(роздуми після прочитаного)
Макмастер історик за першим фахом і шанує історію.
Але чому після його прочитання нинішня ситуація з історією в українській школі викликає неспокій?
Радник президента США з національної безпеки генерал-лейтенант Герберт Макмастер у книзі «Поля битв» пропонує свій аналіз сучасних гібридних воєн в гарячих зонах планети.
Для українців, перш все, цінним є його аналіз московських методів гібридної війни, в основі яких «дезінформація, заперечення відповідальності, культивування залежності та руйнівних технологій».
Але, окрім Московщини, в полі зору автора також Китай і його «ієрархічна стратегія військово-цивільного синтезу», Південна Азія й зокрема Афганістан та Пакистан, Близький Схід і зокрема Ірак та особливості ізраїльської політики, Іран і його незчисленні проксі-війни проти Заходу й особливо «Великого сатани» США, Північна Корея як союзник Китаю у виштовхуванні США з Північно-Східної Азії.
Цікавого в книзі є багато. Але особливо слід відзначити такі підходи автора до формування стратегій переможних воєн:
– глибока емпатія, тобто фундаментальне вивчення мотивів дій та ідеології противника;
– добре знання історії, бо витоки сьогоднішніх процесів слід шукати в минулому;
– уникання «стратегічного нарцисизму», тобто схильності розглядати розвиток подій тільки через призму своїх бажань, а не реальної оцінки ситуації;
– пам’ятати, що «військові здобутки – обов’язкова частина війни, але ще не вся війна».
В продовження останньої тези слід звернути особливу увагу на зауваження автора, що США не повинні в подальшому повторювати ті помилки, яких вони допустилися в Афганістані та Іраці, коли після військових зусиль відпустили внутрішню ситуацію, не розробивши плану перетворень і не взявши під контроль їх здійснення.
При цьому слід розуміти що, книга написана з панівних на Заході позицій лібералізму і в ній «етнічна зашореність» подається в негативному й руйнівному контексті.
А це може означати, що після закінчення війни в Україні зміни в ній можуть бути «контрольовані» й відбуватимуться саме на фундаменті антинаціональної ідеології лібералізму.
Сьогоднішнє намагання знівелювати статус історії, як навчальної дисципліни в школі – це тривожний дзвіночок для кожного сповідника ідеології націоналізму та прихильника національної державності.
Олександр Сич
