Справа В’ятровича – мильна бульбашка!

1588233412Міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає» до 85-тих роковин Голодомору (фото: uinp.gov.ua)

Євген Захаров

19 листопада 2019 року Державне бюро розслідування (ДБР) відкрило кримінальне провадження, далі мовою канцеляриту, «за фактом вчинення дій, направлених на розтрату коштів держави, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Будівельна кампанія «КВАДР», колишнім головою Українського інституту національної пам’яті В’ятровичем Володимиром Михайловичем за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 191 КК України».

У той же день народний депутат України Максим Бужанський написав у своєму фейсбуці, що провадження відкрите за його зверненням і гордовито приклав витяг з ЄРДР. Бужанський стверджував, що в листопаді 2018 року В’ятрович «закатил банкет на День Голодомора почти на полмиллиона гривен и что он просто украл большую часть из этих полумиллиона, отмыв их на строительной компании».

Усі ці твердження нардепа Бужанського, як і сутність кримінального провадження ДБР, – суцільна дурниця. Повна маячня.

Міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає» до 85-х роковин Голодомору проходив 22–24 листопада 2018 року в Києві та поєднував низку заходів: дводенний науковий симпозіум і відкриття виставки «Україна 1932–1933. Геноцид голодом», підготовленої Інститутом національної пам’яті, в Українському домі, Мистецьку акцію-реквієм у Національній опері України, засідання Міжнародного форуму за участі Президента України та глав іноземних держав у Мистецькому арсеналі, а також загальнодержавні жалобні заходи 24 листопада, покликані вшанувати вбитих у 1932–1933 роках біля Меморіалу жертв Голодомору.

Заява Бужанського та кримінальне провадження стосуються харчування учасників наукового симпозіуму, який проходив 22 та 23 листопада в кіноконцертній залі в Українському домі і на якому виступило 20 відомих іноземних та 32 українських дослідники. Бужанський в розв’язному і нахабному стилі називає це «банкетом». Він пише: «Была организована некая трехдневная, если не ошибаюсь конференция, приглашены 400 участников. Забегая вперед, скажу, что не было и половины, велась фотосъемка, там все видно». Брехня! В кіноконцертній залі Українського дому 477 місць, і я можу засвідчити, що і 22, і 23 листопада (а я був присутнім обидва дні з ранку до 16–17-ї години) треба було шукати вільне місце в залі, щоб сісти, і тільки у другій половині дня учасників було трохи менше.

Симпозіум проходив з ранку до пізнього вечору, і зрозуміло, що було необхідно забезпечити харчування учасників. У відповідності із законом «Про публічні закупівлі» Український інститут національної пам’яті (УІНП) підготував тендерну документацію, і були проведені відкриті торги через систему електронних закупівель «Прозоро». Очікувана вартість послуг з організації та забезпечення виїзного харчування учасників симпозіуму, вказана УІНП – 580 тис. грн. Ці та всі наступні дані щодо подробиць організації харчування взяті з сайту prozorro.gov.ua.

УІНП передбачив два кава-брейки, обід та вечерю для учасників кожного дня симпозіуму. При цьому він планував, що у другий день учасників буде менше, і що у другій половині кожного дня буде менше людей, ніж у першій. Виходячи з таких, взагалі кажучи, розумних міркувань, заснованих на досвіді проведення дводенних заходів, УІНП планував для розрахунків кошторису харчування таку кількість учасників. 22 листопада: ранковий кава-брейк – 400 осіб, обід – 400 осіб, вечірній кава-брейк – 350 осіб, вечеря – 350 осіб. 23 листопада: ранковий кава-брейк – 300 осіб, обід – 250 осіб, вечірній кава-брейк – 200 осіб, вечеря – 150 осіб. Ще був передбачений ланч 24 листопада для 20 іноземних учасників Форуму, які брали участь у державних заходах в цей день. Проте щодо кількості учасників на другий день УІНП помилився: інтерес до Форуму був дуже великим, людей в залі було не менше.

Щоб визначити очікувану УІНП вартість харчування, маємо рівняння:

1250x + 650y + 500z + 20q = 580 000

де x, y, z, q – вартість кави, обіду, вечері та ланчу для одного учасника.

Шляхом простого підбору (подробиці опустимо) отримуємо такий результат: для однієї людини вартість кави з канапками та тістечками – 100 грн., обіду – 300 грн., вечері – 500 грн., ланчу – 500 грн. Як ці цифри, так і наведене в тендерній документації меню суттєво не відрізняються від вартості харчування та меню в аналогічних заходах у тендерній документації на «Прозоро» – звичайні страви, загальноприйняті на шведському столі у таких заходах. Хто захоче – може в цьому переконатися.

Переможцем торгів стала компанія «Квадр», яка запропонувала найменшу суму – 497 100 грн. Тобто вказані вартості обіду, вечері тощо треба ще зменшити на 14 %. Бужанський неодноразово знущається з приводу такого вибору, називаючи «Квадр» будівельною кампанією. Неначе будівельна кампанія не може надавати послуги кейтерингу! Простий пошук на сайті «Прозоро» показує, що «Квадр» забезпечував харчування для 34 заходів – від спортивних змагань з футболу, баскетболу та хокею до з’їзду суддів та Генерального штабу Міністерства оборони України.

Отже, справа ця – мильна бульбашка! Було б природно, якби ДБР не ганьбилося та закрило це кримінальне провадження за відсутністю факту правопорушення, а В’ятрович подав до суду позов про захист честі й гідності проти Бужанського, такі образи, як на мене, не можна пробачати.

Проте ДБР викликає В’ятровича на допити, вимагає пояснень, хоча, здається, все достатньо очевидно. Якщо це замовлення, то чиє? І чому воно виконується? Треба виключити радикального та послідовного опонента з політичного життя? Це ж простіше, ніж дискутувати, переконувати, доводити свою правоту! Вибудовується вкрай сумна картина шельмування і таврування учасників Революції Гідності: Сергій Пашинський – бандит, Тетяна Чорновол – вбивця, Володимир В’ятрович – крадій. Хто наступний?

Взагалі виглядає так, що кримінальні переслідування з політичних мотивів стають сьогодні буденними. Як буденним залишається нехтування принципами права та правами людини з міркувань політичної доцільності. Але політичні переслідування належать до найбільш грубих порушень прав людини, вони притаманні тоталітарним та авторитарним режимам – Північній Кореї, Китаю, Росії, Азербайджану, Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану, Киргизстану… І я змушений повторювати те, що я писав за часів президентства Кучми, Януковича, Порошенка: політичний режим, який порушує права людини все більше і більше, приречений на нищівну поразку.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа