Організаторами виступили ГО «Історія. Культура. Демократія» та громадська європейська інституція «European Endowment for Democracy». Спікери – депутати Верховної Ради, громадські діячі з Полтавської та інших областей й представники Українського інституту національної памʼяті (УІНП), зокрема, заступник голови УІНП, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, Марія Тахтаулова (м. Харків), Сергій Бутко (м. Чернігів), Уляна Громович (м. Одеса). Круглий стіл «Деколонізація та національна памʼять: державний вимір» відбувся в книгарні «Сенс» на Хрещатику. Спікери обговорювали процеси деколонізації, зокрема на Одещині, Харківщині, Полтавщині та Чернігівщині.
«Вдячний кожному, хто проявляє відповідальність у своїй громаді й ділиться своїм досвідом з іншими. Це частина тієї ж боротьби, яку ведуть і наші воїни на фронті. Бо російсько-українська війна — це також і про війну за нашу ідентичність і цінності. Ми ухвалили низку законів, спрямованих на викорінення комуністичних та російських впливів. Ці закони передбачають перейменування топонімів, демонтаж «пам’ятників», заборону пропаганди російської імперської політики. Тисячі вулиць і площ отримали нові назви. Та, попри це в Україні досі залишаються десятки пам’ятників російським діячам та радянські символи. Також бачив як важко рухається деколонізація у Полтаві, де залишилося ще імперські «памʼятники». Важливо, що спільноти міст та активні громадяни розуміють необхідність продовження деколонізації. Для успішного її завершення потрібні чітка державна стратегія, також масштабна просвітницька кампанія, щоб остаточно позбутися залишків російського колоніального впливу», – сказав на зібранні народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики України Микола Княжицький.
Наголошувалося на важливості ухвалення проєкту Закону «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» № 13273 від 12.05.2025р.
Олег Пустовгар назвав успішною відсіч російській топонімічній агресії на Полтавщині, оприлюднивши цифри і назви вулиць, які пішли на смітник історії: «Топонімічний простір Полтавщини налічує понад 19 тисяч об’єктів топонімії, з них перейменовано 3 тисячі 157 ворожих російсько-комуністичних назв. Серед них: Юрія Гагаріна – 293; Пушкіна – 120, Пєрвомайськіх – 162, Мічуріна – 87, Чкалова – 74, Ватутіна – 61, Матросова – 61, Комарова – 58, Максима Горького – 57, Олега Кошового – 49, Маяковського – 36 , Зої Космодемянської – 28, Антона Макаренка – 26, Лізи Чайкіної – 9, Молодогвардійських – 9, Зигіна – 8, Панфілова – 7, Курчатова – 6, Челюскіна – 6, Халтуріна – 6, Гастелло – 5, Латишева – 3, Жадова – 3, Улі Громової – 3, Леваневського -3, Бірюзова – 3, Сакко – 3, Желвакова – 2, Желябова – 2, Лютневої революції – 5, Вільямса – 2, Челябінська – 4, Воркутянська – 2, Магаданська – 5, Московська – 8, Суворова – 27, Лермонтова – 37, Ломоносова – 27, Некрасова – 19, Кутузова – 18, Чернишевського – 17, Тімірязєва – 12 ,Чайковського – 11, Крилова – 10, Толстого – 10, Декабристів – 10, Радіщева – 9, Разіна – 6, Мусоргського – 6, Достоєвського – 6, Єсеніна – 4, Бєлінського – 4, Пугачова – 3, Бестужева – 2, Невського – 2, Грибоєдова – 2, Бориса Годунова – 1».
Пустовгар наголосив: «На виконання закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» у Полтавській області демонтовано 34 споруди звеличення росії або СРСР (так звані «пам’ятники), а також 62 об’єкти комуністичної та російської символіки (меморіальні та анотаційні дошки, зображення, гасла, цитати тощо), але попереду ще чимало роботи з вимітання російсько-комуністичного сміття з публічного простору Полтавщини. У ньому досі лишаються понад 200 незаконних об’єктів, що містять символи російської імперської політики – імперських монументів, барельєфів, інших cпоруд прославлення ленінського комсомолу та так званих «Борців за власть совєтов». І це пряма відповідальність керівників територіальних громад».
Представник УІНП в Полтавській області акцентував на важливості торішнього виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики України за участю міністра культури і стратегічних комунікацій Миколи Точицького : «За підсумками того засідання у Полтаві було розблоковано процес звільнення міста від ворожих ідеологічних впливів, пов’язаних із імперським наративом «Полтава-город слави руского оружія», московським царем пєтром першим та Полтавською битвою. Під час cвого візиту до Полтави на засіданні парламентського комітету з гуманітарної політики міністр Точицький зробив заяву: «Полтава-місто Симона Петлюри, а не московського царя Петра I». Згодом Точицький видав накази, якими пам’ятники Петру I було визнано такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкти культурної спадщини. Після чого ці споруди було усунено з публічного простору Полтави та переміщено на територію Державного заповідника «Поле Полтавської битви»».
Спікери спростували російську ворожу дезінформацію про те, що, мовляв, через деколонізацію Україна відмовляється від памʼяті про загиблих українців у Другій Світовій війни. Це брехня! Адже полеглі українці, борці із гітлерівським нацизмом, займають своє місце у публічному просторі, у місцях поховань. Важливо усувати із пам’ятних знаків 2-ої світової війни «пропагандистський шар», присвячений тиражуванню «військової величі совєтської росії – СРСР». Це дозволить з однієї сторони позбавити такі обʼєкти пропагандистської складової, а з іншої – зберегти імена полеглих українців та місця памʼяті.
Учасники круглого столу з Одеси розповіли про досвід декомунізації та деколонізації в Одесі, зокрема було презентовано книгу-довідник «Герої Одеських вулиць».
Представництво УІНП в Полтаві
