Вільнюс, 12 липня (Reuters) – Сполучені Штати, Великобританія та глобальні союзники підготувалися оприлюднити нові гарантії безпеки для України на саміті НАТО в середу, покликані захистити країну від майбутніх атак, поки Київ прагне до членства в альянсі.
Перспектива довгострокового захисту від членів найпотужнішого військового блоку світу з’явилася через день після того, як президент Володимир Зеленський назвав «абсурдною» відмову НАТО надати запрошення або графік вступу України до альянсу.
Україна наполягає на швидкому вступі до НАТО, водночас борючись із російським вторгненням, розв’язаним у лютому 2022 року, у результаті якого загинули десятки тисяч і мільйони були змушені переміщуватися.
Натомість у заяві найбільш промислово розвинутих країн світу Великої сімки буде визначено, як союзники підтримуватимуть Україну протягом наступних років, щоб припинити війну та стримувати та реагувати на будь-які майбутні напади», йдеться у заяві британського уряду.
На практиці це було б у вигляді двосторонніх угод з Києвом про довгострокову військову та фінансову допомогу для забезпечення функціонування армії та економіки України.
До G7 входять Сполучені Штати, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія та Великобританія. Проковтнувши своє розчарування через відсутність графіка членства, Зеленський у середу заявив, що результати саміту у Вільнюсі загалом були хорошими, і привітав шквал оголошень про нову військову допомогу від союзників.
Тим не менш, Зеленський наполягав на більшому і сказав, що підніме питання про потреби України в зброї великої дальності на зустрічі з президентом США Джо Байденом на саміті.
«Можна констатувати, що результати саміту хороші, але якби було запрошення, вони були б ідеальними», – сказав Зеленський.
Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Байден відверто розповість Зеленському про обґрунтування рішення НАТО про членство.
«Він знає, що президент Зеленський має тверді погляди, і не боїться їх висловлювати. І він, президент Байден, також дуже прямолінійний, чесний і відвертий з президентом Зеленським», — сказав Салліван MSNBC.
«Гарантії повинні бути надійними»
НАТО, альянс, побудований на взаємних гарантіях безпеки – концепції, згідно з якою напад на одного є нападом на всіх – ретельно уникав поширення будь-яких твердих військових зобов’язань на Україну, стурбований ризиком наближення її до повномасштабної війни з Росією.
Україна з глибокою підозрою ставиться до будь-яких менш зобов’язуючих «запевнень» безпеки, враховуючи, що вторгнення Росії вже порушило так званий Будапештський меморандум, за яким міжнародні сили зобов’язалися підтримувати безпеку країни в обмін на відмову Києва від ядерної зброї радянських часів.
Виступаючи разом із Зеленським, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна ближча до альянсу, ніж будь-коли раніше, і відкинув нові застереження Росії щодо наслідків підтримки України.
“Україна має право обирати власний шлях”, – сказав Столтенберг, додавши: “Це не Москва вирішує”.
За його словами, гарантії безпеки для України повинні бути «надійними», щоб стримати Росію від майбутніх атак. «Звичайно, гарантії, документи, засідання ради важливі, але найактуальнішим завданням зараз є забезпечення достатньої кількості зброї для президента України Зеленського та його збройних сил», – сказав Столтенберг.
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що заходи безпеки для України не покликані замінити повноправне членство в НАТО.
Більше зброї
У середу Зеленський провів двосторонні зустрічі зі США, Канадою, Німеччиною, Великобританією, Японією та Нідерландами на полях другого дня саміту НАТО у Вільнюсі, щоб забезпечити більше озброєнь для свого контрнаступу. “Більше зброї для наших воїнів, більше захисту життя для всієї України! Ми привеземо в Україну нові важливі засоби захисту”, — написав він у Twitter.
У середу також мало відбутися перше засідання нової Ради Україна-НАТО, нового формату, покликаного зміцнити співпрацю між Києвом і 31 країною альянсу.
НАТО було створено в 1949 році для захисту союзників від будь-якого нападу з боку Радянського Союзу. Після того, як Холодна війна закінчилася і дехто на Заході сподівався покращити зв’язки з Москвою, у 2002 році було створено подібну Раду НАТО-Росія.
НАТО припинило цю взаємодію після того, як Росія анексувала чорноморський півострів Крим у Києва в 2014 році та підтримала своїх ставлеників, які воюють проти урядових військ на сході України. Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році повернуло війну на поріг Європи, відродивши ворожнечу часів холодної війни.
НАТО заявляє, що Україну не допустять в Альянс, поки вона перебуває у стані війни з Росією, а Вашинґтон і Берлін застерігають від будь-яких кроків, які можуть поставити Альянс у прямий конфлікт з Москвою.
З іншого боку, прихильники швидкого вступу України до НАТО в Східній Європі та в інших країнах наїжилися через те, що вони вважали невтішним результатом першого дня саміту.
Росія, яка каже, що розширення НАТО на схід є загрозою для її власної безпеки, швидко виступила з критикою. Дмитро Медведєв, заступник секретаря потужної Ради безпеки Росії під головуванням президента Володимира Путіна, заявив, що збільшення військової допомоги Україні з боку НАТО наближає Третю світову війну.
Репортаж Джона Айріша, Стіва Голланда, Юстини Павляк, Сабіни Зіболд, Ендрю Ґрея, Макса Гандера, авторів Ґабріели Бачинської та Матіаса Вільямса; Редагування Алекс Річардсон
