Національна пам’ять

Роман Малащук був учасником Другого Великого Збору ОУН у Кракові (березень – квітень 1941 року). Був серед тих, хто вивів на арену боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу революційну ОУН

Чи не нагадують дії фашистської росії проти України такі ж злодіяння які чинив Адольф Гітлер? Ще й як!

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія “Лубни” створили низку короткометражних просвітницьких відеороликів про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною

Тож згідно історико-криміналістичної експертизи маємо: втрати українців в 1932 – 1933 роках в УСРР становили 9 мільйонів 108 тисяч 500 осіб, на Північному Кавказі – 1 мільйон 400 391тисяча 500

З Пагорбу Слави демонтували скульптури “Мати-Батьківщина”, “Воїн з прапором” та “Присяга”. Радянські скульптури забрали вчора вранці. Їх вже завезли у Музей тоталітарних режимів “Територія терору”. Львівська міська рада

Нові назви отримали залізничні зупинки в Лозівському та Куп’янскому районах Харківської області. Про це повідомляє пресслужба Південної залізниці. Нові назви відтепер матимуть: зупинний пункт 865 км — Калинівка; зупинний пункт 872 км — Квіточ; зупинний пункт 878 км — Паризьке; зупинний пункт 152 км — Оскіл. Позначки кілометражу вони отримали за радянською системою, від якої …

Назву, яка звеличувала трубадура росіян Алєксандра Пушкіна, стерли з топонімії Гадяча. Натомість увічнили пам’ять Василя Стус

У Вільшанській сільській бібліотеці відбудеться краєзнавча розвідка «Різдвяні звичаї краю» (за творами Матвія Номиса), у селі Вовчик – просвітницький захід «Перехрестя думок «Матвій Номис у спогадах сучасників», у Войнихівці – захід «Калейдоскоп цікавих знань «Ім’я в історії нашого краю: Матвій Номис», а у Засуллі «Калейдоскоп цікавих знань «Ім’я в історії нашого краю: Матвій Номис». Філія № 12 Калайдинцівської сільської бібліотеки готує зустріч із читачами на тему «Етнограф та фольклорист Матвій Номис – наш видатний земляк». У школах краю готують випуск радіогазети «Стежками Матвія Номиса…». А ще у закладах освіти проведуть тематичні виставки малюнків «Прислів’я й приказка з-під олівця…» та вікторини «Що я знаю про творчість Матвія Номиса?» й засідання етнографічних та народознавчих клубів, пошукових загонів «Роль Матвія Номиса у збереженні та розвитку української культури».

Полтавський офіс УІНП (за матеріалам офіційної ФБ-сторінки Лубенської міської ради)

На показ завітали громадські діячі, мистецтвознавці, журналісти, представники УІНП і ОДА, музейники, студенти, широкий загал поціновувачів таланту Василя Кричевського

Село Андріївка звільнили від імені російського генерал-фельдмаршала і «свєтлєйшего» князя, учасника франко-російської війни 1812 року Голєніщева-Кутузова Михайла Іларіоновича

Ім’я митрополита Андрея Шептицького вже давно стало символом української Церкви та, символом духовності нації, Ця велика особистість – святий приклад для наслідування, а його заповіти – вчення справжньої віри і любові до ближнього і України – заповіти на всі прийдешні покоління

Настав час переміщення імперської пропаганди із публічного простору у музейний

Меморіал до зруйнування Про це повідомив Патріярх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у традиційному відеозверненні у 89-й тиждень великого повномасштабного вторгнення російського агресора на мирну українську землю. Блаженний Климентій Шептицький в ув’язненні Предстоятель зауважив, що вірус ненависті поглинає все більше народів, зокрема народ-загарбник. Днями ми довідалися, що у Володимирі на росії, у місті мученицької смерті багатьох праведників й ісповідників Католицької Церкви, стався нечуваний акт вандалізму — був …

