22 травня 1861 року відбулося перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, що неподалік Києва. З нагоди 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка та Дня перепоховання Український інститут національної пам’яті (УІНП) cтворив просвітницький слайдер «Поет. Художник» і пропонує вашій увазі кілька художніх робіт, які перегукуються з його віршами і поемами, деякі – є продовженням його слів, але більшість – це його бачення світу, лінза через яку він сприймав зовнішні подразники.
Тарас Шевченко увійшов у світову літературу, як поет свободи. Його поетичні збірки були сповнені боротьбою за власну державу. А картини часто слугували ще одним емоційним полотном самовираження митця. Шевченко лишив долю натхнення не лише у своїх поезій, а й у малюнках, гравюрах та полотнах. Часом, він проживав сюжет поезій так, що створював з нею й ілюстрацію. Але, частіше за все – це були окремі роботи, окремі емоції та повністю окремий світ Тараса Шевченка, про який ніби прийнято говорити менше. Та разом з тим, мистецький талант Тараса Григоровича не роздільний і з його поезією і картинами.
Мистецтво Тараса Григоровича має свої унікальні характеристики, а переклад між різними видами мистецтва є складним процесом, який дозволяє розширити художні горизонти сюжету та особистості митця.
Найцікавіший приклад, де можна побачити таке переплетення різних інструментів мистецтва, є поема «Катерина» (1838-1839 рр.) та однойменна картина «Катерина» (1842 р.). В обох виражено трагічну долю української жінки, її страждання. Але разом з тим і доволі глибоку красу.
УІНП зробив підбірку картин Тараса Шевченка та деяких уривків з його творів, де мистецтво малюнку та мистецтво слова – стоїть десь на межі і перегукується одне з одним. Чи це ілюстрації його поезій? Можливо. Але через 210 років з його народження ми можемо стверджувати, що це вже простір нашої уяви, на яку нас спонукав український митець, світовий символ борця за волі – Тарас Шевченко.
Ілюстрації та підписи до них взяті з видання «Шевченко-художник. Бібліографічний покажчик. 1839 – 2012», виданого Українським інститутом національної пам’яті та Національним музеєм Тараса Шевченка (Київ, 2014 рік).
За матеріалами офіційної ФБ-сторінки УІНП
