У межах серії розмов з циклу “Навколо постаті” цими днями у Києві Український кризовий медіа-центр влаштував розмову про видатного українського гетьмана Івана Мазепу. У режимі ЗУМ-відеоконференції до цього просвітницького заходу долучився представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Метою таких публічних бесід у експертному середовищі є з’ясування значення видатних та призабутих українських діячів для сучасного суспільства та культури.
Модерував розмову координатор прес-центру Українського кризового медіа-центру, кандидат історичних наук Ігор Стамбол. Спікерами просвітницького заходу стали: Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України; Олена Даниліна, доцент кафедри міжнародної журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук та Володимир Панченко, науковий співробітник музею Гетьманства, кандидат історичних наук.
Учасники розмови висловили думки про одного з найвідоміших українських борців проти московського імперіалізму, розбудовника українського бароко, політика і мислителя, імʼя якого на довгі десятиліття стало синонімом українства. Також зʼясовували як імʼя та діяльність Івана Мазепи допомагає українцям у боротьбі проти геноцидних планів Кремля.
Олег Пустовгар також розповів про понад десятирічну боротьбу за встановлення пам’ятника Іванові Мазепі у Полтаві. Наголосив на тому, що представники МЗС Росії у 2008 і 2016 роках офіційно проголошували позицію: поява монументу суперечитиме національним інтересам Росії. Тож годі й дивуватися, що малороси у деяких владних кабінетах десять років (!) чинили опір встановленню пам’ятника українському гетьману, адже служили не своїй країні, а інтересам ворога.
Також йшлося про важливі події історії Полтави: у 1989 році патріотична спільнота міста ефективно протидіяла спробам організації «Россия молодая» із міста Санкт-Петербург провести масштабне святкування 280-річчя перемоги Московського царства у Полтавській битві, а 8 липня 1990 року активісти Народного Руху і клубу «Рідне слово» за участю тисяч полтавців і гостей міста провели акцію «Ланцюг Злуки: від ката Петра до ката Сталіна». Саме на цих заходах вперше пролунали думки про деколонізацію Полтави шляхом усунення з публічного простору російських імперських маркерів, які звеличують московського царя Петра I та перемогу московитів біля Полтави. Пустовгар наголосив, що згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Полтавська міська рада до кінця року має прибрати з площ міста російські імперські пам’ятники, оскільки вони є воєнними імперськими символами, які меморіалізують перемогу над Україною та її союзником Швецією, підкреслюють колоніальний, залежний стан України, уславлюють російську армію, і продовжують закріплювати російське бачення української історії. Для цього пора створити на території Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви» кластер, присвячений російській монументальній пропаганді.
Полтавський офіс УІНП
