Ну ось, 21 квітня відомому українському архівісту і досліднику історії українського національно-визвольного руху новітньої доби Геннадію Миколайовичу Іванущенку виповнилося 60! Вік такий, що можна починати говорити про те, що, власне, було змістом прожитого відтинку життя. Коротко підсумувати можна так: це життя, віддане українській ідеї. Є ще, знаєте, такий тип людей, які вищі життєві смисли вбачають у служінні ідеї.
Якраз після закінчення у 1993 р. історичного факультету СумДПУ ім. А. С. Макаренка і початку своєї вчительської діяльності він долучається до Спілки Української Молоді «Сумщина». Саме радикальний націоналізм в ідеології цієї організації та увага її членів до української державницької традиції безпосередньо вплинули на світоглядові формування та подальший життєвий шлях.
Як наслідок наполегливої дослідницької праці, видає свою першу книгу – «Залізом і кров’ю. Сумщина в національно-визвольній боротьбі першої половини XX ст.: історико-документальні нариси» (2001 рік). Фактично, вже у цій книзі була закладена вся та історична проблематика, яка буде розвиватися в десятках пізніших праць.
Далі було навчання в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) (1999-2000) і продовження вчителювання в школі (с. Северинівка). Геннадій Іванущенко – активний учасник Помаранчевої революції, він брав участь у протестних акціях на захист результатів виборів на користь Віктора Ющенка і в Києві, і в Сумах. З липня 2005 року Іванущенко вже директор Державного архіву Сумської області. Під його керівництвом в архіві вперше в Україні були повністю оцифровані усі 57 тисяч актових записів про смерть людей на території області в період Голодомору 1932-1933 років.
Сумський архів у цей час веде міжнародну співпрацю з архівістами Великої Британії та Росії, його працівники без належного фінансування, на «голому» ентузіазмі створюють велику за обсягом електронну базу історичних документів. Крім того, створюється науковий часопис Сумського архіву «Сумський історико-архівний журнал», що єдиний в Україні має гриф ВАКу. За таку подвижницьку працю Іванущенко був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2007).
Саме працюючи в архіві, Геннадій розпочинає видавати головну складову своєї творчої спадщини – збірники архівних документів, у яких на рівні джерел вибудовується «паралельна» комуністичній версії політична історія Сумщини ХХ століття. На цей час їх вийшло вже 5: «ОУН-УПА на Сумщині», том 1 (2007) і том 2 (2009); «Українське відродження 1917–1920 рр. на Сумщині», том 1 (2010); «Повстанський рух 20-х – 30-х рр. ХХ ст. на Сумщині», том 1 (2011); «Інакодумство на Сумщині: збірник документів та матеріалів (1955–1990 роки)», том 1 (2012); «Товариство “Просвіта” на Сумщині», том 1 і том 2 (2022). Зараз якраз триває робота над другим томом збірника документів «Інакодумство на Сумщині».
Серед інших його праць варто відзначити «Голодомор 1932-33 років: очима свідків, мовою документів. Северинівська сільрада Сумського району» (2003), «Українська революція 1917–1920 років в листівках і газетах» (2005), «Сумчани в боротьбі за волю: 10 біографій» (2015). Ну, а ще далі більше сотні статей у наукових часописах та періодиці, розділів у колективних монографіях, інтерв’ю. Окремим блоком тут варто виділити статті, присвячені проблематиці Голодомору, потрібно згадати хоча б «Діагнози про смерть у період Голодомору 1932-1933 рр. як джерело створення персональних баз даних» та «Інтерпретація статистики як спосіб приховування Голодомору».
Але після обрання президентом України Віктора Януковича і приходу до влади у нашому краї проросійської партії регіонів Іванущенка з посади директора Державного архіву Сумської області незаконно звільняють (2 грудня 2010 року). За спеціальністю історика, зрозуміло, що на роботу його ніхто не відважувався брати, на біржі праці грошову допомогу виплачувати перестали, тому прийшлося виїжджати у травні 2011 року за кордон. Спочатку як архівіст він цілий рік працював у Лондоні над упорядкуванням архівів української еміграції. Потім у рамках проекту Центру досліджень визвольного руху у Клівленді (США) також працює в Українському Музеї-архіві, а після на запрошення української громадськості Торонто (Канада) займається і впорядкуванням архіву Інституту «Україніка». Крім цієї основної роботи він бере участь у роботі міжнародних конференції, виступає на радіо, на різних зібраннях представників української діаспори.
Коли розпочалася Революція Гідності, Геннадій Іванущенко повертається до України і бере найактивнішу участь у подіях на київському Майдані.
Після цієї Революції він, як знаний архівіст, знову був запрошений впорядковувати Архів ОУН до Лондону. Тут він працював з перервами з 2015 до 2019 р. Результати цієї великої роботи потім викладалися на сайті Архіву ОУН.
Геннадій Іванущенко також став одним із засновників Центру досліджень визвольного руху та електронного архіву визвольного руху, взявши активну участь у його наповненні, зараз є редактором інформаційної платформи Антиімперського Блоку Народів (АБН).
Потрібно сказати про ювіляра і як про творця (не побоїмося цього слова) української версії політики історичної пам’яті на території Сумщини. У 2011 р. він разом з друзями заснував інтернет-платформу «Сумський історичний портал», де викладалися і викладаються тисячі матеріалів із краєзнавчої проблематики нашого краю, які мають не лише інформаційне, а й велике виховне значення.
Крім того, він ще й провідник української символічної політики в Сумах, бо в 2015-2016 та 2022 рр. входив до міської та обласної комісій з декомунізації та дерусифікації і активно в них працював. Більше сотні нових українських топонімів на символічній мапі Сум – це результат його особистих ініціатив.
За вагомий внесок у розвиток краєзнавства Національна спілка краєзнавців присвоїла йому звання «Почесний краєзнавець» України.
Залишається побажати ювіляру сил, здоров’я, ну й, звичайно, подальших творчих звершень.
В’ячеслав Артюх
