Портрет Кирила Розумовського. Художник Помпео Батоні, 1766 р. Місце зберігання невідоме. Джерело: https://ukrpohliad.org/national-memory/yevropejski-upodobannya-ukrayinskogo-getmana-kyryla-rozumovskogo.html
Тетяна Оксінь
історик Національного заповідника
«Гетьманська столиця»
Пантеон національної пам’яті.
Могила гетьмана Кирила Розумовського в Батурині
(Фотосвідчення з архіву)
Ушанування національних героїв, повернення пам’яті про них – один із основних напрямів діяльності Національного заповідника «Гетьманська столиця».
Багаторічне дослідження поховання гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині дало вагомий результат. Нині по цій темі уведені в науковий обіг такі документи та іконографічні матеріали: протокол відкриття склепу (виявив О. Коваленко, 1995 р.); лист Ф. Ернста до УкрНауки (Оксінь Т. Сіверянський літопис. 2018. № 3 (114). С. 122-126); малюнок-схема авторства Й. Хабоко (Оксінь Т. Сіверянський літопис. 2021. № 1 (157). С. 169-172); стаття Ф. Ернста «Герострат з Конотопу» (Ернст Ф. Пролетарська правда. 3 серпня 1927 р.); стаття О. Коваленка «У склепі останнього гетьмана» (Коваленко О. Сіверянський літопис. 1995. № 3. С. 102-110); замітка В. Різниченка (Різниченко В. Руйнація історичних пам’яток на Конотопщині. Пасічник.1927. №8. С. 32); спогади мешканців м. Батурина Я. Андріяки, О. Шкурка та Ф. Седого, зібрані батуринським краєзнавцем О. Кодаковим у 1956 р. (науковий архів НІКЗ «Гетьманська столиця», ф. 14, спр. 69); монографія С. Білоконя про Ф. Ернста (Білокінь С. В обороні української спадщини: Історик мистецтва Федір Ернст. Київ: Інститут історії України НАН України. 2006. 286 с.); три фото, зроблених фотографом Хаїним під час розкриття склепу; фото Ф. Ернста інтер’єру Воскресенської церкви під час відкриття склепу (зібрання ДНАБб ім. В. Г. Заболотного).
У 2022 р. у межах цього напряму було розроблено програму досліджень «Пантеон національної пам’яті. Могила гетьмана Кирила Розумовського в Батурині», яку схвалили фахівці України. У рамках програми історики заповідника виявили, опрацювали та опублікували важливі документи, які проливають світло на вандальне розкриття склепу гетьмана у 1927 р. Серед них – Протокол розкриття склепу К. Розумовського у Воскресенській церкві Батурина (29 червня 1927 р.)[1, ДАСО, Ф. Р-4563, оп. 1, спр. 1802, арк.. 6-10], лист Федора Ернста «До УкрНауки» [2, ЦДАВО, Ф. 166, оп. 6\IV, спр. 9382, арк.7, 7 зв., 8, 8 зв.], малюнок Йосипа Хабоко [3, ЦДАВО, Ф. 166, оп. 6\IV, спр. 9382, арк. 9]. Акт Ф. Ернста [4, ЦДАВО, Ф. 166, оп. 6\IV, спр. 9382, арк. 11, 11 зв. 12].
Фото з поховання гетьмана Кирила Розумовського, віднайдені В. Ленченком. 1927 р. Фотограф Хаїн. Зібрання метод фонду Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування Держбуду України.
Із Протоколу було відомо, що розкриття склепу фіксував фотограф Хаїн. До 2003 р. вважалося, що світлини втрачені. Однак Володимир Ленченко у зібранні Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування Держбуду України віднайшов чотири фотовідбитки 1927 р. (Рис.1-4). Їх було презентовано на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 275-річчю від дня народження останнього гетьмана (21-23 травня 2003 р., м. Батурин).
