Портрет Кирила Розумовського. Художник Помпео Батоні, 1766 р. Місце зберігання невідоме
Юлія Фурсова
завідувач відділу
«Палац гетьмана Кирила Розумовського»
Національний заповідник
«Гетьманська столиця»
Сьогодні нас підтримують країни Європи, підтримують з розумінням, що Україна безумовно поділяє їхні цінності. Сьогодні, щоб по праву бути європейською країною наша держава платить велику ціну і ми, як ніколи, глибоко усвідомлюємо, що наше майбутнє – разом з європейськими країнами і ми маємо тісні історичні зв’язки, у тому числі й спільні сторінки історії.
У нашій статті ми зосередимося на ХVIII столітті та звернемося до особистих уподобань гетьмана України Кирила Розумовського. Наша мова про те як гетьман мав особисте стремління жити як європеєць та намагався впроваджувати кращий європейський досвід у життя.
Звісно Кирило Розумовський був знайомий з європейською культурою, архітектурою та стилем життя. А переймати весь цей досвід він розпочав ще під час свого навчання, будучи студентом Старзбурзького, Гетінгенського, Кенігсбергського університетів. Кирило Розумовский знав іноземні мови. Підтвердження цьому можна віднайти в його епістолярній спадщині. Окрім того секретар саксонського посольства Георг фон Гельбіг, зазначав: «… німецькою і французькою говорив відмінно».
Яскравим прикладом європейських вподобань Кирила Розумовського є гетьманська столиця Батурин. Так, для будівництва в місті як державних, так і приватних споруд Кирило Розумовський запрошував провідних європейських зодчих XVIII століття – італійців Антоніо Рінальді, Йосифа Венероні та Францискуса Бертоаліті, англійця Чарльз Камерона. Окрім архітекторів в Батурині працювали й інші професіонали своєї справи, зокрема майстер з Сілезії – Іоган Фрідрих Гіршбергер, майстер черепичної та цегельної справи з Італії – Карло Пеллі, музикант, диригент рогового оркестру Карел Лау та лікар Хома Дусик з Чехії, повари з Франції. У березні 1752 р. від імені Кирила Розумовського у Відні було підписано контракти із п’ятьма іноземними музикантами – капельмейстером Вольфом, трьома трубачами: Гайном, Тіцом, Ганауером, та литавристом Лоренцом.
Ще одним яскравим доказом європейських поглядів гетьмана є його намір відкрити університет в Батурині. До речі, саме проєкт Батуринського університету, який був розроблений у 1760 р., ґрунтувався на статутах кращих німецьких навчальних закладів.
Відомо, що Розумовський підтримував спілкування з очільниками європейських держав, особливо активні зі Станіславом Понятовським. Біограф гетьманської родини О. Васильчиков зазначає, що Понятовський та Розумовський мали доволі дружні стосунки, та листувалися між собою, і в книзі «Сімейство Розумовських» наведені листи станом на 1763-1764 рр. В одному з листів за 1764 р. Кирило Розумовський надсилав вітання Понятовському з нагоди обрання королем: «Пане», дозвольте мені, привітати вас, і я бажаю процвітання вашого правління».
Охарактеризувати близькість гетьмана до європейської культури може його бібліотека, основу якої складали книги: Вольтера, Дідро, Руссо, Монтеск’є та Гете, Горація, Вергілія, Овідія. Кирило Розумовський постійно тримав руку на «пульсі європейськх новин», зокрема у гетьманській столиці Батурині, він отримував наступні європейські періодичні видання: «JOURNAL de Francfort avec privilege de sa majeste imperial», «Mercure Universel», «Hamburger Zeitung», «Le Mercure de France» «Annales des arts et des manufactures Journal des Francfort» «Journal des Modes». Гетьман цікавився суспільно-політичним життям Франції, Прусії, Швеції, про що можна знайти відповідні нотатки в його листуванні з сином Андрієм – відомим європейським дипломатом.
Значний досвід культурного європейського життя Кирило Розумовський перейняв впродовж 1765–1767 рр. здійснивши «Grand Tour» Німечинною, Францією, Італією. Прослідкувати його шлях нам допомогає праця Л. Івченко «Реконструкція нотної колекції графа О.К. Розумовського за каталогами ХVIII століття». Дана робота в більшій мірі зосереджує увагу на формуванні музичної збірки родини Розумовських, нам же вдалося виокремити ряд цікавих моментів, які фіксують перебування Кирила Розумовського в Європі.
Перебуваючи у Берліні, Кирило Розумовський був прийнятий при дворі короля Фрідріха ІІ. До речі у європейських часописах зустрічаються відомості про подорож Розумовського, так 29 травня паризька газета «Gazette de France» писала: «Минулої п’ятниці прибув сюди козацький гетьман, він виїхав через день до Берліну, звідки він прямує до Ганноверу, а далі на води до Ахену».
У паризькому театрі він мав нагоду дивитися французькі комічні опери, був присутнім на богослужіннях у храмах. У Швейцарському залі палацу Тюїльрі міг відвідати «Comedie Francaise». Л.Івченко зазначає, що французькі нотні видання складали чи не найбільшу частину колекції Розумовських, тож не є виключенням, що перебуваючи у Франції Кирило Розумовський значно поповнив своє нотне зібрання. Згодом, весь цей досвід Розумовський впроваджував на теренах Гетьманщини. Так, італійський композитор Дженарро Астаріта певний час диригував капелою Кирила Розумовського.
Подальша подорож гетьмана пролягла до Італії, він мав нагоду відвідати Мілан, Флоренцію, Пізу, Сієнну, Рим, Неаполь, Лоретту, Венецію, Падую, Турин. Своє враження від подорожі Італією гетьман занотував у одному з листі: «…бачив славетну Венецію ….безліч каналів і човнів».
Перебуваючи в Римі, Кирило Розумовський зустрівся з відомим італійським художником Помпео Батоні та замовив написання власного портрету. Саме це полотно стало одним із кращих у творчому доробку майстра та найкраще розкрило і образ самого гетьмана. Окрім того, Кирило Розумовський придбав у художника інші роботи: «Це Людина» та «Геркулес на Роздоріжжі між Доброчесністю та Пороком», які доповнили його картинну галерею, яка яскраво характеризує європейські смаки гетьмана і була сформована з творів провідних живописців, зокрема: Себастьяно Конкі, П’єтро Лібері, Марко Лібері, Ніколо Бамбіні, Грегоріо Ладзаріні, Франческо Сімоніні, Джузеппе Мартінеллі, Аннібале Караччі, Алессандро Маркезіні, Гюбера Робера.
Всі ці європейські уподобання Кирила Розумовського безперечно свідчать про те, що він поділяв, приймав, розумів та впроваджував у себе цей спосіб життя, культуру, архітектуру. У наш час яскравим свідченням європейських смаків гетьмана Кирила Розумовського є єдиний збережений гетьманський палац на території нашої держави, в гетьманському Батурині, збудований європейським архітектором Чарльзом Камероном.
Палац Кирила Розумовського, XVIII століття. Архітектор Чарльз Камерон. Батурин. Заповідник «Гетьманська столиця»
