У назвах вулиць Піщанської громади увічнили земляків-воїнів ЗСУ, Сковороду, Грушевського, Вернадського, Лисенка, Телігу, Каденюка, Лобановського, Івасюка

У межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» на позачерговій 31-ій сесії Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області перейменовано вулиці і провулки у селах Піщане, Кривуші, Гориславці, Миловидівка, Максимівка, Недогарки, Майбородівка, Писарщина, Вільна Терешківка, Ялинці та Нова Знам’янка. Рішення підписав сільський голова Олександр Краплина. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті.

У селі Піщане пров. і тупик Маяковського перейменували на честь Ярослава Мудрого. А ще цього славетного київського князя у селі Нова Знам’янка пошанували у назві вулиці. Зійшов на київський престол 1019 року. Правив 35 років, і ці роки були «золотими» для древньої Київської держави Русь. Епоха Ярослава Мудрого означилася зміцненням авторитету Руси-України як сильної християнської держави, розширенням дипломатичних зв’язків з провідними державами Європи, розквітом будівництва, освіти та літописання. За Ярослава Мудрого було укладено перший писаний звід законів—«Руську правду».

У с. Кривуші вул. Мічуріна, а у с. Нова Знам’янка – Комарова перейменували на пошану літописця української історії, автора фундаментальної праці 10-томної «Історії України—Руси», видатного історика й державного і громадсько-політичного діяча, літературознавця, письменника, публіциста, академіка Всеукраїнської академії наук, натхненника українського національного руху, очільника Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, голови Української Центральної Ради (УЦР) Михайла Грушевського. Саме під керівництвом УЦР еволюціонувала від вимог національно-культурної автономії до проголошення незалежної Української Народної Республіки.

У селі Недогарки Ватутіна, у селі Ялинці Гагаріна, у Миловідівці Жадова, у с. Кривуші Першотравневу, а у с.Нова Знам’янка Курчатова перейменували на Героїв України. У селі Нова Знам’янка вул. Молодогвардійську, у с.Піщане – Маяковського перейменували на Захисників України – в пам’ять про оборонців нашої Батьківщини протягом століть—від древньої Київської держави Русі, від Гетьманщини, УНР, УПА і до сучасних ЗСУ. У селі Нова Знам’янка вул. Чкалова, у Гориславцях Гагаріна, а у Максимівці–Матросова перейменували на Козацькі.

У селі Піщане вул. Леонова, а у селі Максимівка – Гагаріна перейменували на честь першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Він здійснив політ на американському космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин. Завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. Детальніше на офіційному сайті Інституту нацпам’яті https://tinyurl.mobi/SbhH

У селі Майбородівка вул. Гагаріна, а у с. Нова Знам’янка- Тітова на Свободи.

У селі Піщане:

– вул. Ватутіна перейменовано на Незалежності. Так увічнено історичний документ виняткового значення для долі українського народу—Акт проголошення незалежності України. За нього проголосувала більшість депутатів Верховної Ради. Постала нова самостійна держава—Україна, яка нині знову відстоює незалежність у народній російсько-українській війні;

-вул. Декабристів на Різдвяна, а Гвардійську на Троїцьку. Так вшановано важливі для християнської цивілізації свята Різдва Христового та Святої Трійці;

-вул. Мічуріна на Володимира Вернадського. Це видатний український вчений зі світовим ім’ям, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, філософ, автор вчення про ноосферу. Один із засновників Української Академії наук та її перший президент. Засновник першої наукової бібліотеки в Україні, яка нині носить його ім’я. Детальніше на офіційному сайті Інституту нацпам’яті https://tinyurl.mobi/3ai8k ;

–вул. Ціолковського на честь видатної української поетеси та діячки Організації українських націоналістів Олени Теліги. Детальніше на офіційному сайті Інституту нацпам’яті https://tinyurl.mobi/Zdz3 ;

