Нові звинувачення проти Юлії Тимошенко: наступ на двох фронтах

По-перше, існуючі відкриті джерела не дають прямих свідчень ні про те, що з офшорного рахунку оплатили замовне вбивство, ні про те, що Тимошенко знала про долю перерахованих нею коштів. Можливо, розуміючи відсутність достатньої доказової бази для звинувачень, працівники Генпрокуратури доповнили повідомлення про підозру новими, раніше невідомим даними, які, зокрема, нібито вказували на особисте знайомство Тимошенко з угрупованням кілерів, що вбили Щербаня. Поза тим, абсолютно незрозуміло, звідки взялися ці нові свідчення і хто міг їх дати. При цьому пояснення Генерального прокурора Віктора Пшонки про те, що про причетність Тимошенко до вбивства Щербаня говорив Кириченко ще в 2001 році, не витримують жодної критики. Якби це справді було так, 12-річне зволікання Генпрокуратури з висуненням звинувачень проти Тимошенко не піддавалося б жодному поясненню.

На сфабрикований характер справи вказувала й риторика Пшонки і його заступника Рената Кузьміна. Так, прямі звинувачення в бік Тимошенко, які прозвучали з їхніх вуст задовго не лише до вироку суду, а й до початку судового процесу, засвідчили не лише грубе нехтування ними принципу презумпції невинності, а й – скоріше за все – їх упевненість у тому, що кінцеве рішення суду буде на їхню користь. Особливої пікантності ситуації додає те, що новий Кримінальний процесуальний кодекс дає суду право визнавати допустимими доказами наведені слова третіх осіб навіть без вимоги допитати цих осіб. Не виключено, що це дасть змогу стороні звинувачення приписати будь-які слова тому-таки Кириченкові, який наразі перебуває у США, без необхідності допитувати його особисто.

Не дивно й те, що поза увагою Генпрокуратури лишилися інші версії вбивства Щербаня. На одну з них указав адвокат засудженого вбивці донецького депутата Дмитро Поїзд, заявивши, що після смерті Щербаня усі його бізнес-статки перейшли до нині найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова. Відповідно, зважаючи на повну підконтрольність судової системи президентській вертикалі й надзвичайну політичну чутливість справи, очікувати на справедливий судовий розгляд нових звинувачень проти Тимошенко не доводиться.

З думкою про ЄС

Окрім уже традиційних мотивів, які стояли за висуненням нових звинувачень проти Тимошенко – усунення її від участі в політичному житті країни на невизначений термін і дискредитація її та її соратників в очах суспільства – новий виток кримінального переслідування, вочевидь, мав на меті досягнути й інші цілі. Вони стають зрозумілими, зважаючи на часовий період відкриття нової кримінальної справи.

По-перше, найближчим часом очікується рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі засудження Тимошенко до семи років ув’язнення за вказівку підписати газовий контракт з російським «Газпромом». Зважаючи на те, що ЄСПЛ з великою вірогідністю визнає суд над Тимошенко несправедливим і вимагатиме від України звільнити її, нове кримінальне провадження може мати на меті лишити Тимошенко за ґратами навіть у разі формального виконання рішення ЄСПЛ. Якщо це відповідає дійсності, варто очікувати швидкого початку і завершення судового процесу – з тим, щоб не випускати Тимошенко на волю ні на один день.

По-друге, 25 лютого у Києві має відбутися саміт Україна-ЄС, і українська влада найімовірніше намагатиметься зробити нову справу проти Тимошенко своїм козирем у переговорах із європейською стороною. З одного боку, звинувачення Тимошенко у причетності до вбивства Щербаня є дуже прямолінійною спробою зобразити її кримінальним злочинцем і таким чином відкинути всі звинувачення у політичній вмотивованості справ проти неї. З іншого боку, якщо українська влада погодиться на формальне звільнення Тимошенко на виконання імовірного рішення ЄСПЛ, це буде представлено в тому числі як виконання вимоги ЄС припинити застосування вибіркового правосуддя в Україні. Цілком імовірно, що такою нескладною багатоходівкою українська сторона намагатиметься вбити двох зайців: лишити Тимошенко в ув’язненні внаслідок відкриття проти неї нової кримінальної справи і водночас формально усунути найважливішу перешкоду на шляху до підписання Угоди про асоціацію, закривши попередню справу проти лідера опозиції.

Однак навіть якщо така послідовність дій справді буде втілена в життя, шансів на її успіх відверто небагато. Справа про вбивство Щербаня вже зараз викликає багато запитань у європейських політиків, а наступні етапи її розгляду, в тому числі судовий, навряд чи дадуть на них задовільні відповіді. Куди більш імовірно, що новий виток кримінального переслідування Тимошенко ще більше охолодить ставлення ЄС до української влади та зробить шанси на підписання Угоди про асоціацію цього року ще меншими.