Рішенням Чутівської селищної ради «Щодо перейменування населеного пункту» затверджено пропозицію до Верховної Ради з перейменування села Першотравневе Полтавського району Полтавської області на Майдан. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
У межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» назву Майдан як пропозицію від Чутівської громади цими днями вже зареєстровано у парламентському комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. «Йдеться про увічнення видатних новітньої української історії-усіх трьох Майданів. Це і наш перший Майдан-студентська революція на Граніті, масштабні рухівські мітинги і демонстрації; і другий –Помаранчеві події. І Революція Гідності як найтриваліший і найвелелюдніший протест в сучасній історії України. Майдани творили із населення український народ. Майдани—це логічне продовження боротьби українців за відновлення й збереження незалежності. Третій Майдан, Революція Гідності унеможливила потрапляння України у сферу впливу Кремля, ця подія—наш перший переможний бій у новітній народній російсько-українській війні за незалежність»,-прокоментував рішення Чутівських депутатів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Довідково: УІНП підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики. Сюди увійшли вісім сіл на Полтавщині, в тому числі й села Першотравневі у Пирятинській, Шишацькій, Зіньківській, Чутівській та Михайлівській громадах.
«Поява назв географічних об’єктів на базі поняття «1-е травня» (рос. «1-е мая»), жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка. Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Святкування набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору. Так, згідно з Декретом Ради народних комісарів РСФРР від 14 квітня 1918 р., «Особливій Комісії з народних комісарів просвіти і майна республіки доручається невідкладно підготувати декорування міста в день 1-го травня та заміну написів, емблем, назв вулиць, гербів і т. п. новими, що відображають ідеї й почуття революційної трудової Росії», – говориться фаховому висновку Експертної комісії УІНП https://tinyurl.mobi/3eWEv .
Полтавський офіс УІНП