–вул. Чайковського на честь видатного композитора Миколи Лисенка. Детально на сайті УІНП

-вулиці діяча ВЛКСМ Кошового відновлено історичну назву Залужна;

-вул. Гагаріна на Олега Антонова. Авіаконструктор, «батько» транспортної авіації, людина, чиє життя було тісно пов’язане з Україною. Очолене ним дослідно-конструкторське бюро в Києві створило кращі зразки високоякісної та надійної транспортної, пасажирської, планерної авіації. Серед них легендарні “Антей” та “Руслан”. Завдяки таланту Олега Антонова його авіабудівна школа й нині відома у всіх куточках земної кулі. Детальніше у журналі «Локальна історія» https://tinyurl.mobi/3aWou

У селі Кривуші:

–вулицю, у назві якої звеличувався російський розбійник Ємельян Пугачов перейменували на Чумацьку;

–провулок Першотравневий на честь борця за незалежність України у 20 столітті, начальника медично-санітарного управління Міністерства залізниць Української Народної Республіки, в’язня комуністичних сталінських концтаборів, письменника-сатирика, гумориста, перекладача Остапа Вишні. Він започаткував новий гумористичний тип фейлетону — «усмішку». Справжнє ім’я — Павло Губенко. Детальніше тут https://poltava.to/project/5758/

У селі Максимівка:

–вул. Першотравневу перейменували на пошану земляка, полеглого воїна російсько-української війни періоду АТО/ООС, старшого солдата ЗСУ Сергія Крівченка. Закінчив школу, ПТУ, в Кременчуці здобув професію водія. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ, старший солдат. Працював у ПСП «Колос», згодом—у ДСО «Титан», ТОВ «Світ-Олія», також водієм-далекобійником. У перший рік російсько-української війни, 4 серпня 2014 року став на захист України. На бронежилет Сергію збирали кошти всім селом. Служив старшим водієм у 92-ій окремій механізованій бригаді. Поліг 21 листопада 2014-го біля місту, неподалік міста Щастя Луганської області, підірвавшись на протипіхотній міні. Осколком перебило артерію, помер дорогою до лікарні. 26 листопада 2014-го захисника України поховали у рідній Максимівці, проводжали в останню дорогу всім селом.

-вул. Горького на честь земляка-воїна ЗСУ Ігоря Савченка. Народився 23 січня 1986 року у селі Максимівка, де закінчив місцеву школу. Отримав спеціальність пекаря й тривалий час працював на фірмі «Ілона». З початку повномасштабного вторгнення російських варварів як доброволець став на захист України. Служив розвідником, старшим бойовим медиком 3 групи 7 роти 3 загону СП військової частини А-4030. Воював в Ізюмі, Соледарі, Бахмуті. Поліг у бою з окупантами 6 березня 2023 року біля села Богданівка Донецької області.

–вул. Ватутіна перейменували на честь славетного українського тренера, Героя України Валерія Лобановського. Разом із науковцем з кафедри теорії фізвиховання Київського інституту фізкультури Анатолієм Зеленцовим Лобановський розробив точну систему розрахунку тренувального процесу, математичне моделювання фізичних навантажень на гравців. увійшов до списку 50 кращих тренерів за 50 років (1959-2009) за версією видання World Soccer, а також до списку найкращих тренерів післявоєнного періоду за версією газети The Тіmе. З клубом київського «Динамо» пов’язані гучні успіхи Лобановського-тренера. Під його керівництвом «Динамо» двічі ставало володарем Кубку кубків європейських країн, а в 1975 році здобуло Суперкубок УЄФА. Виховав плеяду українських футболістів, які стали «зірками» світового футболу. У 1997 році Лобановський знову очолив київське «Динамо», а в 2000-му— збірну України. З його приходом були пов’язані чергові злети українського футболу— у 1999 році «Динамо» вийшло до півфіналу Ліги чемпіонів, перегравши мадридський «Реал». А збірна України у 2002-му пробилася до плей-оф відбіркового турніру Чемпіонату світу. Детальніше на офіційному сайті УІНП;

