Постскриптум до світу, в якому ми живемо
Політика – це динамічна вправа. Позиції та альянси можуть змінюватися навіть за лічені хвилини. Цього не повинно траплятися, але це трапляється і траплялося дуже часто в минулому.
Розглянемо деяких нинішніх сумнівних членів НАТО, починаючи з Угорщини. Під час Другої світової війни Угорщина безсоромно стала на бік нацистської Німеччини. Так само, як і Італія, Румунія та Болгарія, всі нинішні члени НАТО. Сполучені Штати та Велика Британія були союзниками Союзу Радянських Соціалістичних Республік, також відомого як Комуністична Росія. У побудові парадигми світового порядку та безпеки, тобто по суті запобігання війні, з другої половини XIX століття відбувалися внутрішні угоди та конвенції, зокрема щодо ставлення до солдатів, полонених та цивільного населення. XX століття пішло далі та стало свідком створення інституцій з єдиною метою запобігання війнам.
Релігії також були і є динамічними силами в цивілізації людства, формуючи суспільства та структури, деякі хороші, а деякі погані. По суті, релігія намагалася привнести елемент моралі в аморальний світ. На жаль, політичний активізм часто переважав релігійні догми. Іслам, мабуть, є найвідомішою релігією в цьому відношенні, надто задіяною в політичному спектрі як інструмент прозелітизму. Католицька церква також винна, хоча й не так сильно, оскільки її місіонерська робота була обмежена.
Я б сказав, що в сучасну епоху покійний Папа Франциск був відхиленням, тож нехай він спочиває з миром! Сам Путін є брехливим представником російського православ’я. Його предстоятель Патріарх Кирилл, хоча й користується певною повагою у світовому християнстві, не має жодного стосунку до жодної Церкви Христа. Він є продуктом російської поліцейської держави. Проте видимість його релігійного лідерства якимось чином зберігається. На Близькому Сході праворадикальні священнослужителі впливають на політику Ізраїлю, оскільки прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху, можливо, з добрими намірами, але як сіоніст, нав’язливо ставиться до палестинців, відмовляючись дати їм те, що їм по праву належить, – існування. Таким чином, Ізраїль поводиться як терористична держава, що містить елементи воєнних злочинів, етнічних чисток та геноциду. Згідно з Міжнародним кримінальним судом, Нетаньяху є воєнним злочинцем.
Це світ, у якому ми живемо. Легко припустити, що в XXI столітті ми повинні бути набагато більше розвиненими. Мої сподівання є великою надією, але потім я бачу, як ця надія зменшується жорстокою реальністю.
Мене часто непокоять можливості, навіть гірші за реальність. Я думаю про Джорджа Орвелла та його антиутопічне суспільство, і, чесно кажучи, він дуже актуальний сьогодні. Факт залишається фактом: одного з головних убивць сьогодення президент Сполучених Штатів прийняв на червоній доріжці та отримав загальне тепле схвалення. Наскільки я розумію, це антиутопія.
Були й інші дивні події та заяви, такі як вихваляння Святим Отцем Католицької Церкви одного з найвідоміших тиранів в історії, царя Петра I, та усунення з Білого дому президента країни-жертви, яка століттями страждала від рук свого жорстокого гнобителя, представленого цим жорстоким царем, якого так прославляв найвидатніший духовний лідер світу.
На завершення нам потрібно визнати, що ми як цивілізація досягли дуже малого прогресу. Світова спільнота не так сильно відділилася від того, чим вона була до запровадження таких понять, як міжнародне право, справедливість, права людини. Це дуже прикро, але дуже правдиво. Доки ми не усвідомимо цей факт, ми й надалі не можемо відрізнити правильне від неправильного, правду від брехні та жертву від агресора. І в цьому має бути вся суть нашої подорожі, як людей, що хіба відрізняє нас від тварин.
5 жовтня 2025 року Аскольд Лозинський