У Гоголівській громаді Миргородського району згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.
У селі Устивиця:
– перейменували пров. Чернишевського (російський публіцист і письменник родом з російського міста Саратова), натомість увічнили письменника-земляка Михайла Олефіренка. Він народився 9 березня 1945 р. в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут. Належав до спілки письменників. Автор романів: “Стожари”, “Чорторий”, “Сатанинська круговерть”, “Мертві не зраджують”, “Жорна”, “Відлига”, “Хуторяни”, “Місяць вітрів”, «І аз воздам», “Криниця”; повістей “Закрут”, “Райчо”, “Маестро”,” Лівша”; коротких оповідань “Бувальщини і небилиці”. Лауреат премій ім. І. Котляревського, ім. К. Гордієнка, ім. Г. Квітки-Основ’яненка, ім. П. Василенка, журналу «Березіль» за кращу публікацію року. Книгу Михайла Олефіренка про страхіття голодомору-геноциду “Пора цвітіння терну” було видано Полтавською облдержадміністрацією у часи президента Віктора Ющенка за підтримки тодішнього директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА (нині представник УІНП в Полтавській області) Олега Пустовгара;
– увічнили пам’ять кіборга «Азовсталі», майора полку «Азов» Віталія Зінченка. Він народився 13 лютого 1995 року в Устивиці. У 2012 році закінчив Устивицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, а наступного року здійснив юначу мрію -пішов на контрактну службу у внутрішні війська, яку проходив у військовій частині в Полтаві. У 2015-му вступив на навчання у Харківську академію Національної гвардії України, по закінченні якої був направлений на Львівщину, у Золочів як викладач навчального центру Нацгвардії. «Віталій марив військовою справою, постійно вдосконалював свою професійну майстерність, був військовим від Бога. У вересні 2020 року був переведений в окремий загін спецпризначення полку «Азов» в місто Маріуполь. У цей загін потрапити було дуже складно, до нього увійшла справжня еліта Української Армії, серед найкращих опинився і наш славний земляк. У 2021 році з нагоди чергової річниці визволення Маріуполя від росіян Віталій Зінченко був нагороджений орденом «За безпеку народу», у червні цього ж року йому було присвоєно звання старшого лейтенанта. З перших днів повномасштабного вторгнення військ рф в Україну непорушно став на захист Маріуполя, 30 квітня 2022-го позачергово отримав звання майора. У той час «Азовсталь» була найгарячішою точкою нинішньої страшної війни. Поліг смертю Героя 5 травня: Віталій помітив ворожий російський танк, що виїхав на пряму позицію, накрив собою побратима, отримав смертельне осколкове поранення», – так розповіли про земляка на сайті Гоголівської селищної ради;
– вулиця Комарова відтепер називається Леоніда Каденюка – на честь першого космонавта незалежної України, який з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин; завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще узяв з собою в політ томик «Кобзаря» Тараса Шевченка. Генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ: обіймав посади начальника авіації військ ППО України, помічника Президента з космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції;
– вулиці Гагаріна повернули історичну назву «Зарічна»;
– увічнили пам’ять зачинателя української літературної мови Івана Котляревського, перейменувавши провулок Кошового – діяча ВЛКСМ, учасника організації «Молода гвардія», що існувала в місті Краснодон (нині Сорокіне). Кошовий – літературний герой, створений О. Фадєєвим у романі «Молода гвардія», написаного на замовлення Сталіна до 30-річчя Жовтневого перевороту. Входить до російського і радянського комуністичного пантеону так званої «Великої Вітчизняної війни».
У селі Михайлівка:
– очистилися від імені ідейно-культурного маркера російського імперіалізму Алєксандра Пушкіна , перейменувавши цю вулицю на Соборності – на пошану Дня Соборності, державного свята, яке відзначається з нагоди Акту Злуки між УНР і ЗУНР у 1918 році.
– Гагаріна перейменували на честь Олега Явтушенка — старшого лейтенанта Збройних Сил України, полеглого Героя російсько-української війни. Він народився 7 лютого 1997 року в Михайлівці. Навчався у Кременчуцькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом — у Львівському ліцеї сухопутних військ імені Сагайдачного. Відразу після закінчення закладу освіти у складі ЗСУ брав участь у захисті України від російських загарбників. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Обіймав військову посаду заступника командира мотопіхотного батальйону військової частини А-0998. Поліг поблизу села Новоолександрівка на Луганщині у бою із російськими окупантами 12 березня 2022 року.
У селі Грянчиха:
– вулицю Бориса Годунова – московського царя з династії Годунових, правителя Московщини у 1587—1598 роках, перейменували на Фермерську.
Полтавський офіс УІНП

Цього разу усім зацікавленим було представлено науково-популярну книгу «Призабуті імена: підпілля ОУН на Центральноукраїнських землях», яка присвячена одній з малодосліджених тем історії Кропивниччини періоду Другої світової війни

Як і вся молодь цього патріотичного села належав до ОУН

Водночас у Полтавському офісі УІНП привертають увагу до того, що Горішньоплавнівська міська громада поки що повністю не очистилася від символів ВЛКСМ та комунізму

Соціологічне опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року

З ініціативи департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА, у межах заходів, присвячених 81-й річниці створенню Української Повстанської Армії, у головному корпусі Національного Університету «Львівська політехніка» експонувалася пересувна виставка Львівського історичного музею «Армія Нескорених». «Дуже добре, що ініціюється та реалізовується така співпраця між нашими установами культури та навчальними закладами. Її результатом стають заходи, …