-вул. Зигіна перейменували на Пивиха. Так актуалізували відому в Україні в Кременчуцькому районі зокрема, географічну назву місцевості. Гора Пивиха на лівому березі Дніпра має давню історію. За переказами, колись тут було поселення Пива, що належало боярам Київської Руси-України Пивам. У 16 столітті тут було засновано Пивгородський Миколаївський монастир. Місцева фортеця-монастир мала форму подовженого чотирикутника, який охоплював площу в 5 десятин. Високі кургани на чотирьох її кутах служили сторожовими пунктами. Тут були зведені дерев’яні і кам’яні будівлі, келії для ченців. Монастир на Пивисі став релігійно-політичним осередком українського народу під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Круті схили гори, порізані глибокими рівчаками, заліснені деревами й непрохідними чагарниковими хащами, були схованкою для його козаків. У 2008 році Пивиха представляла Полтавщину на всеукраїнському конкурсі «Сім природніх чудес України». На думку багатьох географів, естетична привабливість гори Пивиха є не меншою, ніж кримського узбережжя.

-вулицю і провулок Павлова на честь вченого Бориса Патона;

-вул. російського помолога Мічуріна на честь знаменитого українського помолога і селекціонера Левка Симиренка. Досвід садівника отримав у Сибіру, куди заслав російський царат за проукраїнські політичні погляди. Після повернення в Україну, навесні 1887 року заснував у місті Мліїв найкращий у Європі помологічний розсадник. У 1912 році у помологічній колекції Левка Симиренка налічувалося 3 тисячі сортів, серед них-900 яблунь, 889 груш, 350 черешень,115 персиків, 56 абрикос, 45 горіхів.Але найвідоміший плід праці-сорт яблука Ренет Симиренка, описаний ним у колекційному насадженні батька Платона Симиренка та названий на його честь. Ці зелені яблука відомі кожному українцю.

–вул. Пушкіна на честь поета і військовика Армії УНР Павла Тичини. Детальніше на офіційному сайті УІНП https://tinyurl.mobi/3aikF

–вул. і пров. Чередника перейменували на честь композитора, автора безсмертної «Червоної рути» Володимира Івасюка.

У селі Недогарки

стерли з топонімії назву звеличення космонавта СРСР Гагаріна. Тепер вона називається на честь полеглого захисника України Володимира Гори. 39-річний десантник ЗСУ Володимир Гора поліг17 квітня 2022 року під час захисту від російських нелюдів міста Ізюм Харківської області. Народився у селі Вербки на Полтавщині. Навчався у Вербківській та Устимівській загальноосвітніх школах, згодом вступив до Кременчуцького залізничного технікуму. Після строкової служби мешкав у селі Недогарки. Під час російсько-української війни періоду АТО/ООС, починаючи від 2015 року воював проти росіян у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ. Після демобілізації працював на підприємствах Кременчука та у Недогарівському ліцеї. Після повномасштабного вторгнення московитів знову став на захист Батьківщини у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Після бою 17 квітня 2022 року в районі села Довгеньке під Ізюмом тривалий час Володимир Гора вважався безвісти зниклим. Тоді під час ворожого обстрілу витягував побратима. Лише після звільнення Харківщини вдалося знайти та ідентифікувати його тіло. Поховали 28 жовтня 2022 року у Недогарках.

У селі Нова Знам’янка:

-вул. Биковського перейменували на честь Григорія Сковороди. Мислитель і гуманіст жив три століття тому. Був освіченим і талановитим, проте не шукав слави, кар’єри чи багатства, не поступався цінностями заради вигоди. Вів аскетичний спосіб життя, міркував і писав про пізнання, життя в гармонії, суспільно корисну працю. Григорія Савича без перебільшення можна назвати національним філософом— для поколінь українців він залишається цікавим, актуальним і навіть близьким. Детальніше.