Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище, громадська організація «Міждисциплінарні філософські студії «Ентазис»» та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Державотворча традиція: диктатор ЗУНР Євген Петрушевич».
Вступне слово на пошанування українського громадсько-політичного діяча, доктора цивільного і церковного права, Президента Української Національної Ради і Уповноваженого Диктатора Західноукраїнської Народної Республіки Євгена Петрушевича виголосив завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич, сказавши таке:
«Наша мета – подати історію української національної людини, провідника нації в часи української національної революції 1917 – 1923 рр., у якій відбилася тогочасна національна історія. Наша головна мета – тривання історії української цивілізації.
Український національний шлях Євгена Петрушевича – це шлях творення української держави в час падіння Австро-Угорської імперії, це зразок служіння нації, зразок відповідальності за долю нації, це високе проявлення давнього аристократичного українського роду, це високе проявлення священичого роду, а також свідчення державотворчого начала нашої нації і її відвічної ідеї соборності».
Кандидат історичних наук, автор видання «Євген Петрушевич, 1863 – 1940: Ілюстрований біографічний нарис» Олег Павлишин подав розгорнуту історичну картину життя та діяльності видатного українського громадсько-політичного і державного діяча, який належить до «героїчного канону національно-визвольного руху». Доповідач розповів про генеалогічне дерево Євгена Петрушевича, про його священниче родинне середовище до його обрання власного шляху в освіті, в правничій і громадсько-політичній діяльності, про те, як Євген Петрушевич став одним із чільних українських політиків, депутатом Державної Ради у Відні та Галицького сейму, головою Української парламентарної репрезентації, а згодом президентом Української національної ради ЗУНР та диктатором ЗУНР. Учений висловив думки й стосовно бачення Євгена Петрушевича розвитку західноукраїнської держави у час української національної революції 1917 – 1923 рр.: спочатку він підтримував ідею входження української держави до Австрійської федерації, а після капітуляції Австрії та під час розгортання українсько-польської війни у Східній Галичині підтримував ідею проголошення злуки з УНР. Розчарувавшись у державотворчому потенціалі УНР, Євген Петрушевич розглядав проекти федерації з Чехо-Словаччиною і навіть із небільшовицькою Росією, пропонував на розгляд Найвищої Ради країн Антанти та Ліги Націй проект «Галицької Республіки». Роль Євгена Петрушевича у державотворенні ЗУНР, – на думку доповідача, – була суперечливою. Він всіляко сприяв становленню демократичної системи влади, але в умовах військових поразок став диктатором.
Наукові промови на круглому столі виголосили також відомий історик Іван Сварник «Психологія правника в державотворчій діяльності Євгена Петрушевича», доктор історичних наук Ігор Гаврилів «Зовнішня політика Євгена Петрушевича: договори та політичні орієнтири », доктор філософських наук Ігор Держко «Діячі ЗУНР і Євген Петрушевич», громадський діяч Юрій Антоняк «Легітимність державотворення у світогляді Євгена Петрушевича».
Участь в обговоренні теми круглого столу, окрім уже згаданих учасників, брали доктор технічних наук Роман Базилевич, доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський, доктор економічних наук Борис Карпінський,кандидат філологічних наук Ольга Антоник, громадсько-політичний діяч Ігор Кузьмак, громадський діяч Зеновій Бермес, діяч освіти Ярослав Даць, художник Ігор Копчик, завідувач читального залу ЛОУНБ Ольга Вахула, провідні бібліотекарі відділу україніки Мар’яна Москва, Ірина Лемик та інші.
