоді сказав: “Але ж вас життя знищило”. Я обурився образою але мусів засміятись безпосередністю мого українського контрагента. далі

Протести в Україні

Біля Верховної Ради України (ВРУ) у Києві, частково на площі біля Маріїнського парку, а також на вулиці Грушевського, хоча простором тільки на один квартал між вулицями Липською та Шовковичною, розташовано близько п’ятдесят військових намет у яких перебуває мабуть кілька сота учасників. Виглядає, що це переважно військові люди зодягнені по військовому які представляють себе як українські… далі

Столичні враження та парадокси

Перебуваючи у Києві, вже навіть не пригадую в котрий раз, але на 26-ому році незалежності України, можу погодитися, що від першої моєї поїздки туди 27 років тому, національний стан дещо покращився, хоча ,правду кажучи,не так багато. Основною мовою у Києві є далі російська, хоч українська, або її суржиковий варіант, сьогодні відчутні більше. Сьогодні моя увага… далі

Міркування навколо вершинної зустрічі

Було їх тільки шестеро осіб – два перекладачі, два президенти і два міністри. Що там сталося чи обговорювалося можна довідатися тільки від останніх чотирьох осіб. Мабуть найбільшою іронією американсько-російських як колись радянських переговорів це що до звідомлення неамериканської сторони треба теж прислуховуватися для того щоби збагнути правду, хоча не повну яка за межами найбільш наївних… далі

Розділяй та володарюй!

Як американець українсько походження я відчуваю зневагу до тих, хто наполягає на увічненні етнічних конфліктів там, де вони не існують, і тим навмисно або помилково грають на російську руку далі