У 1925 році на хуторі Каленівщина Роменського повіту на Полтавщині у селянській родині народився Петро Ротач – поет, письменник, літературознавець, енциклопедист, перекладач, член Національної спілки письменників України (1992), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998), лауреат премії імені Симона Петлюри. Ювілей видатного обстоювача і будівничого української національної культури за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Низка заходів з нагоди сторіччя від дня народження Петра Ротача відбулася у Полтаві.
У Державному архіві Полтавської області відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Петро Ротач (1925-2007) – енциклопедист, письменник, краєзнавець: до 100-річчя з дня народження видатного полтавця». Її організували Державний архів Полтавської області та Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Також активно долучилися Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», Національний університет біоресурсів і природокористування України, Полтавський національний педагогічний університет, Полтавський університет економіки і торгівлі, Центр дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П. Котляревського. Актуалізували питання біографічного характеру і творчого доробку письменника, співпраці з науковими, музейними, архівними установами і громадськими організаціями, просвітницької діяльності, увічнення пам’яті та ін. Син письменника, краєзнавець, який опрацьовує батькову спадщину, Олександр Ротач, надіслав з Мюнхена доповідь і вітально-подячне Слово всім учасникам конференції: «Сьогодні, в умовах відстоювання Україною в боротьбі з російським агресором своєї державности й національної ідентичности, як ніколи, важливим є збереження й примноження національної культурної спадщини». З вітальним словом виступили доктор філологічних наук, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, доктор історичних наук, професор, ректор полтавського інституту економіки і торгівлі, голова Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Нестуля, заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Полтавської обласної військової адміністрації Олександр Отич. Доповідачі зазначали: Петра Ротача https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/24/1925-narodyvsya-petro-rotach-pysmennyk-encyklopedyst шанують за величезний науковий та творчий доробок, як патріотичну і чесну людину. «Переживши жахіття розкуркулення і Голодомору, потрапив у жорна Другої світової війни, ставши «остарбайтером». І вже там, на Заході, почав друкувати свої вірші та прозу про справжню «радянську дійсність», познайомився з такими ж діяльними патріотами рідної землі. На відміну від багатьох із них, він таки повернувся в наймилішу серцю Україну, де на 40 років потрапив під «недремне око» органів КДБ. Упродовж свого життя жертовно збирав джерела з історії літературного і мистецького життя Полтавщини, національного і духовного відродження. Від другої половини 1980-х років розпочав їх передавати до архівних, музейних і бібліотечних установ області. Внаслідок такої плідної співпраці особовий фонд П. П. Ротача зберігається у державному архіві, є одним із найцінніших», – сказав заступник директора Державного архіву Полтавської області, голова Полтавської міського товариства «Просвіта» Тарас Пустовіт.
44 доповіді заявлено було у програмі конференції. З-поміж них науковці Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, зосібна доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко, кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету (завідувачка доктор філологічних наук, професорка Світлана Ленська), письменники, видавці книг, журналісти.
Державний архів Полтавської області презентував документальну виставку «… Буду духом твоїм, моя люба Вітчизно, Буду з тими завжди, Хто торує твій шлях!»
У Свято-Успенському кафедральному Соборі ПЦУ відбувся чин поминання видатного полтавця, який провів о. Сергій. Молились і просили у Бога вічную пам’ять для душі Петра Петровича, який чесно йшов по життю, уникав високих слів, жив так, як жили його батько, діди, прадіди. Вшанували Петра Ротача й біля його могили. Поклали квіти, мовили теплі і щирі слова.
У Полтавському літературно-меморіальному музеї І. Котляревського влаштували літературно-мистецький вечір «У наших душах зерна правди сіяв…». А у бібліотеці-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської міської громади провели вечір-спогад «Роки болю і надій Петра Ротача».
Про нелегку долю Петра Петровича Ротача в рамках проєкту «Земляки» знято фільм. Його показ у бібліотеці відбувся за ініціативи представництва Інституту нацпам’яті в Полтаві та громадської діячки Зої Коваленко. Учасники вечору-спогаду мали можливість не тільки його переглянути, але й поспілкуватися з автором та режисером Інною Снарською. Вона розповіла про роботу над фільмом, про зустрічі з рідними краєзнавця – дружиною Аллою Олександрівною та сином Олександром, бо на час зйомки фільму Петра Петровича уже не було в живих. Фільм, як і всі роботи пані Інни, дуже змістовний, з чудово підібраною музикою та ліричними відступами з поезією Ротача. Ще одна вдала подорож в долю людини.
Все життя Петру Петровичу було заборонено друкувати свої твори, бо не хотів прислуговуватися комуністичному режиму Кремля. Переслідування, щомісячні допити, а потім привселюдне шельмування. Це було в 1970 році, коли 16 січня опублікували в «Зорі Полтавщини» велику статтю «Чортополох», в якій було вилито купу бруду і несправедливої критики на Петра Петровича і зроблено категоричний висновок: художнім творам, літературознавчій прозі Петра Ротача, який «маскує своє націоналістичне обличчя, не місце в радянській пресі, покликаній нести в маси сяйво ленінських ідей». Справжній розквіт і свобода творчості приходять після відновлення незалежності. Головним об’єктом наукових зацікавлень письменника завжди був Тарас Шевченко. Петро Петрович усе життя збирав картотеку відомостей, пов’язаних із перебуванням Тараса Григоровича на Полтавщині, з колом його побратимів, знайомих, дослідників, шанувальників творчості Кобзаря, митців, які увічнили його образ у своїх творах. Тож завдяки йому маємо унікальну двотомну працю «Полтавська Шевченкіана». Інформація про громадську діячку, першу голову управи крайового Руху, вишивальницю Зою Коваленко є в «Полтавській Шевченкіані», вона зустрічалась з Петром Петровичем і надавала інформацію про себе. Зараз вона часто поетичні рядки з його творів використовує на своїх вишивках. Чергову роботу вона вишила для військового ЗСУ із закличним девізом: «За світлий день тризуба золотого!». Олеся Чайка заспівала козацьку пісню, яку полюбляє виконувати й під час виступів на фронтах народної російсько-української війни за незалежність.
Представництво УІНП у Полтаві (за матеріалами офіційних сайтів ОВА, бібліотек, Державного архіву Полтавської області)
Світлини: Олександр Розум, бібліотека-філія №7 Центральної бібліотеки Полтавської міської громади
