Добре, коли якісне стає регулярним. Саме це спадає на думку після ознайомлення з новинами із Кропивницького, де в обласному музеї 20 жовтня відбулася презентація вже третьої книги із регіональної серії «Визвольна боротьба. 1917-1991 роки», головним редактором якої є член Національної спілки краєзнавців України, директор обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко.
Цього разу усім зацікавленим було представлено науково-популярну книгу «Призабуті імена: підпілля ОУН на Центральноукраїнських землях», яка присвячена одній з малодосліджених тем історії Кропивниччини періоду Другої світової війни: діяльності підпілля Організації Українських Націоналістів. Основу збірника склав науковий доробок відомого регіонального дослідника, члена Національної спілки краєзнавців України Федора Шепеля. Солідним додатком до видання стали документи з Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Державного архіву Кіровоградської області, а також значна кількість ілюстрацій, що упорядковані істориками Сергієм Хмарою та Артемом Безшкуренком, які представляють Регіональний центр наукових досліджень з історії України.
Федір Шепель одним із перших почав дослідження і висвітлення діяльності ОУН на території Кіровоградської області. Під час презентації він розповів, що розпочав досліджувати історію підпілля ОУН з 1990-х років, коли слово «бандерівці» асоціювалось на загал виключно із західноукраїнськими областями України і мало досить негативне забарвлення.
Дослідження автора, крок за кроком, розвінчують міфи про ОУН та український націоналізм на Центральноукраїнських землях. Автор та упорядники на сторінках видання доводять, що основною метою оунівського підпілля було залучення нових членів, друк та розповсюдження масових видань (газет та летючок) з інформацією про головні ідеї Організації Українських Націоналістів, а також створення підґрунтя для подальшого проведення широкомасштабного повстання й протидії окупаційним військам, як брунатним, так і червоним.
За матеріалами книги також можна скласти уявлення про організаційну структуру ОУН на території Кіровоградської області. Підпілля діяло як у самому обласному центрі, так і на території Голованівського, Олександрівського, Олександрійського, Новоукраїнського та Знам’янського районів в їхніх тодішніх межах.
Для залучення молоді до підпілля в регіоні члени ОУН використовували аграрні школи. Зокрема, відомі факти про навчальні заклади у селах Межирічка Голованівського району та Івангород Олександрівського району. Цікаво, що це вочевидь не було лише місцевою ініціативою, оскільки такі ж факти маємо й по інших областях, зокрема Запорізькій та Херсонській. Й розв’язка для цих аграрних шкіл була однаковою – часто закриття та репресії проти вчителів й учнів – націоналістів.
Окремий розділ нової книги з Кропивницького присвячений жінкам, які були активними у підпіллі ОУН. Зокрема, містяться матеріали про Ганну Німець (Нюсю), яка була однією з організаторок втечі підпільника із нацистської в’язниці. Також згадується зв’язкова «Хмара» (Олена Шевченко) із села Димине Рівненського (нині Новоукраїнського) району. Вчителька з села Войнівка Катерина Константинова була керівницею молодіжної групи ОУН.
Згадуються у книзі Федора Шепеля й керівники підпільних ланок ОУН на Кропивниччині в роки нацистської окупації, зокрема Осип Безпалько та звинувачені совєтською владою у зв’язках та участі в ОУН Олександра Турбаєвська, Микола Гагалій, Яків Коваленко, Василь Пундяка та інші.
Попри суспільну важливість видання, наклад його просто мізерний – лише 100 екземплярів. Однак тішить те, що автор пообіцяв розмістити електронний варіант книги на сайті обласної бібліотеки, а отже доступ до неї отримає кожен бажаючий. Подібні видання – на вагу золота. В умовах війни з російськими імперіалістами слова давно вже перетворилися на кулі.
Рівно ж хотілося б відзначити команду однодумців з Регіонального центру наукових досліджень з історії України, які працюють на конкретний результат. Їхні видання, які розкривають маловідомі сторінки історії Центральної України, безумовно є важливими в умовах повернення українцями своєї спадщини, процесу деколонізації на постросійському/постсовєтському просторі.
Юрій Щур
