28 лютого на росії завершилось онлайн-голосування «Національного онлайн-референдуму про самовизначення національних республік». Незважаючи на спроби «Роскомнагляду» заблокувати сайт онлайн-референдумів, голосування за відокремлення від рф пройшли з 16 лютого відразу в п’яти російських регіонах – у Кенігсберзі (Калінінград та область), Інгрії (Санкт-Петербург та Ленінградська область), Кубані (Краснодарський край), Сибіру та на Уралі. Участь у голосуванні взяли 5,634 млн осіб, що є репрезентативною вибіркою.
Організатором онлайн-референдуму стали активісти регіональних і національних рухів, які перебувають за межами росії. Серед ініціаторів — Євген Бурсаніліс («Малиновий Клин Індепендент Кубань»), Станіслав Павловський-Суслов та Андрюс Алманіс (Комітет Незалежної Конфедерації Сибіру). Про проведення онлайн-голосування було заявлено членами ініціативних груп ще 30 січня під час проведення V «Форуму Постросії» в приміщенні Європейського парламенту в Брюсселі. Ініціатори референдуму зазначили, що жителі регіонів рф мають право отримувати вигоди від свого місця розташування, торгувати з країнами Європейського Союзу та зміцнювати свій добробут.Результати онлайн-референдумів стали шоком для кремля.
Кенігсберг: 72,1% за незалежність від москви, 27,9% — проти.
Інгрія: 66,2% за незалежність, 33,8% — проти.
Кубань: 55,7% за незалежність, 44,3% — проти.
Сибір: 63,9% за незалежність, 36,1% — проти.
Урал: 68,2% за незалежність, 31,8% — проти.
Про що свідчать результати голосування?
По-перше, ідеї незалежності регіонів укоренилися в свідомості народів, що населяють сучасну росію. Це змушені визнати і путін, і медведєв, які синхронно заявили, що бачать «загрозу розпаду росії». Здихавшись москви, яка провадить щодо етнічних регіонів рф колонізаторську імперську політику, населення новостворених незалежних держав розраховує нарешті використовувати власні багатства та природні ресурси на користь собі, а не обмеженого кола осіб у кремлі. Недарма основні гасла референдумів звучать так: «Досить годувати москву!», «Досить вмирати за кремль!», «Голосуй за Незалежність своєї республіки! Обирай щасливе майбутнє для себе і своїх дітей!».
По-друге, російські регіони вимагають не тільки економічного відділення від москви, а і політичної й територіальної незалежності, що свідчить про сепаратистські настрої населення найрозвинутіших територій російської імперії. Також події в Україні, крім сепаратистських, активізували й антивоєнні настрої – у регіонах прагнуть припинити посилати своїх жителів у якості «гарматного м’яса» на вірну смерть до України. Представники російських етносів більше не згодні, щоб їх податки та гроші від видобутку ресурсів витрачались на агресивний напад на суверенну незалежну Україну.
По-третє, підсумки голосувань у п’яти відносно розвинених регіонах росії дають всі підстави вважати, що аналогічні настрої домінують і в депресивніших районах рф. До речі, організатори онлайн-референдумів анонсували їх проведення й там.
Що далі?
Ініціатори онлайн-голосувань визнають, що попереду багато роботи з імплементації результатів референдумів та визначення стратегії щодо визнання незалежності нових держав постросії, і протягом місяця збираються розповісти про подальші плани. Адже кінцевою метою «Форуму вільних народів росії» є зміна адміністративної та територіальної структури рф і поява на її теренах низки вільних, незалежних та демократичних держав, що зможуть забезпечити своїм народам гідний рівень життя, комфорту, прав, добробуту й розвитку. А також мир на континенті й, зокрема, в Україні.
Для цього організатори форуму обмірковують наступні кроки:
1. «Депутінізація» – розслідування усіх злочинів путінського режиму як поза межами рф, так і щодо власних громадян, та притягнення до трибуналу їх організаторів та ідеологів.
2. Демілітаризація та денуклеаризація території рф з метою усунення ризиків, пов’язаних з можливістю застосування залишків ядерного арсеналу рф у регіональних конфліктах, спроб міжнародного тероризму та інших загроз колективній безпеці.
Підсумки онлайн-референдумів свідчать про початок процесу деколонізації та деімперіалізації, що дозволять різним народам рф здобути політичну, економічну та культурну незалежність. Путін і його оточення поступово втрачають контроль над внутрішньоросійськими політичними процесами розпаду імперії. Отже, створюються всі передумови, що після провалу російської армії в Україні етнічні республіки рф почнуть пред’являти кремлю ультимативні вимоги.