У межах програми дослідження поховання гетьмана історики Національного заповідника «Гетьманська столиця» з’ясували, що під час розкриття склепу було зроблено лише фото мерця у труні на повний зріст і погруддя [ЦДАВО, Ф. 166, оп. 6, спр. 9382, арк. 11 зв.]. Однак у листі №191/459 від 20 липня 1927 р. до Укрнауки [4, ЦДАВО, Ф. 166, оп. 6\IV, спр. 9382, арк. 16] Ф. Ернст зазначив, що окрім документів надіслав до Укрнауки ще й фотографію інтер’єру Воскресенської церкви під час вандального розкриття. За мету ми поставили віднайти першоджерела світлин та уніфікувати їх.
Після тривалого пошуку було виявлено, що архів, у якому зберігалися згадані світлини, після розформування було передано до Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного. На наш запит керівництво бібліотеки у найкоротші терміни, за що ми їм щиро вдячні, надало нам електронні копії 7 світлин – не лише тих, що зробив фотограф Хаїн, а й унікальні знімки, зроблені самим Федором Ернстом під час приїзду до Батурина та Конотопа, а також фото надгробка Олексія Розумовського у Новгород-Сіверському Спаському монастирі, зроблене під час експедиції Чернігівщиною [Ернст Ф. Еще о спасении памятников культуры. Вечерний Киев. 1928. 4 июля. № 154 (425). С. 3.]. Останні світлини були частиною зібрання Київського музею українського мистецтва. На жаль, з огляду на розформування архіву Науково-дослідного інституту містобудування, детальна інформація про їх історію відсутня.
Ми проаналізували протокол розкриття склепу, акт і лист Ф. Ернста до Укрнауки та виокремили фотографії Ф. Ернста від знімків Хаїна. Отже, на сьогодні відомі лише два зображення авторства фотографа Хаїна (Рис. 2, 4. Виявив В. Ленченко у 2003 р.). Це дві фотофіксації мерця у труні на повний зріст і погруддя. Усередині труни добре проглядається череп. Помилково, цьому підтвердження лист №191/459 від 20 липня 1927 р. Ф. Ернста до Укрнауки, В. Ленченко приписав Хаїну і фотографії, зроблені Ф. Ернстом (Рис. 1, 3. Виявив В. Ленченко у 2003 р.). Перша світлина з інтер’єром Воскресенської церкви, де біля південно-східної стіни зображено пам’ятник гетьману, біля нього понівечена підлога – пролом до склепу, поруч відставлена металева огорожа. На задньому плані видно двох людей, чоловіка та жінку, ймовірно, членів комісії або простих батуринців. Оскільки вхід у склеп гетьмана ще відкритий (Ф. Ернст застав вже замурований склеп), а фотограф О. Поплавського фотографував лише труну, питання авторства цієї світлини залишається відкритим. Ймовірно, це був місцевий фотограф М. Бокань, який проживав поруч, якого не запросили для фотографування, але його фотолабораторію використали для проявлення знімків. Можливо, скориставшись ситуацією, М. Бокань передав знімок Ф. Ернсту, а він – до Укрнауки.
Відкриття склепу гетьмана Кирила Розумовського. 1927 р. Зібрання Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного.
Друге фото – понівечена металева скринька. У Протоколі розкриття склепу гетьмана Кирила Розумовського вказано, що у скриньці зберігалося забальзамоване серце гетьмана.
Історикам заповідника вдалося виявити ще одне фото авторства Ф. Ернста з пам’ятником гетьману Кирилу Розумовському у Воскресенській церкві (Рис. 5):
У інвентарних картках усі фото датовані 1927 р. Їх Ф. Ернст міг зробити під час перебування у Батурині та Конотопі. Придивившись до фото із зображенням пам’ятника гетьману, помітно, що вхід до склепу замурований. Такий вигляд він мав, коли Ф. Ернст прибув до Батурина. Металеву скриньку у Конотопському музеї Ф. Ернсту показав О. Поплавський зі словами: «А вот вам сердце Разумовского». Припускаємо, що саме тоді краєвий інспектор і зафіксував цінну знахідку.
Отже, завдяки наполегливому пошуку історики Національного заповідника «Гетьманська столиця» виявляють нову інформацію щодо поховання гетьмана Кирила Розумовського. Подальші студії допоможуть всебічно і ґрунтовно вивчити поховання гетьмана Кирила Розумовського – єдиного збереженого поховання гетьманів в Україні.
