22 січня ‒ вікопомна дата новітньої історії України: в 1918-му Центральна рада УНР саме цього дня проголосила державну незалежність нашої країни, а рівно через рік ‒у 1919-му в Києві відбувся Акт злуки УНР-ЗУНР. І хоча соборна Україна проіснувала лише кілька місяців й була розчленована на чотири частини захланними сусідами ‒ більшовицькою Москвою, боярським Бухарестом і щойно посталими незалежними Варшавою та Прагою, в народній пам՚яті День злуки завжди був огорнутий ореолом бажаного і згодом в програмних документах революційної ОУН сформульований як устремління до УССД ‒ Української Самостійної Соборної Держави.
Обмірковуючи, як це можна виразити лаконічно в документальних матеріалах УПА і Збройного підпілля ОУНр, я почав переглядати дивом збережені світлини з двох збірок, виявлених у другій половині 90-х років ‒ Володимира Яким՚юка-«Аскольда» і так званого «Яворівського фотоархіву». І здається знайшов!
На двох явно різночасових сюжетах зафіксовано двох повстанців, причому не звичайних стрільців, а провідників досить високого рівня ‒ члена військової ради Тактичного відтинку і командира сотні. Перший ‒ донеччанин родом, себто представник східної окраїни, а другий ‒ гуцул, репрезентант окраїни західної. Обидва однолітки, 1919-го року народження, тобто ровесники Злуки:
І доля в обох практично однакова ‒ обидва загинули в борні за незалежність України ‒ Іван Кулик-«Сірий» в бою неподалік Коломиї 2 жовтня 1951-го, а Дмитро Білінчук-«Хмара» розстріляний 24 червня 1953-го в Лук՚янівській тюрмі Києва.
Обох видав один підлий зрадник, й тіла обох загиблих зариті окупантами в досі невстановлених місцях, і пам՚ять про обох ‒ одна.
Донеччанин і Гуцул. Два крила України. Те, що нині декларується як «Схід і Захід разом». Зриме втілення пам՚яті про Акт злуки 1919-го. Нема жодного сумніву ‒ вони обидва про це добре знали і всім своїм єством стремились відвоювати таку жадану Волю. 22 січня 2021-го, в 102-гу річницю об՚єднання УНР і ЗУНР вшануймо полеглих борців як також тих, хто нині на малій батьківщині Івана Кулика-«Сірого» відстоює право України на державну Незалежність. Як у 40-х в Карпатах, там пліч-о-пліч воюють і донеччани, і гуцули.
Василь Гуменюк
