6 червня російська окупаційна влада підірвала ГЕС в Новій Каховці та продовжує тероризувати Україну повідомленнями про замінування найбільшої атомної електростанції у Європі. Заперечуючи свою причетність до катастроф, кремль перекладає свою провину на українську владу.
З перших хвилин катастрофи російська пропаганда перекладає свою відповідальність за вибух та руйнування греблі Каховської ГЕС на Україну. Звісно, окрім стандартних “рупорів кремля” в обличчях Скабєєвої та Кісєльова росія поширює маніпуляції через російських агентів впливу за кордоном та проплачених журналістів, або тих, хто поширює кремлівські наративи, щоб запевнити Захід, що саме українська сторона винна у катастрофі.
Так, американський ведучий Такер Карлсон (колишній журналіст Fox News), запустив власне шоу в Twitter, у якому заявив, що Україна винна в руйнуванні дамби та звинуватив у брехні Президента України Володимира Зеленського та українські ЗМІ.
Німецьке видання Bild змінювали назву статті про підрив Каховської ГЕС, а саме – забрали з неї згадку про країну росію. В оригінальному заголовку було так: «Росіяни підірвали величезну греблю в Україні». Проте після публікації зміст змінився, і тепер заголовок звучить: «Велика дамба вибухнула в Україні».
Деякі світові ЗМІ також транслювали пропаганду росіян щодо Каховської ГЕС. Наприклад Sky News і Politico цитували та поширювали російську пропаганду в своїх матеріалах, посилаючись при цьому на дотримані балансу думок. З чого й виникла неоднозначність у тому, хто насправді винен у підриві Каховської ГЕС.
Подібні приклади ставлять під сумнів злочини країни-агресора. Проте всі факти говорять про те, що саме росія та її окупаційний режим відповідальні за вибух на ГЕС, що спричинило велику техногенну катастрофу.
Вранці 6 червня оперативне командування “Південь” ЗСУ повідомило про вибух, який зруйнував греблю Каховської ГЕС, що контролювалась російськими окупаційними військами. Внаслідок пошкоджень, яких зазнала гребля, відбувся неконтрольований витік води, у зоні підтоплення опинилося 80 населених пунктів. Українська влада одразу ж організувала евакуацію цивільного населення з районів можливого підтоплення там, де евакуаційні загони не потрапили б під прямий обстріл окупантів.
Наслідки для екології, як вважають експерти, катастрофічні, а екозахисники заявляють про справжній екоцид, спричинений росією. Вже зараз можна говорити, що від затоплення та забруднення води відбулося знищення цілого біогеоценозу. Зазнали шкоди, загинули чи загинуть десятки сотні видів флори та фауни. За попередніми даними, сума збитків, завданих довкіллю, вже перевищила 1,5 млрд доларів. У перспективі руйнування ГЕС також матиме значні наслідки. Зокрема через спустошення резервуару водосховища, великі площі, які зрошувались водою з водосховища, зазнають посухи. Так експерти прогнозують, що через посуху за 5 років Україна може втрати до 10 млрд доларів. Про остаточні збитки довкіллю можна буде говорити після завершення місії Програми ООН з довкілля, яка розпочала роботу з оцінки шкоди, нанесеної екології України.
В ДСНС повідомляють, що станом на 2 липня підтопленим досі залишається 1 населений пункт на правому березі р. Дніпро та 17 населених пунктів на тимчасово окупованій території.
Для подолання наслідків катастрофи та порятунку людей було терміново скликано засідання РНБО. За годину було повідомлено про початок евакуації цивільного населення. Оскільки частина затоплених територій з українськими цивільними досі контролюється окупантами, організація гуманітарних коридорів була критично необхідною.
Президент України Володимир Зеленський виступив з промовою, в якій заявив, що російські окупанти скоїли найбільший злочин екоциду за десятки років.
“На сьогодні очевидні кілька речей. Перше: такий злочин екоциду не міг би статися просто внаслідок обстрілу дамби. Щоб знищити її, російським силам потрібно було свідомо діяти – мінувати, підривати, руйнувати. Друге: жодна країна світу не має залишатися наодинці проти такого терору”, заявив Володимир Зеленський. Він закликав до негайної та максимальної реакції світу, у відповідь на російський терор.
Реагуючи на злочинні дії рф, Україна скликала засідання Радбезу ООН (головного міжнародного безпекового органу, відповідального за світовий мир). Міністр МЗС Дмитро Кулеба повідомив, що росія вже почала звинувачувати у катастрофі Україну та ініціюватиме скликання Радбезу ООН.
Представник України в ООН Сергій Кислиця додав: “Мета росії – спричинення якомога більшої кількості жертв серед цивільного населення та максимальних руйнувань. Вдаючись до тактики випаленої землі, або в цьому разі до тактики затопленої землі, російські окупанти фактично визнали, що захоплена територія їм не належить, і вони не в змозі утримувати ці землі”.
У МЗС закликали міжнародну спільноту приєднатися до втілення “формули миру” президента Володимира Зеленського, зокрема пунктів щодо протидії екоциду, ядерної та енергетичної безпеки. Крім цього звернулися до країн “G7” та ЄС із закликом розглянути запровадження нових санкцій проти росії. На той момент, вся Україна чекала на миттєву реакцію світу та допомогу, що зупинила б ще масштабніші злочини росії.
Російська окупаційна влада та колаборанти спершу спростовували інформацію про підрив Каховської ГЕС, називаючи її нісенітницею. Коли ж повідомлень з Херсонщини надходило все більше і число жертв зросло, вони визнали пошкодження греблі, проте запевнили цивільне населення у відсутності потреби евакуації через підтоплення. Поставивши під загрозу життя цивільних, окупаційна влада визнала необхідність евакуації лише згодом, проте час вже був втрачений.
Внаслідок відсутності організованої евакуації цивільного населення на окупованій території, велика кількість людей була кинута напризволяще та змушена була тікати від повені на дахи будинків та поодинокі ділянки суходолу, які не змогла затопити велика вода. Пізніше Генштаб повідомив, що окупанти дозволяють евакуацію лише тим, хто має російський паспорт.
Дороги для допомоги від Заходу також були закриті: до сьогоднішнього дня росія не надала доступ до зони затоплення для гуманітарної місії ООН, аргументуючи це неможливістю гарантувати безпеку представників ООН. Російський Червоний Хрест (діяльність якого наразі визнали злочинною лише українські представники МКЧХ) не зробив жодної публічної заяви з моменту підриву греблі, не кажучи вже про проведення заходів з допомоги постраждалому цивільному населенню.
Після визнання руйнування греблі Каховської ГЕС окупаційний режим відразу почав звинувачувати Україну та ЗСУ: “Сьогодні вночі київський режим скоїв ще один злочин – завдав ракетного удару по Каховській ГЕС. Це не сильно вплине на ситуацію в Херсонській області, не буде потрібно навіть великої евакуації людей”, – заявив окупаційний губернатор області Владімір Сальдо.
Як і передбачав Дмитро Кулеба, РФ оголосила про скликання Радбезу ООН, а постпред РФ при ООН Васілій Нєбєнзя заявив, що “твердження про те, що Росія нібито причетна до ситуації навколо Каховської ГЕС, суперечать здоровому глузду”
Одна з версій мети руйнування греблі ГЕС Україною, яку поширювала російська пропаганда, було затоплення російської лінії оборони на лівому березі Дніпра напередодні українського контрнаступу. Російські медіа почали підкріплювали цю тезу відеофейком, в якому на Дніпровській ГЕС масово відкривають шлюзи у Каховське водосховище, для погіршення наслідків катастрофи. Хоча в цей момент очевидці фіксували штатну роботу ДніпроГЕС та повідомляли, що росіяни самі підняли рівень води у водосховищі до максимуму перед підривом (що значно збільшило наслідки катастрофи).
У ситуації із підривом греблі Каховської ГЕС, російські пропагандисти вдалися до звичної тактики: перекладання відповідальності за свої злочини на Україну, як це вже було, наприклад, зі збиттям МН17, щоб дезорієнтувати західну аудиторію, яка не перебуває у контексті подій.
Реакція на трагедію міжнародних організацій, зокрема ООН та Червоного Хреста, обурила українську владу та суспільство. В інтерв’ю виданню Bild на питання про допомогу від міжнародних організацій Президент України відповів: “Ми не отримали відповіді. Я в шоці. А якщо реакція і була, то “дуже дипломатична”.
Найбільша безпекова організація світу – Рада Безпеки ООН в день трагедії комунікувала лише вітання з днем російської мови, а на руйнування греблі публічно відреагувала лише через дев’ять годин після трагедії з дописом: “Цивільне населення та цивільна інфраструктура не повинні бути цілями. Їх треба захищати. У будь-який час. Усюди”. Така комунікація знову зустріла шквал критики, адже твіт не вказував винну у трагедії сторону, що дозволило рф продовжити наратив про свою непричетність. Лише надвечір 6 червня в ООН зреагували та нагадали про ціну трагедії, яка є результатом загарбницької війни росії проти України. Подібний наратив прозвучав і у відеозверненні головного секретаря ООН Антоніу Гутерреша ввечері 6 червня.
Головний офіс Червоного Хреста повідомив про руйнування дамби лише 7 червня і висвітлив участь українського ЧХ, без жодних згадок росії. Натомість Червоний Хрест України, понад 50 волонтерів з якого разом із рятувальними службами евакуйовували людей, наголошував на тому, що може діяти лише на підконтрольній Україні території, не маючи доступу до цивільних на лівому березі.
На відміну від міжнародних організацій західні політики та ЗМІ були більш точними та категоричнішими у причинах вибуху на Каховській ГЕС. Голова Ради Європи Шарль Мішель та генсек НАТО Столтенберг одразу озвучили винного у підриві греблі – росію. Всі три країни Балтії назвали руйнування Каховської греблі «воєнним злочином». А в Білому домі відзначили, що саме росія контролювала ГЕС, коли на ній стався вибух.
Подібної думки притримуються і центральні західні медіа. Водночас, як і їхня аудиторія, міжнародні ЗМІ прагнуть робити висновки самостійно: так, видання The New York Times провели власне розслідування через 10 днів після трагедії, залучивши експертів, щоб довести російську провину: “Докази чітко свідчать про те, що дамба була пошкоджена вибухом, спричиненим стороною, яка її контролює: Росією”, – заявили в NYT. До аналогічних висновків прийшли журналісти розслідувачі проєкту «Голосу Америки» «Поліграф». Більшість міжнародних експертів визнали підрив на ГЕС російським злочином. Всупереч їм, російські агенти впливу по всьому світу у локальних ЗМІ та спільнотах продовжують це заперечувати.
Коментар політичного експерта та очільника Українського центру безпеки та співпраці Сергія Кузана
Масштаби Каховської трагедії наскільки великі, що для свого відбілювання росіяни залучили самого путіна, який змушений був публічно коментувати підрив та виправдовувався, що, мовляв, багато збитків було завдано самим же росіянам. Головна теза росії класична – “все не так однозначно”. Головним наративом усіх маніпуляцій були заяви про відсутність доказів організації теракту росією. Це було помітно по тезах опозиційних медіа і політиках, громадських діячах, які навіть формально будучи опозиційними до путінської влади поширюють її ж меседж про неоднозначність.
Те, що мусить помітити у цих тезах західний читач – їх повторюваність. росія застосовувала з 2014 року ту ж саму тактику “неоднозначності”, укорінювала її і заводила суспільний дискурс на манівці.
В результаті, замість того, щоб дискутувати, якою має бути реакція світу на найбільш глобальне, після Чорнобиля, безчинство рф, ми дискутуємо, які ж ми маємо докази. Це означає, що, на жаль, російська пропаганда все ж знайшла шпаринки, щоб донести свою думку в інформаційний простір західних країн.
Такий приклад як ГЕС змушує подумати над інформаційною безпекою, інформаційним захистом західних суспільств. Поки точаться дискусії, відчувши безкарність від наслідків техногенної катастрофи, росія однозначно буде намагатись її повторити. Так, вже зараз, не пройшов і місяць після трагедії, ми отримуємо ядерні погрози про підрив на ЗАЕС.
Однозначно, ця катастрофа не повинна бути відкладена на потім. Вона допомогла помітити нових агентів впливу, які ще мали кредит довіри у своєї аудиторії і показала, що міжнародні організації досі толерантні до росії, її злочинів та сприйнятливі до її дезінформації.
Реакція зараз мусить мати 2 складові: перша – військова. Ми повинні завдати нищівного удару ворогу, а для цього – отримати всі необхідні засоби. Без потрібної наступальної зброї та озброєння нам складніше захищати свою землю і своїх громадян. Те, що чинить росія зараз – це вже не лише війна, але і екоцид планети. І слабка реакція міжнародної спільноти лише показала росії, що так можна продовжувати робити.
Друга складова – дипломатія. Світ має нарешті визнати, що росіяни вчиняють терор і мусять бути виключені з усіх міжнародних органів та викреслені з політичної мапи світу. Право вето, переговори – це те, що дозволяє окупантам продовжувати вчиняти військові злочини і порушувати правила ведення війни, натомість вимагаючи від світу виконання всіх своїх прав згідно міжнародного законодавства.
На світовому рівні, за участі всіх організацій, членство в яких досі зберігає росія, її потрібно визнати державою-терористом. Потрібно діяти “політикою єдиного голосу” на найлокальніших, найдоступніших кожному рівнях – як в парламентських палатах, так і на вулицях європейських міст, на особистих сторінках в соцмережах. Водночас – виявляти, маркувати та локалізовувати російську мережу пропаганди та впливу за кордоном.
Ми маємо змушувати політиків та міжнародні організації реагувати, займати тверду позицію і озвучувати цю позицію: росія – держава-терорист, яка буде зупинена лише там, де її зупинять.
