Голова Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті (УІНП) , доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко підписав фаховий висновок щодо належності до географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених декабристам, до символіки російської імперської політики. Документ оприлюднено на офіційному сайті УІНП https://tinyurl.mobi/39kxW. Тож у селі Декабристи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області відбудеться громадське обговорення нової назви, після чого її затвердить сільська рада та передасть на розгляд парламенту. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.
«Поява в Україні географічних об’єктів, названих на честь декабристів, жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії. Як і встановлення присвячених декабристам пам’ятників та пам’ятних знаків, вона була втіленням російської імперської політики радянського зразка. Термін «декабристи», який упроваджували в часи СРСР у назви географічних об’єктів, походить від назви місяця (рос. декабрь), коли відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання (26 (14 за ст. ст.) грудня 1825 року в Санкт-Петербурзі) з метою зміни державного ладу в Російській імперії», – говориться у фаховому висновку.
«У радянській історіографії та ідеології декабристів характеризували за ленінською схемою як «ідейних попередників» більшовиків: декабристи започаткували революційний рух, естафету підхопив Олександр Герцен, продовжили петрашевці, народники, народовольці, а втілили в життя внаслідок Жовтневого перевороту 1917 року більшовики. Пильна увага до декабристського руху в радянській історіографії, а також глорифікація його учасників у символічному просторі пояснювалися насамперед тим, що політична платформа декабристів (як і більшовиків та їхніх ідейних спадкоємців радянських комуністів) базувалася на імперських підходах», – розповідається у документі за підписом професора Віктора Брехуненка.
«Незважаючи на існування філій російського декабристського руху в Україні, його програми не передбачали політичної, культурної та державної окремішності для українського народу. Так, розроблений керівником Південного товариства в Тульчині Павлом Пестелем проєкт конституції – «Руська правда» – був наповнений імперським духом і не визнавав за народами, які населяли Російську імперію, права на окреме політичне існування (виняток – поляки та євреї). Українців Пестель уважав складником «корінного російського народу». Панславістська програма Товариства з’єднаних слов’ян (заснованого 1823 року у Новограді-Волинському), хоч і передбачала утворення федеративного союзу слов’янських республік із демократичним ладом, українців також відносила (разом із білорусами) до росіян. Відповідно до ліберальнішої програми Північного товариства в Санкт-Петербурзі, викладеної в «Конституції» Микити Муравйова, Росія перетворювалася на федеративну державу в складі 15 штатів, було передбачено поділ України на 2 федеральні штати – Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею в Харкові», – акцентують автори фахового висновку.
«З огляду на викладене вище, об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки), присвячені декабристам, є такими, що пов’язані з реалізацією та пропагандою російської імперської політики, й, відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належать до символіки російської імперської політики», – наголошено у експертизі.
Ініціатор перейменування села Декабристи, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар зауважив: «УІНП підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до деколонізаційного закону. До переліку увійшли вісім сіл на Полтавщині: Олексіївка у Гребінківській, Чкалове у Кобеляцькій, Новомосковське у Глобинській, Першотравневі у Пирятинській, Шишацькій, Зіньківській, Чутівській, Михайлівській громадах. Ситуація з селом Декабристи засвідчує, що цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. До 27 січня 2024 року місцева влада повинна подати до Верховної Ради України нові пропозиції назв замість російсько-комуністичних».
Довідково: деколонізаційний закон включає до символів російської імперської політики назви населених пунктів на честь:
-
осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
-
подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.
Експертна комісія УІНП сформована відповідно до частини 2 статті 6 деколонізаційного закону, підпункту 173 пункту 4 Положення про УІНП, затвердженого постановою КМУ від 12.11.2014 № 684 «Деякі питання Українського інституту національної пам’яті» та Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.07.2023 №399 «Про затвердження Положення про Експертну комісію Українського інституту національної пам’яті з питань реалізації норм Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 15 серпня 2023 року N 429.
Головою комісії обрано Віктора Брехуненка, а секретарем призначено співробітника Інституту Богдана Короленка.
Полтавський офіс УІНП
